20-річчю Незалежності України

В кінокомпанії Film UA Сергій Буковський працює над документальним фільмом, присвяченим 20-річчю Незалежності України і 20-річчю розпаду СРСР, зосе­редившись на 1989-1991 роках. Вже завершено зйомки в США та Росії. Попереду – Польща. Зйомки в Україні близькі до завершення. Паралельно іде монтаж і робота з архівами.

«Ро­манс. Май­стер-клас»

28 бе­рез­ня 2011 ро­ку в Національ­но­му те­атрі ім. І. Фран­ка відбу­ла­ся прем’єра му­зич­­ної дра­ми «Ро­манс. Май­стер-клас» за мо­ти­ва­ми п’єси Ми­хаіла Се­бастіану «Бе­зімен­на зірка». Ре­жи­сер – О. Біло­зуб; сце­но­графія та ко­с­тю­ми – А. Але­к­­сан­д­ро­вич-До­чевсь­кий; му­зич­ний ке­рівник ви­с­та­ви – В. Гдансь­кий; ба­лет­мей­стер – О. Се­мь­ош­кіна. Дійові осо­би в су­п­ро­воді ор­ке­с­т­ру ви­ко­ну­ють най­по­пу­лярніші ук­раїнські ро­ман­си й пісні ХХ століття на му­зи­ку Б. Ве­се­ловсь­ко­го, А. Гор­чинсь­ко­го, П. Май­бо­ро­ди, І. По­кла­да, М. Харіто, І. Гу­ба­рен­ко на тек­с­ти Б. Демківа, Я. Кли­мовсь­ко­го, А. Ма­лиш­ка, Ю. Риб­чинсь­ко­го, В. Шу­мсь­ко­го, Н. Щер­бань. У виставі задіяні ак­то­ри: А. Гна­тюк, Л. Рус­нак, А. Во­ди­чев, А. Сав­чен­ко, В. Зба­разь­кий, О. Пєту­хов, Т. Міхіна, О. Зуб­ков, С. Прус, Т. Олек­сен­ко, І. За­лусь­кий та інші. Му­зич­ний кон­суль­тант – про­фе­сор Львівської кон­сер­ва­торії О. Зе­лінський.

В одній з програм –

фільм Юрія Іллєнка

В конкурсті 33-го Московського МКФ (чер­вень, 2011) – 18 картин, чимало їх в паралельному конкурсі «Перспективи» та конкурсі документальних стрічок. На жаль, українських ні в жодному не виставлено. Честь українського кіно рятує класик: у програмі «Соціалістичний аван­гардизм» – фільм Ю. Іллєнка «Криниця для спраглих».

«У суб­оту» – в про­каті

Фільм «У суб­оту» (Ук­раїна – Росія – Ні­меч­­чи­на), зня­тий до 25-річчя Чор­но­бильсь­кої тра­гедії, 5 трав­ня 2011 вий­шов в ук­раїн­ський про­кат. Ре­жи­сер Олек­сандр Міндад­зе за­зна­чив, що по­ява стрічки в ук­раїн­ських кіно­те­а­т­рах тро­хи запізніла (до­речніше бу­ло б пре­зен­ту­ва­ти її за кілька днів до 26 квітня). Утім, як по­яс­нив Олег Ко­хан, на за­ваді ста­ла за­цик­леність ук­ра­їнських кіно­залів на «ка­со­вих» фільмах. Орієнтов­но у серпні, за сло­ва­ми О. Ко­ха­на, не­бай­дужі до ук­раїнсько­го кіно матимуть інфор­мацію про про­кат фільму в Ук­раїні, Німеч­чині, Росії. Окрім то­го, за­пла­но­ва­но її про­кат в більше 20 країнах світу.

«Ка­ли­нові мос­ти» між Ук­раї­ною та Поль­щею

З 4 по 8 трав­ня в польсь­ко­му місті Ке­ш­тин про­хо­див ІІ Міжна­род­ний фе­с­ти­валь те­левізійних та радіоп­ро­г­рам «Ка­ли­нові мос­ти», ор­ганізо­ва­ний Дер­жкоміте­том те­ле­ба­чен­ня і радіомов­лен­ня Ук­раїни, Вармін­сько-Ма­зурсь­ким воєвод­ст­вом, Рівненсь­кою об­лас­ною дер­жадміністрацією, Рів­ненсь­кою дер­жте­ле­радіоком­панією та Оль­ш­тинсь­ким відділом об’єднан­ня ук­раїн­ців Польщі. Учасники обмінялись досвідом ство­рення до­ку­мен­таль­них те­ле- та радіо­­про­г­рам, при­свя­че­них євроінте­г­раційним про­це­сам в Ук­раїні, збе­ре­жен­ню її національ­них та куль­тур­них над­бань, про­бле­мам ук­раїнців у Польщі та по­ляків в Ук­раїні, ос­мис­лен­ню пе­ре­мо­ги над фа­шиз­мом у Другій світовій війні. В номінації «Гіркий хліб емігран­та» пер­ше місце – до­ку­мен­таль­но­му фільму «Вин­ни­чен­ко без бро­му», зня­то­му до 60-річчя з дня його смерті. Фільм є ча­с­ти­ною цик­лу «Ук­раїн­ська мрія», ро­бо­та над яким три­ває на ТО до­ку­мен­таль­них фільмів та про­грам Пер­шо­го національ­но­го ка­на­лу. Ре­жи­сер фільму Іри­на Ша­тохіна, сце­нарій док­тора істо­рич­них на­ук Юрія Ша­по­вала на ос­нові що­ден­ників Вин­ни­чен­ка. До ро­бо­ти над фільмом бу­ло за­лу­че­но про­фе­со­ра Гар­вардсь­ко­го універ­си­те­ту Гри­горія Гра­бо­ви­ча, про­фе­со­ра На­УК­МА Во­ло­ди­ми­ра Пан­чен­ка, за­ступ­ни­ка ди­рек­то­ра Інсти­ту­ту літе­ра­ту­ри НА­НУ Сергія Галь­чен­ка, пись­мен­ни­ка, публіци­с­та, дип­ло­ма­та й політи­ка Юрія Щер­ба­ка. На­зва фільму – з вислову Вин­ни­чен­ка: «Ук­раїнську історію не­мож­ли­во чи­та­ти без бро­му». Ав­то­ри звер­ну­ли­ся до ма­ловідо­мо­го періоду його жит­тя в емі­гра­ції після 1918 ро­ку, на­ма­га­ю­чись відійти від ус­та­ле­них стан­дартів інтер­пре­тації цієї по­статі. Інши­ми номінаціями фе­с­ти­ва­лю, в яких от­ри­ма­ли на­го­ро­ди ук­раїн­ські те­ле- та радіоп­ро­г­ра­ми бу­ли: «Євро­пейські пер­спек­ти­ви Ук­раїни», «Малі Батьківщи­ни», «”Євро-2012” – на­ша спільна спра­ва», «Ук­раїнська куль­ту­ра – євро­пейсь­кий вимір», «Рідна мо­ва – код на­ро­ду», «Пам’яті предків», «Ук­раїнці вми­ра­ли за Євро­пу». Гран-прі фе­с­ти­ва­лю от­ри­ма­ла те­ле­про­г­ра­ма «Їду на Січ» Во­линсь­кої об­лас­ної те­ле­радіоком­панії.

На­уко­ва кон­фе­ренція до 70-річчя Іва­на ­Ми­ко­лай­чу­ка

2 черв­ня Цен­т­р кіне­ма­то­графічних студій На­УК­МА, ре­дакція жур­на­лу «Кіно-Те­атр» спільно з га­ле­реєю ми­с­тецтв ім. Оле­ни За­мо­с­тян про­ве­дели низ­ку за­ходів до 70-річ­чя з дня на­ро­д­жен­ня Іва­на Ми­ко­лай­чу­ка. Се­ред них – пре­зен­тація кни­ги польсь­кої дослідниці Йо­ан­ни Ле­виць­кої «По­вер­нен­ня до коріння. Ук­раїнське по­етич­не кіно» в пе­ре­кладі ук­раїнською, вру­чен­ня премії пе­ре­мож­цю кон­кур­су «Іван Ми­ко­лай­чук. Фільми», про­ве­де­но­го ре­дакцією жур­на­лу «Кіно-Те­атр», та відкрит­тя од­но­ден­ної ви­с­тав­ки «Йо­го в об­лич­чя зна­ли вже мільйо­ни». Окрім то­го відбу­ла­ся на­уко­ва кон­фе­ренція «Ав­торсь­кий кіне­ма­то­граф Іва­на Ми­ко­лай­чу­ка» за участі док­то­ра ми­с­тец­т­воз­нав­ст­ва Ва­ди­ма Ску­ратів­сько­го, кан­ди­датів ми­с­тецтвоз­нав­ст­ва Ок­са­ни Бут та Оль­ги Ям­бор­ко, на­род­ної ар­ти­ст­ки Ук­раї­ни Марії Ми­ко­лай­чук, народного артиста України Василя Ілащу­ка, співро­бітни­ка Му­зею Національ­ної кі­но­­с­тудії ім. О. До­вжен­ка Раїси Про­ко­пен­ко, кіно­к­ри­ти­ка і сце­на­ри­с­та Люд­ми­ли Ле­мєше­вої, кіно­ре­жи­се­ра Та­ра­са Тка­чен­ка, ко­ре­с­пон­дентів «Кіно-Те­а­т­ру» Рок­со­ля­ни Свя­то, Оль­ги Ве­лим­ча­ниці та сту­дентів На­УК­МА Ана­с­тасії Па­щен­ко і На­талі Со­сниць­кої. Ве­ла конференцію Ла­ри­са Брю­ховець­ка.

«Та­нець в Ук­раїні та світі»

У травні цьо­го ро­ку в Ук­раїні з’явив­ся пер­ший жур­нал при­свя­че­ний хо­рео­графічно­му ми­с­тецтву «Та­нець в Ук­раїні та світі». Ви­дан­ня до­лає по­пу­лярні сте­рео­ти­пи про та­нець як су­то роз­ва­жаль­ний еле­мент шоу-бізне­су, знай­ом­ля­чи чи­та­ча з най­кра­щи­ми здо­бут­ка­ми хо­рео­графічної куль­ту­ри Ук­раїни та світу. В пер­шо­му но­мері висвіт­люється діяльність ук­раїнських, бол­гарсь­ких, російських те­атрів су­час­но­го та кла­сич­но­го ба­ле­ту (в то­му числі «Київ-мо­дерн ба­ле­ту», Львівсько­го національ­но­го ака­демічно­го те­а­т­ру опе­ри та ба­ле­ту ім. Со­ломії Кру­шель­ниць­кої, Пермсь­ко­го те­а­т­ру опе­ри і ба­ле­ту), розміщені цікаві ек­с­кур­си в історію тан­цю­валь­но­го ми­с­тецтва та жит­тя йо­го всесвітньо відо­мих пред­став­ників, та­ких як Серж Ли­фар та Мар­та Грем. За сло­ва­ми го­ло­вно­го ре­дак­то­ра жур­на­лу док­то­ра ми­с­тецтвоз­нав­ст­ва Олек­сан­д­ра Че­па­ло­ва, «Та­нець в Ук­раїні і світі» мо­же ста­ти три­бу­ною для жи­вих дис­кусій про хо­рео­графічну куль­ту­ру на­ших днів, про­бле­ми хо­рео­графічної освіти, на­уки про та­нець та твор­чі здо­бутки ба­лет­мей­стерів ми­ну­ло­го».

Нагороди «Окраденої землі»

Документальна стрічка канадського режисера українського походження Юрія Лугового «Окрадена земля» нещодавно отримала спеціальну нагороду міжна­род­ного кінофестивалю у Х’юстоні (США). Фільм висвітлює події українського Голодомору 1932 – 1933 року. Зйомки провадилися в Україні минулого року. За цей час знімальна група записала 22 інтерв’ю зі свідками голоду в Харківській, Донецькій і Дніпропетровській областях. Крім того у фільмі використано радянську кінохроніку 30-х років, архівні документи, інтерв’ю з науковцями, громадськими діячами, краєзнавцями. Англомовну версію фільму, яка називається «Genocide Revealed», озвучили лауреат премії «Оскар» Грем Грін, Джіл Хеннессі та Любомир Микитюк. «Окрадена земля» вже має почесні нагороди численних американ­ських фестивалів: у Лічфілд Хілз, МК у Лос-Анджелесі, Голлівудського кіно­фестивалю в Лос-Анджелесі, Інді-фесту. Прем’єра фільму в Україні відбулася в Харкові 2010 року в рамках циклу заходів по вшануванню пам’яті жертв Голодомору.

«Повернення до коріння. Українське поетичне кіно»

Під такою назвою редакція «Кіно-Театру» та видавництво «Задруга» випустили моно­графію польської дослідниці Йоанни Левицької в перекладі на українську Любові Горбенко. Авторка поставила цей кінематографічний феномен у контекст суспільно-політичного клімату 1960-х, ретельно дослідила концептуальні послання українських фільмів. Книгу видано за фінансової підтримки Фінростбанку та SOTA Cinema Group.

«Відкрита ніч». Дубль 15

Цьогорічний кінофестиваль короткометражних фільмів «Відкрита ніч» відбувся в ніч з 25 на 26 червня у козацькому селищі «Мамаєва Слобода» (Київ, вул. Михайла Донця, 2). 15-й дубль присвячено памШяті видатного українського кінорежисера та кінооператора Юрія Іллєнка. Було показано фрагменти з його найкращих фільмів у рубриці «Ретроспектива». В конкурсі взяло участь близько 20 фільмів молодих українських режисерів, в тому числі Максима Буйницького, Тараса Ткаченка, Анатолія Лавренишина та ін. Окрема сторінка фестивалю у позаконкурсній прогамі – фільм «Крос» Марини Вроди. Особливістю цьогорічного фестивалю є розширення його майданчика: окрім Києва покази відбувалися у Львові, Дніпропетровську, Івано-Франківську, Чернівцях та Запоріжжі. Конкурсну частину програми можна було побачити в ефірі телеканалу ICTV протягом фестивальної ночі. Також цього року засновано Меценатську Раду. Її головна функція – забезпечити підтримку фестивалю. Засновник та голова Ради – давній друг фестивалю, генеральний директор компанії «Вавилон» та генеральний продюсер «Кінофоруму України» Андрій Різоль. До ради входять представники українського кінобізнесу, митці, громадські діячі, зокрема, президент «Асоціації розвитку кінематографа в Україні» Михайло Соколов, продюсер Олег Кохан, актор Богдан Бенюк та інші.