Круглий стіл «Твори Лесі Українки на сцені»
28 лютого 2011 року Музей видатних діячів української культури Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького спільно з журналом «Кіно-Театр» у рамках програми заходів, присвячених 140-річчю від дня народження геніальної української поетеси, драматурга Лесі Українки та 100-річчю одного з найвизначніших і найдосконаліших її творів - драми-феєрії «Лісова пісня» провів засідання круглого столу на тему «Твори Лесі Українки на сцені».
Про роботу над творами Лесі Українки розповіли: виконавиця ролі Донни Анни в спектаклі «В полоні пристрастей» 2002 року за мотивами драми «Камінний господар» в Національному театрі ім. Лесі Українки Наталя Доля, виконавець ролі Командора в тій же виставі Володимир Ращук, актриса Ада Роговцева, яка подарувала музею диск із записами творів Лесі Українки у власному виконанні, завідувачка літературною частиною Національного театру ім. І.Франка Наталя Пономаренко, драматург Богдан Жолдак, художній керівник театру «Сузір'я» Олексій Кужельний, художній керівник Київського ТЮГу, постановник спектаклю «Лісова пісня» (2005)Віктор Гирич, режисер спектаклю «Лісова пісня» у Київському театрі ляльок (2006) Леонід Попов, режисер спектаклю «Адвокат Мартіан» (2001) Олександр Мірошниченко, театральний критик Валентина Заболотна, художник-постановник «Лісової пісні» (1998) Ігор Білецький, завідувачка музею ім. М. Лисенка, онука Михайла Скорульського - автора балету «Лісова пісня», Роксана Скорульська, театрознавець, завідуючий відділом мистецтв Публічної бібліотеки ім. Лесі Українки Леонід Криворучко. Вела круглий стіл головний редактор журналу «Кіно-Театр» Лариса Брюховецька. Тоді ж було відкрито виставку «Театр Лесі Українки. Сценографія», де експонувалися ескізи декорацій, костюмів та макети до вистав видатних художників театру: А.Петрицького, О.Хвостова-Хвостенка, А.Волненка, Ф.Нірода, Д.Лідера, Ю.Миця, М.Драка, М.Уманського та наших сучасників - М.Левитської, А.Александровича-Дочевського, М.Френкеля, Л.Ковальчук, І.Білецького, Л.Нагорної, О.Рачковської. Виставка триватиме до 23 травня 2011 року.
100-річчя «Лісової пісні»
11 березня 2011 року відбулося відкриття виставки «Ну, як-таки, щоб воля - та пропала?», присвяченої 100- річчю від написання драми-феєрії «Лісова пісня» Лесі Українки. Філософська глибина «Лісової пісні», ідентична міфу, вабить митців до власного осягнення і авторської інтерпретації цього драматичного шедевру. До п'єси зверталися чимало митців драматичного театру, опери, балету, кінематографа. Та чи вдалося комусь дорівнятися до першооснови? Постановки були неоднозначні, але завжди вівся пошук - пошук ключа до глибинних смислів, до вічних проблем людського буття, геніально відображених у драмі-феєрії.
Матеріали з колекції Державного музею театру, музики, кіно - костюми, фотографії, макети та ескізи - відображають історію постановок «Лісової пісні» в різних театрах України від 1920-х років до сьогодні. Серед експонатів сценографічні роботи видатних художників театру О. Хвостенка-Хвостова, А. Волненка, Ф. Нірода, М. Драка, Д. Нарбута, Л. Писаренка, Ю. Стефанчука. Експозицію доповнюють роботи Д. Лідера та сучасних сценографів О. Вакарчука, О. Новікової, люб'язно надані власниками.
На відкриття виставки завітали композитор В. Кирейко, актори Р. Недашківська, А. Роговцева, О. Богданович, О. Батько, режисери Д. Чирип'юк, В. Гирич.
Визнання українського режисера
Почесну медаль до 150-річчя А.Чехова, якою російський уряд відзначив зарубіжних діячів культури і мистецтва, одержала театральний режисер Алла Бабенко за постановки творів А. Чехова на сцені Львівського національного театру ім. М. Заньковецької.
Молоде українське кіно в Нью-Йорку
З 16 по 20 березня в приміщенні Українського музею в Нью-Йорку відбувся 2-й кінофестиваль українського та пострадянського кіно NYC. За задумом організаторів, кінофестиваль покликаний ознайомити публіку з підбіркою художніх і документальних фільмів, що дозволяють судити про розвиток кінематографічного потенціалу на теренах країн колишнього Радянського Союзу. Програма фестивалю акцентує зроблений на індивідуальному переосмисленні режисерами унікального східноєвропейського досвіду. Демонструвалося кіно Словаччини, Угорщини, Білорусі, України, Росії, Казахстану, Грузії, а також фільми американських режисерів, присвячені проблемам пострадянських країн. В центрі цьогорічного фестивалю опинилося сучасне українське кіно. Американський глядач подивився короткометражки українських режисерів: Тараса Томенка («Ліза», 2006), Слави Феофілактова («Мольфар Нечай», 2008; «Фрипулья», 2010), Мирослава Слабошпицького «Випадок», 2006; «Діагноз», 2009; «Глухота», 2010), Максима Буйницького («Відповідь на молитву», 2009; «Перешкода», 2010; «Довга дорога назавжди», 2010), Олександри Хребтової та Олександра Балабана («2033 кілометри від Ейфелевої вежі», 2009) та ін; анімаційні фільми: «Ведмежа послуга» (реж. Євгеній Альохін, 2003) «Блукаючи поміж» (реж. Анатолій Лавренишин, 2005); повнометражні документальні фільми: «Не один вдома» Олени Фетісової (2009), «Мама померла в суботу на кухні» Максима Васяновича (2009). Крім того, в рамках фестивалю було показано всесвітньо відомий фільм Дзиґи Вертова «Людина з кіноапаратом» та прочитано лекцію про українські кінофабрики ВУФКУ, на яких було знято цей фільм.
Вшанування пам'яті Ірини Молостової і Бориса Каменьковича
У березні 2011 року в Києві (на вулиці М. Заньковецької, 10) відкрито меморіальну дошку народним артистам України -режисеру Ірині Молостовій та балетмейстеру Борису Каменьковичу (скульптор - Володимир Щур). За словами генерального директора Національної опери України ім. Тараса Шевченка Петра Чуприни, вистави Ірини Олександрівни («Ріґолетто», «Мадам Батерфляй», «Євгеній Онєгін») входять до золотого фонду Національної опери, несуть у собі потужну мистецьку енергетику й досі мають успіх.
«Мірабо»
9 березня 2011 року в кіноклубі НаУКМА за підтримки редакції журналу «Кіно-Театр» відбувся перегляд німого фільму «Мірабо» (режисер Арнольд Кордюм, «Українфільм, 1930). У фільмі показано події осені 1918 року: блокаду Одеського порту французьким флотом, що прибув підтримати контрреволюцію в Україні. Представив фільм і провів його обговорення історик кіно, керівник українського кіноклубу в Парижі Любомир Госейко.
Роман В. Шкляра «Чорний ворон» буде екранізовано коштом... народу
Після 9 березня цього року до редакції «України молодої» почали надходити кошти від читачів, які підтримали ініціативу Юрія Андруховича про збір коштів на премію від народу Василеві Шкляру. Він зазначив: «Я ці гроші не візьму як компенсацію за Національну премію ім. Тараса Шевченка, яку я відтермінував, але спрямую їх на екранізацію фільму Чорний ворон». Ідею екранізувати «Чорного ворона» оголосили народний депутат Микола Кульчинський і Ліга українських меценатів (на проект потрібно орієнтовно 20 млн грн). Василь Шкляр уже написав синопсис сценарію й веде перемови про участь у проекті польського режисера Єжи Гофмана.
«Київська пектораль-2011»
28 березня на сцені Національного театру ім. І. Франка відбулося традиційне вручення театральної премії «Київська пектораль». Так, у номінації «За кращу драматичну виставу» перемогу отримала постановка «Грек Зорба» (театр ім. І. Франка) , «За кращу музичну виставу» вистава «Перси Тіресія» (театр опери і балету для дітей та юнацтва) , «За кращу дитячу виставу»-вистава «Про курочку Рябу» (державного академічного театру ляльок) , «За кращу камерну виставу» - вистава «Щастя» (Новий драматичний театр на Печерську). Перемогу за кращу режисерську роботу отримав Едуард Митницький (вистава «Три сестри» театру драми і комедії на Лівому березі Дніпра).
Премію у номінації «За краще виконання чоловічої ролі» отримав Анатолій Хостікоєв за роль Зорба у виставі «Грек Зорба». Нагороду за краще виконання жіночої ролі отримала Наталія Сумська за виконання ролі Гортензії також у виставі «Грек Зорба». Премію у номінації «За кращу сценографію» отримав Сергій Маслобойщиков (вистава «Буря» театру ім. І. Франка). Олександр Курій отримав премію у номінації «За кращу музичну концепцію» (вистава «Три сестри»). Кращим акторським дебютом було визнано гру актора Бориса Орлова у виставі «Щастя». Премію у номінації «За кращий режисерський дебют» отримав Павло Юров за виставу «Депо Північне» (МТМ «Сузір'я»).
Зустріч з Мацеєм Новаком, директором польського Інституту театру
2 березня в книгарні «Є» відбулася зустріч з Мацеєм Новаком - театральним критиком, журналістом, публіцистом, сатириком, директором Інституту театру імені Збіґнєва Рашевського. Захід проведено у рамках спільного проекту книгарні та Польського Інституту у Києві «Європейський досвід: Польща». Гість поділився польським досвідом державної підтримки театральних інституцій. За його словами, державні театри, як в Польщі, так і в Україні повинні становити фундамент культурного життя в країні. Мацей Новак, один з ініціаторів та розробників концепції Інституту театру, розповів про діяльність цієї установи, основними завданнями якої є документування театру, моніторинг сучасних тенденцій, підготовка експертних порад для міністерства та інших рівнів державної адміністрації, а також публікації театрознавчих книжок, організація наукових конференцій, фестивалів. Таким чином Інститут здійснює підтримку театру на різних рівнях і забезпечує комунікацію між собою різних середовищ.
Фестиваль
«Docudays UA»
З 25 по 31 березня в Києві проходив Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини, який цього року відбувся вже увосьме. Для відкриття організатори вибрали стрічку німецького режисера Якоба Пройсса про сучасну українську (а власне, донецьку) дійсність - «Інший Челсі» (2010). Як і раніше, журі оцінювало фільми в двох конкурсах - творчому та правозахисному. Цього року в обох конкурсах перемогу здобули фільми голандських режисерів: "Гравець" Д. Апеля у творчому конкурсі; "Правосуддя для Сєргєя" Г.Германса та М. Маата - в правозахисному.
Корисні статті для Вас:  
  |