Повернутись до змісту

Пантикапей - Керч

Ніна Мазур

"Без минулого немає майбутнього" - саме такий девіз обрали творці "Боспорських Агонів" ("агони" старогрецькою означає "змагання") для Міжнародного фестивалю античної драми, що відбувається кожного липня у Керчі.

Історія цього міста сягає у сиву давнину. 26 століть тому греки, вихідці з Мілета, заснували місто Пантикапей - попередник сучасної Керчі. З V століття до н.е. місто стає столицею Беспорського рабовласницького царства, найбільшим ремісничим і торговельним центром північного Причорномор'я. Ґоти й гунни зруйнували цю державу, і з VI століття до н.е. Пантикапей стає Боспором - візантійською фортецею. З VIII століття місто під назвою Корчев входить до складу Київської Русі. Згодом ним володіли татари, ґенуезці, турки... З 1780 року Керч входить до складу Таврійської губернії. Сьогодні Керч - найстаріше місто України - втретє скликало гостей на "Боспорські Агони".

Сцена з вистави "Метаморфози" за Овідієм. Режисер Леонід Сутович. Театр "Ex-Re". м.Кіль.

Славнозвісні сходи на горі Мітрідат стали ареною появи Зевса, Деметри, Аполлона та інших постатей з пантеону богів.

Програма фестивалю приємно здивувала розмаїтістю. Крім театрального конкурсу античної драми, тут були і музична сторінка, і Загальнокримський дитячий художній пленер, і науково-практична конференція "Античність і драматургія", і презентація книги "Мельпомена в Пантикапеї", і майстер-класи для акторів, музикантів, художників.

До Керчі приїхали театри з Дніпропетровська і Львова, Києва і Москви, Єревана і Кіля... Оплесками зустріла публіка театр "Йордан Х.К Дзінот" з "гарячої точки" Балкан - Македонії; актор Йордан Вітанов - виконавець ролі Філоктета в однойменній виставі за п'єсою Гайнера Мюллера - виявився переможцем у номінації "за найкращу чоловічу роль".

Приз за найкращу жіночу роль здобула актриса з Німеччини Іоланта Козак-Сутович, полька за походженням. Її моноспектакль "Метаморфози" за Овідієм у постановці Леоніда Сутовича (театр "Ex-Re" м.Кіль) виконувався мовою оригіналу - латиною.

Миколаївський український театр драми і музичної комедії (директор М.Берсон, режисер О.Ігнатьєв) здобув перемогу в номінації "За сучасне прочитання античної теми", показавши на фестивалі виставу "Чудова потвора" за твором Г.Фіґейреду. Конфлікт між внутрішньою свободою особи та її соціальним статусом (раб-байкар Езоп та його оточення) відбувається за трактуванням постановників у штучному рафінованому світі, де панує білий колір, люди тут нагадують статуї, і лише Езоп "дозволяє собі" бути "природно кольоровим".

Найкращою режисурою було визнано роботу Володимира Кучинського у виставі "Хвала Еросу" за Платоном (Львівський театр ім. Леся Курбаса). Використовуючи античні пісні й танцювальні елементи, львівяни створили на сцені живі старогрецькі фрески.

Переможцем у номінації "Найкраща вистава фестивалю" став спектакль Єреванського державного театру юного глядача "Хмари" за комедією Арістофана (режисер-постановник Акоп Казанчян). Виразне, структурно чітке, гранично театральне видовище запрошувало глядача на збори, які нагадували парламент. Саме тут герой комедії Стрепсід вирішив повчитися "неправді"...

Повернутись до змісту