Вождь світової революції. Один день під мікроскопом.Віра Кандинська
Неоднорідність публіки далася взнаки: одностайні оплески після вступного слова режисера з перших же кадрів змінилися цілим спектром реакцій: від критичних зауважень до наївного сміху. "Вождь світового пролетаріату" в образі старого безпомічного маразматика і справді викликав суперечливі емоції. І думка про милосердя, яку Олександр Сокуров задекларував у своїй вступній промові, приходила в останню чергу. Я б назвала погляд режисера на персонажів досить жорстоким, хоч сам Сокуров у вже згаданому виступі означив його як співчутливий "погляд лікаря на пацієнтів". Тезу про нещадність свого аналізу режисер намагався спростувати і в інтерв'ю після прем'єри "Тільця" на Каннському фестивалі: "Я щоразу залишаю після себе людину." Але чи дає уявлення про велику людину один з її передсмертних днів, коли за старістю й хворобою зникає індивідуальність? Сам режисер наполягає на показі загальнолюдских проявів історичної особи: "Я не вважаю, що доля й поведінка людей на ім'я Адольф чи на прізвище Ульянов настільки виняткові, ориґінальні, унікальні. Вони абсолютно характерні, вони збігаються з життям величезної кількості людей". Отже, "Тілець" - картина не стільки про Леніна -вождя, скільки про один звичайний день з життя звичайної людини? В такому разі існує ризик перетворення фільму на "фізіологічний нарис". Півтори години споглядаючи на екрані дрібні побутові епізоди, глядач за звичкою чекає на "справжні" події, різкий поворот, який би висвітлив авторську концепцію. Натомість отримує щось на кшталт кульмінації у вигляді чергового, нічим не відмінного від попередніх, істеричного нападу "вождя", а далі - розв'язку: заспокоєний лікувальною ванною Ленін, сидячи в парку під наглядом Надії Костянтинівни, споглядає небо. Після цього в повітрі глядацького залу мимоволі зависає банальне, але неминуче питання: "Що ж намагається сказати автор?" Те, що ідол революції також старіє і хворіє наприкінці життя? Але це саме собою очевидне. Сокуров уникає чітких визначень і будь-яких питань про свій задум, посилаючись на те, що "Тілець" - лише друга частина незакінченої тетралогії про людей влади ХХ століття, розпочатої фільмом про Гітлера "Молох" (приз 52-го Каннського кінофестивалю "За найкращий сценарій"). Беручись до зйомок, режисер навіть прохав продюсерів не показувати глядачам жодної картини, доки не будуть завершені всі чотири, розраховані на комплексну демонстрацію. Отож, відмова продюсерів є певною мірою втручанням економічного фактора в мистецтво. Можливо, дві майбутні картини проллють більше світла на ідейний задум усієї тетралогії. Поки що лишається споглядання чудового візуального ряду. З новими для себе завданнями оператора-постановника Сокуров упорався без перебільшення блискуче. До болю знайомі обличчя-маски в туманному, синювато-сірому колориті наводять на думку про оживлення старих фотографій. Ленін і Крупська в автомобілі, Ленін і Крупська на галявині, Ленін у плетеному кріслі на тлі неба... Неспроста героїв весь час переслідує настирливий фотограф зі здоровенним допотопним фотоапаратом. Вражають майстерно відзняті картини природи, спокійної і величної. До плюсів можна віднести і вибір актрис. Переконлива в ролі сестри "вождя" Наталія Нікуленко: звично напружене обличчя й спокійний цинізм висловлювань розчарованої революціонерки. Марія Кузнецова в ролі Надії Крупської: стара, втомлена, незграбна, загублена в собі і світі жінка, яка здатна лише за інерцією повторити вирішальне питання свого життя: "Як краще для справи?" Чоловічі образи "Тільця" здаються менш переконливими. Дратують смішні недогляди знімальної групи на зразок трохи відклеєного пластира на Леніновому обличчі, який, очевидно, мав надати окові Леоніда Мозгового розрізу а-ля Володимир Ілліч, або дерев'яна палиця, що підступно виглядає з рукава "напівпаралізованої" руки Леніна. Проте, попри всі вади "Тілець" таки справляє сильне враження. Оригінальний погляд одного зі ста найкращих режисерів світового кіно, безумовно, заслуговує на увагу і повагу. А численні суперечки навколо картини лише свідчать про небайдужість глядача. |
Прем'єра стрічки Олександра Сокурова "Тілець", сучасний фільм про легендарного політичного лідера Володимира Ульянова-Леніна, привабила до "Кінопалацу" численних глядачів різного віку й соціального статусу.
