Імперія рухомих образівПідготувала Ольга Кирилова
Історія British Film Institute нараховує вже шістдесят вісім років. За цей час його структура неодноразово змінювалася, стаючи все більш розгалуженою, а також динамічнішою й простішою. В Інституті панує серйозне ставлення до формування рад, добору кадрів. Голова British Film Institute Джоан Бейквелл відзначає: "Місце Британського інституту в світовому кінопросторі цілком унікальне. Керівництво Інституту проголошує три основних мети: примножувати свою унікальну колекцію кіно- та телепродукції й розповсюджувати її серед широких мас; популяризувати кіномистецтво, залучаючи дедалі ширший діапазон фільмів у британські кінотеатри, та створити адекватну педагогічну стратегію, яка б мала розвивати культуру сприйняття кіномистецтва в англійської молоді". Нещодавно у British Film Instituteз`явився новий директор - Джон Текман. Після чергової реструктуризації заклад остаточно розподілено на чотири основних департаменти: Освіти, Показу, Колекцій, Виробництва.
Проблема кіноосвіти мас - одна з головних на сьогоднішній час, адже кіно дивляться усі, проте здебільшого безсистемно. Про серйозність цього завдання для British Film Institute свідчить те, що в ньому постійно працюють робочі групи з кіноосвіти, які розробляють програми для молоді й підлітків - способи варіюються від лекцій до поширення систематизованих серій касет тощо. Питання показу є принциповим і часто проблематичним через брак контролю за стабільним надходженням продукції до кінотеатрів та адекватним функціонуванням самих кінотеатрів. British Film Institute пильнує, щоб дотримувався певний баланс, щоб усі кіноринки були представлені на екранах повною мірою, водночас опікуючись створенням найзручніших та найсучасніших кінотеатрів. У травні 1999 року в Лондоні під егідою British Film Institute прем`єрою світового рівня - показом фільму "Старий та море" (за Гемінґвеєм) відкрився великий кінотеатр IMAX Cinema, розташований на південному кінці мосту Ватерлоо. Щоосені за підтримки British Film Institute проводиться Лондонський кінофестиваль. Через Лондонський кінофестиваль пройшли такі фільми, як "Апокаліпсис сьогодні", "Ентелехія" та безліч інших. Постійні акції влаштовуються в National Film Theatre. Водночас практично всі кінозаходи в імперії проводяться за участю British Film Institute. 1999 року відзначалося століття від дня народження Альфреда Гічкока, яке припало, за всіма приписами майстра похмурих жанрів, на п`ятницю 13 серпня. Це була спільна акція British Film Institute з Лондон Гейнсборо студією, де Метр створив свої відомі фільми "Мешканець" та "Леді, що зникає". Патронувала цю імпрезу донька сера Альфреда Патріція Гічкок-О`Коннел. Програма охоплювала різні рівні: ретроспективу фільмів режисера на телебаченні, показ у Лондоні тріллера "Мешканець", кінематографічний тур по реґіональних кінотеатрах, видання British Film Institute нової книги присвячених режисерові есеїв.
Окрім практики, British Film Institute серйозно опікується розвитком теоретичних студій з кіномистецтва. Індустрія кінокритики поставлена тут досконало. Регулярно виходять збірки теоретичних студій з питань кіно та візуального мистецтва. Актуальні події світового кіно висвітлюються у найвідомішому в країні кіночасописі "Sight and Sound" (згадуваний ще Володимиром Набоковим). Історичний аспект також не забутий. У так званому "Музеї рухомого образу" наочно представлена історія кіно й телебачення. Старе приміщення не давало можливостей для розширення експозиції, яка довгий час лишалася незмінною, а саме незмінність суперечить європейським культурним принципам. З цієї причини 31 серпня 1999 музей було зачинено на реконструкцію під мостом Ватерлоо. В новому приміщенні музей відкриється виставкою "Кінематограф у русі" - Movies in the Move, представленою за допомогою найсучаснішої техніки, зокрема інтерактивних дисплеїв. British Film Institute є найвизначнішим у світовій кінопрактиці прикладом оперативного кінофункціонування - бо це інституція, яка бере на себе відповідальність за всі без винятку сфери кіногалузі. В англійській мові кінематограф та дотичні до нього сфери (анімація і т.д.) мають загальну назву Moving Image Culture. Лише підтримуючи стабільний рух кінопроцесу, можна зробити це візуальне мистецтво рухомим. |
Звична для англійців масштабність розмаху, імперська раціональність, здійснювана за допомогою централізованого активного управління, виявляється надзвичайно плідною у сфері культури. У Великобританії кіно концентрується не довкола кіностудії, тобто інституції, пов`язаної винятково з виробництвом продукції. Як показує досвід, потрібна насамперед інституція, що зводила б докупи роздрібнені сфери кіномистецької галузі, опікувалася б не кожною ланкою окремо, а охоплювала б усю галузь в цілому, брала на себе відповідальність за фінансування, знаходячи допоміжні фонди для кіномитців, не змушуючи їх неодмінно шукати кошти самотужки, в індивідуальному порядку й часто безуспішно. В Англії це - British Film Institute (Британський інститут кіно), всеохопний "панінститут", що існує під патронатом Його Високості Чарлза Принца Уельського.
