З вогню і попелуЗаписала Ніка Андрійчук
 На Національній студії ім. О.Довженка закінчилися зйомки першої серії фільму "Богдан-Зіновій Хмельницький". На запитання кореспондента відповідає режисер Микола Мащенко. - Постать Хмельницького вже висвітлювалась в літературі, кіно. Яку концепцію цього образу пропонуєте ви, Миколо Павловичу? - Я хочу розібратися, хто він такий, Богдан Хмельницький. Хто він в історії України, історії визвольної боротьби українського народу? Бо одні, наприклад, Олівер Кромвель, кажуть, що він генералісімус греко-східної церкви, підкорювач усіх фортець і антихристів. А Шевченко про нього сказав: "Ой, Богдане, нерозумний сину!.. Занапастив єси вбогу сироту Украйну!" - це відомі рядки. Інші відзначали його жорстокість і нездатність нормально спілкуватися з підлеглими. Багато про нього сказано і хорошого. І не тільки нашими дослідниками, а й польськими, англійськими та французькими. Так от, я хочу розібратися в головному. Хмельницький, звичайно, геній. А головне для мене те, за що цей вояка, козарлюга боровся. При цьому ми не наголошуємо дуже на політичних аспектах. Колись я робив фільм "Комісари". А тоді робити політичний фільм, та ще й з якимись загостреннями, було, м'яко кажучи, дуже сміливо. Глядачам цікаво. Бо настільки була одноманітна партійна політика, що найменший акцент сприймався як китайський маоцзедунізм або чеський ревізіонізм. Саме у цьому й звинувачували "Комісарів". Сьогодні дуже запекла боротьба за владу в країні. І серед значних політиків, і серед рядових депутатів, які тягнуть ковдру на себе. Відбувається спекуляція на інтересах України! Мене цікавить, чи мучився Богдан, коли приймав рішення? А він мучився разом із своїм народом, намагаючись вирішити майже ті ж самі питання, які вирішують сьогодні президенти, прем'єри, депутати. А вже минуло, треба сказати, 400 років. Богдан належить саме до цієї категорії, що вирішує проблему, яку можна вкласти в два слова: національна ідея. Він мріяв створити велике князівство на об'єднаних українських землях в етнографічних межах. Мріяв створити незалежну козацьку республіку. Незалежну ні від кого Україну. Це те, за що він боровся. Я хочу звернути увагу на те, як він боровся. Іноді жорстоко, іноді - мудро, іноді - допускаючи помилок. Бо готових рецептів для нього ніхто не приготував. Він підняв всенародне повстання, що переросло у війну з Польщею, в якій загинуло більше мільйона українців. Його блискучі перемоги як воїна, як керівника війська Запорізького потрясли Європу. Бо ніхто ще до цього не бачив, щоб на боротьбу за гідність, за незалежність піднявся весь народ. Це було як єдиний подих... Богдан був розумний. І віруючий. Перше слово, яке він казав, роблячи перший крок: "З Богом! За віру!" Він відчув, що віруючий народ України скоріше повірить в боротьбу за віру, якої тогочасна Польща позбавляла, насаджуючи Унію. Це і привернуло люд на його бік. Але ніхто не знав, чого він хоче. В результаті наймогутніша тоді держава Польща ні від кого не зазнала такої поразки, як від Богдана. І ось тут Богдан - це до ідейної концепції фільму, - маючи можливість піти на Варшаву і Краків, змінити устрій у цій державі, вирішити й свою долю, - цим не спокусився. Він зупинився перед Збаражем. По суті - перед умовною брамою. Відчини її - і дорога на Польщу. Він не став завойовником. Не вкрив народ ганьбою, яка зветься поневолювач. Важливу думку висловлює польський король: не може бути міцного громадянського миру там, де порушується мир релігійний. Це буде не тільки фільм-відповідь, а й фільм-запитання. Не було б назви "Хто ви, доктор Зорґе?", - я б назвав свій фільм: "Хто ви, гетьмане Хмельницький?". |
