Ла­у­ре­а­ти 68-го Ве­неціансь­ко­го МКФ

10 ве­рес­ня за­вер­шив­ся чер­го­вий Ве­неціансь­кий МКФ, оди­н із най­пре­с­тижніших кіно­фе­с­ти­валів світу. Цьо­го ро­ку журі очо­лив аме­ри­кансь­кий ре­жи­сер Дар­рен Ара­нофсь­ки. «Зо­ло­тий лев» дістав­ся «Фа­у­с­ту» Олек­сан­д­ра Со­ку­ро­ва, – за­вер­шаль­но­му фільму істо­рич­ної те­т­ра­логії російсько­го ре­жи­се­ра (по­пе­редні: «Мо­лох», «Тілець», «Сон­це»). В основі кар­ти­ни – по­етична драма Ге­те, зня­та мо­вою оригіна­лу за участі німець­ких ак­торів. «Срібно­го ле­ва» от­ри­мав ки­тайсь­кий ре­жи­сер Кай Шанг­джун за фільм «Лю­ди в го­рах, лю­ди на морі». Та­кож в рам­ках кон­курс­ної про­грамі Ве­неціансь­ко­го фе­с­ти­ва­лю відбу­ли­ся прем’єри но­вих фільмів Девіда Кро­нен­бер­га та Ро­ма­на По­лянського. «Не­без­печ­ний ме­тод» Кро­нен­бер­га, за­ од­ной­мен­ним ро­маном Джо­на Кер­ра, роз­кри­ває не­ти­по­ву для Кро­нен­бер­га істо­рич­ну те­му – за­сно­ва­ну на ре­аль­них фак­тах історію сто­сунків Кар­ла Юн­га (Майкл Фас­сбен­дер) зі своїм вчи­те­лем Зігмун­дом Фрей­дом (Вігго Мортінсен) та ко­хан­кою Сабіною Шпільрейн під час Пер­шої світо­вої війни. Трагіко­медія По­лянсь­ко­го «По­боїще» при­свя­че­на сто­сун­кам батьків і дітей на при­кладі двох ро­дин.

Євро­пейсь­кий досвід – в Ук­раїну

14 ве­рес­ня у кни­гарні «Є» у рам­ках спільно­го про­ек­ту «Євро­пейсь­кий досвід: Франція», ор­ганізо­ва­но­го за спри­ян­ня Фран­цузь­ко­го інсти­ту­ту (куль­тур­но­го цен­т­ру), відбу­ла­ся зустріч з про­грам­ним ко­ор­ди­на­то­ром «Forum des images» Жи­лем Рус­со. Ця ор­ганізація є гідним при­кла­дом то­го, як мож­на зберіга­ти куль­тур­ну пам’ять ок­ре­мо­го міста. За­сно­ва­на 1988 ро­ку по­етом П’єром Ем­ма­ню­е­лем як аудіовізу­аль­ний архів Па­ри­жа, сі­не­ма­те­ка роз­та­шу­ва­ла­ся в торгівель­но-роз­ва­жаль­но­му центрі Forum des Halles. Спер­шу ко­лекції архіву скла­да­ли­ся з ху­дожніх та до­ку­мен­таль­них фільмів, у яких фігу­ру­вав Па­риж, во­ни да­ва­ли змо­гу міській гро­маді по­ба­чи­ти, як ви­гля­дав той чи інший ку­то­чок їхньо­го міста, на­при­клад, на по­чат­ку століття. Пізніше ко­лекції до­пов­ню­ва­ли­ся фільма­ми на різну те­ма­ти­ку, і не ли­ше фран­цузь­ки­ми, а й іно­зем­ни­ми. Бу­ло за­сно­ва­но влас­ний відділ із ви­роб­ництва до­ку­мен­таль­них фільмів. На сьо­годні ко­лекція «Forum des images» налічує по­над 5500 фільмів (ба­зу да­них про які розміще­но на офіційно­му сайті), гля­да­чам про­по­ну­ють ши­ро­кий вибір те­ма­тич­них фе­с­ти­валів, зустрічей з ре­жи­се­ра­ми та ак­то­ра­ми, де­батів, ательє, май­стер-класів, лекцій про кіно то­що. Архів має 5 кіно­залів, в то­му числі за­лу для індивіду­аль­но­го пе­ре­гля­ду віде­о­за­писів (сьо­годні во­на менш по­пу­ляр­на че­рез по­ши­рен­ня ци­ф­ро­вих фор­матів). Кількість відвіду­вачів постійно зро­с­тає, ми­ну­ло­го ро­ку во­на сяг­ну­ла 320 тис. гля­дачів, в то­му числі 60 тис. шко­лярів. Кож­но­го дня для них пе­ред­ба­че­но дві го­ди­ни без­ко­ш­тов­но­го відвіду­ван­ня, а влітку для по­пу­ля­ри­зації за­кла­ду вхід без­плат­ний. Сіне­ма­те­ку фінан­су­ють муніци­палітет, Міністер­ст­во куль­ту­ри Франції, са­мо­туж­ки во­на зна­хо­дить до­дат­ко­ве фінан­су­ван­ня, зда­ю­чи приміщен­ня в орен­ду та ко­о­пе­ру­ю­чись із при­ват­ни­ми парт­не­ра­ми. Де­я­кий час архів співпра­цю­вав з те­ле­ба­чен­ням над ство­рен­ням фільмів, що сто­су­ва­ли­ся про­блем ур­банізму, пенітенціар­ної си­с­те­ми та бу­ли орієнто­вані на ши­ро­ке ко­ло гля­дачів. Нині три­ває співробітництво з кіно­те­а­т­ра­ми та фран­цузь­ки­ми кіно­ви­роб­ни­ка­ми. Окрім Па­ри­жа, «Forum des images» про­во­дить фе­с­ти­вальні по­ка­зи і в інших містах світу. Київські гля­дачі ма­ли змо­гу по­ба­чи­ти підго­тов­ле­ний сі­не­ма­те­кою цикл фільмів про Па­риж у Маріїнсько­му пар­ку про­сто не­ба.

Прем'єра фільму "ТойХтоПройшовКрізьВогонь"

Прем'єрний показ фільму Михайла Іллєнка "ТойХтоПройшовКрізьВогонь" відбудеться 8 грудня 2011 року в кінотеатрі "Київ". Допрем'єрний показ - 22 листопада 2011 року - Кінотеатр "Оскар" м.Київ. Фільм здобув гран-прі Третього Київського міжнародного кінофестивалю. Прем'єрні покази також відбудуться в усіх обласних центрах України. Фільм готується до українського прокату у лютому-березні 2012 року.

Українська лялькова сценографія

13–26 ве­рес­ня в Києві впер­ше за період не­за­леж­ності відбу­ла­ся все­ук­раїнська ви­с­тав­ка те­а­т­раль­них ля­ль­ок, ко­с­тюмів, ескізів та ма­кетів «Сце­но­графія те­а­т­ру ля­ль­ок». У ній взя­ло участь більше 20 ху­дож­ників-ляль­карів кількох по­колінь із різних те­атрів Ук­раїни. З-поміж них – го­ло­вний ху­дож­ник Дніпро­пе­т­ровсь­ко­го те­а­т­ру ля­ль­ок Віктор Нікітін (міні-ма­кет до ви­с­та­ви за Пушкіним «Ци­га­ни»); ху­дож­ни­ця Рівнен­сь­ко­го те­а­т­ру ля­ль­ок На­та­ля Ко­сарєва (осу­час­не­не трак­ту­ван­ня каз­ки про Ко­ти­го­рош­ка); Оль­га Го­но­боліна (ма­ке­ти та ляль­ки до ви­с­та­ви «Лісо­ва пісня» за Ле­сею Ук­раїнкою); ху­дож­ник Пол­тавсь­ко­го те­а­т­ру ля­ль­ок Ва­силь Бе­зу­ля (ви­с­та­ви «Ру­са­лонь­ка», «Іва­сик-Те­ле­сик», «Ди­ти­на Джунглів» та ін.). Та­кож на ви­с­тавці бу­ло пред­став­ле­но ро­бо­ти Ва­си­ля Ви­ход­цевсь­ко­го (Київ, Ле­бе­дин), Оль­ги Войт­ке­вич-Шев­чен­ко (Хер­сон), Ми­ко­ли Дань­ка (Київ), На­талі Де­ни­со­вої (Харків), Віри За­до­рож­ньої (Київ), Рос­ти­сла­ва Ко­терліна (Іва­но-Франківськ), Інни Куль­чиць­кої (Львів), Ми­хай­ла Ніко­лаєва (Хмель­ни­ць­кий), Ва­си­ля Ос­та­пен­ка (Кіро­во­град), Ана­толія Пав­ли­ка (До­нецьк), Марії Погріб­няк (Київ), Люд­ми­ли Ре­с­тен­ко (Сімфе­ро­поль), Те­тя­ни Гор­бен­ко (Київ), Ка­ри­ни Че­пур­ної (Чер­ка­си) та Во­ло­ди­ми­ра Яку­бовсь­ко­го (Тер­нопіль).

Ро­бо­ти різні як за розміром та ма­теріалом, так за сти­лем і технікою: від шма­тя­них, ви­робів із пла­с­ти­ку та де­ре­ва до пап’є-ма­ше та заліза, а та­кож від до­волі тра­диційних об­разів най­по­пу­лярніших ка­зок до менш відо­мих літе­ра­тур­них творів та ек­с­пе­ри­мен­таль­них трак­ту­вань відо­мих пер­со­нажів і сю­жетів.

Ви­с­тав­ка про­хо­ди­ла у відомій ту­ри­с­тичній при­наді ста­ро­го Києва – «Шо­ко­лад­но­му бу­дин­ку» на Лип­ках, що до­не­дав­на відно­вив ак­тив­ну діяльність і тішить меш­канців сто­лиці роз­маїти­ми му­зич­ни­ми та ми­с­тець­ки­ми за­хо­да­ми.

«Біла маг­нолія»

Ви­с­та­ву-ко­лаж «Біла маг­нолія» за тво­ра­ми Хор­ва­та, Лор­ки, Ге­те (ав­тор і по­ста­нов­ник – Ізоль­да Ко­бець) мо­лодіжної секції «Бу­ко­винсь­кий фенікс» Чернівець­ко­го то­ва­ри­ст­ва австрійсько-німець­кої куль­ту­ри «Відро­д­жен­ня» бу­ло відзна­че­но в ру­мун­сь­ко­му місті Тімішо­а­ра на 12-му Міжна­род­но­му німець­ко­мов­но­му мо­лодіжно­му фе­с­ти­валі те­а­т­раль­них ко­лек­тивів.

«Кіно­ет­ни­ка» в Чернівцях

На честь 70-ї річниці з дня на­ро­д­жен­ня Іва­на Ми­ко­лай­чу­ка у Чернівцях в кіно­па­лаці «Чернівці» про­ве­ли Все­ук­раїнський фе­с­ти­валь мо­лодіжно­го кіно «Кіно­ет­ни­ка». Йо­го осо­бливість – у чітко виз­на­ченій те­ма­тиці: ук­раїнці, їхні тра­диції, куль­ту­ра, по­всяк­ден­не жит­тя. З 62 ко­рот­ко­ме­т­ра­жок мо­ло­дих ук­раїнських кінорежисерів до кон­курсу відібра­ли 16. Афішею фе­с­ти­ва­лю ста­ла ро­бо­та бу­ко­винсь­кої ху­дож­ниці Л. Бог­дан «Сон­це гу­цулів», яка най­кра­ще відо­б­ра­жає ет­но­мо­заїку стрічок. Гля­дачі (особ­ли­во мо­лодь) оп­ле­с­ка­ми віта­ли стрічки «Кар­па­ти» В. Тро­фи­мен­ко, «Ще­д­рий вечір» С. Ка­бар­чу­ка, «На­зад у май­бутнє» Д. Мос­ка­лець, «Іван Ми­ко­лай­чук. Кни­га жит­тя» Т. Тка­чен­ка та інші. Гран-прі при­су­ди­ли стрічці «Нит­ка» Д. Су­хо­лит­ко­го-Соб­чу­ка, який у 2010 році став од­ним із пе­ре­можців фе­с­ти­ва­лю «Відкри­та ніч». Приз гля­даць­ких сим­патій здо­бу­ла «Удо­ви­ця» М. Ту­жиліної. У по­за­кон­курсній про­грамі де­мон­ст­ру­ва­ли­ся дев’ять ко­рот­ко­ме­т­ра­жок уже відзна­че­них при­за­ми пре­стиж­них вітчиз­ня­них і міжна­род­них КФ. Се­ред них – «Гріх» Оле­ся Саніна, «На бо­ло­тах» Мак­си­ма Сур­ко­ва, «Поліські об­раз­ки» Сергія Мар­чен­ка, «Її світ» од­но­го з ор­гані­за­торів фе­с­ти­ва­лю Л. Во­ро­нюк. Ок­ра­сою по­за­кон­курс­но­го пе­ре­гля­ду ста­ла дво­х­ви­лин­на «Ле­бе­ди­на хо­ра», при­свя­че­на ле­бе­дям-ши­пу­нам, які після смерті І. Ми­ко­лай­чу­ка що­ро­ку зи­му­ють на озе­рах йо­го рід­ної Чор­то­риї, з розкішним зву­чан­ням цим­бал соліста ду­е­ту «Пи­сан­ка» І. Ка­ва­цю­ка.

Німець­ка кіноінста­ляція

«Ми звер­ну­ли ува­гу, – роз­повідає од­на з ор­ганіза­торів про­ек­ту сі­не­ма­то­графічно­го пер­фор­мен­су “A wall is a screnn” Сабіне Горн, – що ос­таннім ча­сом як у нас, у Гам­бурзі, так і в інших ве­ли­ких містах Німеч­чи­ни, так і у світі за­га­лом бра­кує ціка­вих мо­лодіжних за­ходів у центрі міста. По­ка­за­ми ко­рот­ко­ме­т­ра­жок у вечірні го­ди­ни, ко­ли ек­ра­ном ста­ють стіни архітек­тур­но при­ваб­ли­вих будівель, ми праг­не­мо не тільки поліпши­ти дозвілля лю­дей, а й при­вер­ну­ти ува­гу до кіно­ми­с­тецтва, пе­ре­дусім – німе­ць­ко­го. Ви­ко­ри­с­то­вуємо відео з архіву Агенції ко­рот­ко­ме­т­раж­них фільмів Гам­бур­га, де зберігається по­над 35 ти­сяч стрічок». З цією про­гра­мою в Ук­раїні пер­ши­ми оз­най­о­ми­ли­ся меш­канці Оде­си в 2009 році. 2011 ро­ку по­каз відбув­ся в Чернівцях. Лип­не­вої ночі ек­ра­на­ми ста­ли стіни Му­зич­но-дра­ма­тич­но­го те­а­т­ру ім. Оль­ги Ко­би­лянсь­кої, об­лас­ної філар­монії, кіно­па­ла­цу «Чернівці», архітек­тур­но при­ваб­ли­вих будівель на ву­ли­цях Руській та Оль­ги Ко­би­лянсь­кої (цен­т­раль­ної пішохідної ву­лиці). До­сить ба­га­то­люд­на ау­ди­торія ук­раїнсько-німець­ких кіно­манів, не­зва­жа­ю­чи на пізній час і не­звич­ну для лип­ня про­хо­ло­ду, май­же го­ди­ну по­до­ро­жу­ва­ла від однієї стіни-ек­ра­ну до іншої. З німець­кою пе­дан­тичністю де­мон­ст­рацію бу­ло за­вер­ше­но опівночі на стіні міської ра­туші. Пе­ре­важ­но мо­лоді гля­дачі оп­ле­с­ка­ми віддя­чи­ли ор­ганіза­то­рам, ви­гу­ка­ми ук­раїнською та німець­кою мо­ва­ми за­про­шу­ю­чи їх ще раз приїха­ти на Бу­ко­ви­ну.

Гри­горій За­сла­вець, Чернівці

«Ма­зе­па-фест» і кіно

Цьо­горічний «Ма­зе­па-фест» че­рез без­грошів’я обійшов­ся без рок-му­зи­ки, за­те по­та­ла­ни­ло пол­тавсь­ким кіно­ма­нам: два дні фе­с­ти­ва­лю бу­ло при­свя­че­но кіно. До міста над Вор­ск­лою при­бу­ли ре­жи­сер Ми­хай­ло Іллєнко та йо­го учні – ла­у­ре­ат­ка Каннсь­ко­го фе­с­ти­ва­лю Ма­ри­на Вро­да, Дми­т­ро Су­хо­лит­кий-Соб­чук і Юлія Го­голь. На­став­ник привіз свій давніший фільм «Фуч­жоу», а мо­лодь – власні ко­рот­ко­ме­т­раж­ки. Гля­дачі ма­ли на­го­ду по­ди­ви­ти­ся «Крос» Ма­ри­ни Вро­ди, відзна­че­ний «Зо­ло­тою паль­мо­вою гілкою». Знай­ш­ло­ся в про­г­рамі місце і для інших робіт-пе­ре­можців фе­с­ти­ва­лю «Відкри­та ніч». На твор­чих зустрічах го­во­ри­ли про на­боліле: чо­му дер­жа­ва не підтри­мує ук­раїнське кіно, чи є в ньо­го свій гля­дач, що му­си­мо ро­би­ти, щоб гля­дач і кіно, по­при всі пе­ре­по­ни, та­ки зустріли­ся. Син Юрія Іллєнка Пи­лип по­обіцяв про­ве­с­ти в Пол­таві ре­т­ро­спек­ти­ву бать­ко­вих фільмів. Тре­ть­о­го дня фе­с­ти­ва­лю на сцені па­ну­ва­ла му­зи­ка ук­раїнсько­го ба­ро­ко ХVІІ–ХVІІІ ст. та су­час­на співа­на по­езія.

Тетяна Дениско, Полтава