Лауреати 68-го Венеціанського МКФ
10 вересня завершився черговий Венеціанський МКФ, один із найпрестижніших кінофестивалів світу. Цього року журі очолив американський режисер Даррен Аранофськи. «Золотий лев» дістався «Фаусту» Олександра Сокурова, – завершальному фільму історичної тетралогії російського режисера (попередні: «Молох», «Тілець», «Сонце»). В основі картини – поетична драма Гете, знята мовою оригіналу за участі німецьких акторів. «Срібного лева» отримав китайський режисер Кай Шангджун за фільм «Люди в горах, люди на морі». Також в рамках конкурсної програмі Венеціанського фестивалю відбулися прем’єри нових фільмів Девіда Кроненберга та Романа Полянського. «Небезпечний метод» Кроненберга, за однойменним романом Джона Керра, розкриває нетипову для Кроненберга історичну тему – засновану на реальних фактах історію стосунків Карла Юнга (Майкл Фассбендер) зі своїм вчителем Зігмундом Фрейдом (Вігго Мортінсен) та коханкою Сабіною Шпільрейн під час Першої світової війни. Трагікомедія Полянського «Побоїще» присвячена стосункам батьків і дітей на прикладі двох родин.
Європейський досвід – в Україну
14 вересня у книгарні «Є» у рамках спільного проекту «Європейський досвід: Франція», організованого за сприяння Французького інституту (культурного центру), відбулася зустріч з програмним координатором «Forum des images» Жилем Руссо. Ця організація є гідним прикладом того, як можна зберігати культурну пам’ять окремого міста. Заснована 1988 року поетом П’єром Емманюелем як аудіовізуальний архів Парижа, сінематека розташувалася в торгівельно-розважальному центрі Forum des Halles. Спершу колекції архіву складалися з художніх та документальних фільмів, у яких фігурував Париж, вони давали змогу міській громаді побачити, як виглядав той чи інший куточок їхнього міста, наприклад, на початку століття. Пізніше колекції доповнювалися фільмами на різну тематику, і не лише французькими, а й іноземними. Було засновано власний відділ із виробництва документальних фільмів. На сьогодні колекція «Forum des images» налічує понад 5500 фільмів (базу даних про які розміщено на офіційному сайті), глядачам пропонують широкий вибір тематичних фестивалів, зустрічей з режисерами та акторами, дебатів, ательє, майстер-класів, лекцій про кіно тощо. Архів має 5 кінозалів, в тому числі залу для індивідуального перегляду відеозаписів (сьогодні вона менш популярна через поширення цифрових форматів). Кількість відвідувачів постійно зростає, минулого року вона сягнула 320 тис. глядачів, в тому числі 60 тис. школярів. Кожного дня для них передбачено дві години безкоштовного відвідування, а влітку для популяризації закладу вхід безплатний. Сінематеку фінансують муніципалітет, Міністерство культури Франції, самотужки вона знаходить додаткове фінансування, здаючи приміщення в оренду та кооперуючись із приватними партнерами. Деякий час архів співпрацював з телебаченням над створенням фільмів, що стосувалися проблем урбанізму, пенітенціарної системи та були орієнтовані на широке коло глядачів. Нині триває співробітництво з кінотеатрами та французькими кіновиробниками. Окрім Парижа, «Forum des images» проводить фестивальні покази і в інших містах світу. Київські глядачі мали змогу побачити підготовлений сінематекою цикл фільмів про Париж у Маріїнському парку просто неба.
Прем'єра фільму "ТойХтоПройшовКрізьВогонь"
Прем'єрний показ фільму Михайла Іллєнка "ТойХтоПройшовКрізьВогонь" відбудеться 8 грудня 2011 року в кінотеатрі "Київ". Допрем'єрний показ - 22 листопада 2011 року - Кінотеатр "Оскар" м.Київ. Фільм здобув гран-прі Третього Київського міжнародного кінофестивалю. Прем'єрні покази також відбудуться в усіх обласних центрах України. Фільм готується до українського прокату у лютому-березні 2012 року.
Українська лялькова сценографія
13–26 вересня в Києві вперше за період незалежності відбулася всеукраїнська виставка театральних ляльок, костюмів, ескізів та макетів «Сценографія театру ляльок». У ній взяло участь більше 20 художників-лялькарів кількох поколінь із різних театрів України. З-поміж них – головний художник Дніпропетровського театру ляльок Віктор Нікітін (міні-макет до вистави за Пушкіним «Цигани»); художниця Рівненського театру ляльок Наталя Косарєва (осучаснене трактування казки про Котигорошка); Ольга Гоноболіна (макети та ляльки до вистави «Лісова пісня» за Лесею Українкою); художник Полтавського театру ляльок Василь Безуля (вистави «Русалонька», «Івасик-Телесик», «Дитина Джунглів» та ін.). Також на виставці було представлено роботи Василя Виходцевського (Київ, Лебедин), Ольги Войткевич-Шевченко (Херсон), Миколи Данька (Київ), Наталі Денисової (Харків), Віри Задорожньої (Київ), Ростислава Котерліна (Івано-Франківськ), Інни Кульчицької (Львів), Михайла Ніколаєва (Хмельницький), Василя Остапенка (Кіровоград), Анатолія Павлика (Донецьк), Марії Погрібняк (Київ), Людмили Рестенко (Сімферополь), Тетяни Горбенко (Київ), Карини Чепурної (Черкаси) та Володимира Якубовського (Тернопіль).
Роботи різні як за розміром та матеріалом, так за стилем і технікою: від шматяних, виробів із пластику та дерева до пап’є-маше та заліза, а також від доволі традиційних образів найпопулярніших казок до менш відомих літературних творів та експериментальних трактувань відомих персонажів і сюжетів.
Виставка проходила у відомій туристичній принаді старого Києва – «Шоколадному будинку» на Липках, що донедавна відновив активну діяльність і тішить мешканців столиці розмаїтими музичними та мистецькими заходами.
«Біла магнолія»
Виставу-колаж «Біла магнолія» за творами Хорвата, Лорки, Гете (автор і постановник – Ізольда Кобець) молодіжної секції «Буковинський фенікс» Чернівецького товариства австрійсько-німецької культури «Відродження» було відзначено в румунському місті Тімішоара на 12-му Міжнародному німецькомовному молодіжному фестивалі театральних колективів.
«Кіноетника» в Чернівцях
На честь 70-ї річниці з дня народження Івана Миколайчука у Чернівцях в кінопалаці «Чернівці» провели Всеукраїнський фестиваль молодіжного кіно «Кіноетника». Його особливість – у чітко визначеній тематиці: українці, їхні традиції, культура, повсякденне життя. З 62 короткометражок молодих українських кінорежисерів до конкурсу відібрали 16. Афішею фестивалю стала робота буковинської художниці Л. Богдан «Сонце гуцулів», яка найкраще відображає етномозаїку стрічок. Глядачі (особливо молодь) оплесками вітали стрічки «Карпати» В. Трофименко, «Щедрий вечір» С. Кабарчука, «Назад у майбутнє» Д. Москалець, «Іван Миколайчук. Книга життя» Т. Ткаченка та інші. Гран-прі присудили стрічці «Нитка» Д. Сухолиткого-Собчука, який у 2010 році став одним із переможців фестивалю «Відкрита ніч». Приз глядацьких симпатій здобула «Удовиця» М. Тужиліної. У позаконкурсній програмі демонструвалися дев’ять короткометражок уже відзначених призами престижних вітчизняних і міжнародних КФ. Серед них – «Гріх» Олеся Саніна, «На болотах» Максима Суркова, «Поліські образки» Сергія Марченка, «Її світ» одного з організаторів фестивалю Л. Воронюк. Окрасою позаконкурсного перегляду стала двохвилинна «Лебедина хора», присвячена лебедям-шипунам, які після смерті І. Миколайчука щороку зимують на озерах його рідної Чорториї, з розкішним звучанням цимбал соліста дуету «Писанка» І. Кавацюка.
Німецька кіноінсталяція
«Ми звернули увагу, – розповідає одна з організаторів проекту сінематографічного перформенсу “A wall is a screnn” Сабіне Горн, – що останнім часом як у нас, у Гамбурзі, так і в інших великих містах Німеччини, так і у світі загалом бракує цікавих молодіжних заходів у центрі міста. Показами короткометражок у вечірні години, коли екраном стають стіни архітектурно привабливих будівель, ми прагнемо не тільки поліпшити дозвілля людей, а й привернути увагу до кіномистецтва, передусім – німецького. Використовуємо відео з архіву Агенції короткометражних фільмів Гамбурга, де зберігається понад 35 тисяч стрічок». З цією програмою в Україні першими ознайомилися мешканці Одеси в 2009 році. 2011 року показ відбувся в Чернівцях. Липневої ночі екранами стали стіни Музично-драматичного театру ім. Ольги Кобилянської, обласної філармонії, кінопалацу «Чернівці», архітектурно привабливих будівель на вулицях Руській та Ольги Кобилянської (центральної пішохідної вулиці). Досить багатолюдна аудиторія українсько-німецьких кіноманів, незважаючи на пізній час і незвичну для липня прохолоду, майже годину подорожувала від однієї стіни-екрану до іншої. З німецькою педантичністю демонстрацію було завершено опівночі на стіні міської ратуші. Переважно молоді глядачі оплесками віддячили організаторам, вигуками українською та німецькою мовами запрошуючи їх ще раз приїхати на Буковину.
Григорій Заславець, Чернівці
«Мазепа-фест» і кіно
Цьогорічний «Мазепа-фест» через безгрошів’я обійшовся без рок-музики, зате поталанило полтавським кіноманам: два дні фестивалю було присвячено кіно. До міста над Ворсклою прибули режисер Михайло Іллєнко та його учні – лауреатка Каннського фестивалю Марина Врода, Дмитро Сухолиткий-Собчук і Юлія Гоголь. Наставник привіз свій давніший фільм «Фучжоу», а молодь – власні короткометражки. Глядачі мали нагоду подивитися «Крос» Марини Вроди, відзначений «Золотою пальмовою гілкою». Знайшлося в програмі місце і для інших робіт-переможців фестивалю «Відкрита ніч». На творчих зустрічах говорили про наболіле: чому держава не підтримує українське кіно, чи є в нього свій глядач, що мусимо робити, щоб глядач і кіно, попри всі перепони, таки зустрілися. Син Юрія Іллєнка Пилип пообіцяв провести в Полтаві ретроспективу батькових фільмів. Третього дня фестивалю на сцені панувала музика українського бароко ХVІІ–ХVІІІ ст. та сучасна співана поезія.
Тетяна Дениско, Полтава
Корисні статті для Вас:  
  |