Порівняння як доказЛариса Брюховецька
Не впевнена, що кожна конференція може похвалитися таким цікавим і контактним організатором, як Боґуслава Бакула, якому, з його знанням української мови й літератури, так легко спілкуватися і з українськими, і з польськими вченими. Більше того, Богуслав Бакула написав книгу "Крило Дедала" про українське літературно-мистецьке життя в умовах тоталітаризму, де значно прозірливіше й точніше, аніж українські дослідники, оцінює творчість українських шістдесятників. Конференція була не тільки міжнародна, а й міждисциплінарна, і тому в збірнику є п'ять розділів. Насамперед, "Методологія та історія", де серед інших статті Кшиштофа Бжехчина "Україна в політичній думці Леона Васілевського" і Боґуслава Бакули "Іван Лісняк-Рудницький, а також Юліуш Мерошевський: моделі і практика польсько-українських досліджень в аурі "Kultury". Наступний розділ "Драма і театр" - у своїй статті Микола Ільницький порівнює "Весілля" Виспянського та "Сон української ночі" Василя Пачовського, а Богдан Козак - театральну етику Леся Курбаса та Юліуша Остерви. Третій розділ - "Поезія", тут надзвичайно багатий матеріал для порівнянь українських і польських майстрів пера. Четвертий - "Кіно і музика", де про українські мотиви в польському кіно розповідає Доброхна Даберт, а українське кінознавство випало представляти мені, і я навіть не сподівалась, що в українському кіно, особливо в 20-х роках, є так багато матеріалу, пов'язаного з Польщею. Прикінцевий розділ "Львів" не менш цікавий, бо сама топографія міста - невичерпне джерело для згадок про українських і польських діячів науки й культури. Збірка стане у пригоді кожному, хто цікавиться культурою наших західних сусідів та українсько-польськими зв'язками. |
Ця збірка готувалася майже два роки, без поспіху, ретельно. І мені, як людині причетній до її виходу, було приємно отримати від професора університету ім. Адама Міцкевича Боґуслава Бакули примірник зі словами: "З найкращими побажаннями й подякою за цінний внесок до нового польсько-українського діалога". Насправді дякувати треба панові Боґуславу. Завдяки його ініціативі та енергії в Познані на відділенні філології сімнадцять науковців з Польщі та України (зі Львова та Києва) в грудні 1999 року взяли участь у конференції, назва якої стала назвою збірки. А сьогодні, перечитуючи ці тексти, повертаюся в ту доброзичливу атмосферу дружнього спілкування.
