Канські прем'єри в Києві

З 1 по 4 грудня 2011 року в кінотеатрі «Київ» втретє відбувся фестиваль французького кіно «Уїкенд в Каннах», в рамках якого було показано прем’єри минулорічного Каннського МКФ, в тому числі номінований на Золоту пальмову гілку «Гавр» Акі Каурісмякі. Цьогорічний фестиваль, на відміну від попередніх, організатори (Артхаус-Траффік та Французький культурний центр) вирішили провести лише в столиці, але запросити більше зіркових гостей. Спеціальною подією став приїзд в Україну французької актриси Наталі Бай, яка представила серію короткометражних фільмів «5 портретів Наталі Бай», знятих молодими французькими режисерами. Також в Україну завітали режисери Режіс Варньє, котрий представив новий фільм «Фінішна пряма», Стефан Рібожа та Жана-Люк Перреар,, які представили свої дебютні роботи в повнометражному ігровому кіно.

Но­ве бри­тансь­ке кіно

Впро­довж май­же двох місяців (ли­с­то­па­да – груд­ня 2011 ро­ку) меш­канці ше­с­ти найбільших міст Ук­раїни ма­ли на­го­ду по­ба­чи­ти шість най­ак­ту­альніших бри­тансь­ких фільмів ос­тан­нь­о­го ро­ку. При цьо­му, впер­ше гля­да­чеві про­по­ну­ють не ли­ше арт­ха­уз­ний, а й ма­со­вий кіно­про­дукт. Фе­с­ти­валь, ор­ганізо­ва­ний «Бри­тансь­кою ра­дою», про­хо­дить у нас уже во­ди­над­ця­те. І, як і завжди, ре­жи­се­ри не бо­ять­ся про­во­ку­ва­ти (в до­б­ро­му ро­зумінні) гля­да­ча гос­трою те­ма­ти­кою та особ­ли­вим, су­то бри­тансь­ким, по­чут­тям гу­мо­ру. До про­гра­ми увійш­ли такі стрічки: «Суб­ма­ри­на» Ри­чар­да Ай­о­ва­де (2010), «Ірлан­дець» Джо­на Май­к­ла Мак­до­на­га (2011), «Тре­тя зірка» Гетті Дал­то­на (2010), «Що не так із Кевіном» Лінн Рамзі (2011), «Ос­таннє ко­хан­ня на Землі» Девіда Мак­кензі (2011) та «До­рослі іграш­ки» / «Істерія» Тані Век­с­лер (2011).

Стрічки Во­ло­ди­ми­ра Ти­хо­го

і Ма­ри­ни Вро­ди відкри­ли ІV фе­с­ти­валь ук­раїнсько­го кіно в Кем­б­риджі

Нові стрічки су­час­них ук­раїнських ре­жи­серів про­де­мон­ст­ро­ва­но в рам­ках IV щорічно­го фе­с­ти­ва­лю ук­раїнсько­го кіно, що відбув­ся 11–12 ли­с­то­па­да в Кем­б­риджі, Ве­ли­ко­бри­танія. Цей по­пу­ляр­ний фе­с­ти­валь про­во­дить­ся в рам­ках Про­гра­ми ук­раїністи­ки (керівник Рорі Фіннін) в Універ­си­теті Кем­б­ри­д­жу, яку відкри­то 2008 ро­ку та за­сно­ва­но на постійній ос­нові 2010-го за фінан­со­вої підтрим­ки ук­раїн­сько­го бізне­с­ме­на Дми­т­ра Фірта­ша. Що­ро­ку відвіду­вачі фе­с­ти­ва­лю за­пов­ню­ють кіно­за­ли, щоб пе­ре­гля­ну­ти най­кращі су­часні ук­раїнські стрічки, а та­кож іно­земні до­ку­мен­тальні фільми про Ук­раїну. 11 ли­с­то­па­да В.Ти­хий по­ка­зав ко­рот­ко­ме­т­ражки зі спільно­го ре­жи­серсь­ко­го про­ек­ту «Ук­раїно, гуд­бай», а Ма­ри­на Вро­да – стрічку «Крос». У суб­оту 12 ли­с­то­па­да ре­жи­се­ри Оль­га Ониш­ко та Са­ра Фар­хат по­ка­зали до­ку­мен­таль­ні «Три історії Га­ли­чи­ни» – зво­ру­ш­ли­ву історію єврейсь­кої сім’ї, ук­раїнської жінки та польсь­ко­го свя­ще­ни­ка, які всу­пе­реч страхіттям на­циз­му та сталінізму зуміли збе­рег­ти сер­дечність і лю­дяність.

Од­но­час­но з фе­с­ти­ва­лем в рам­ках Про­гра­ми ук­раїністи­ки та­кож бу­де про­ве­де­но І міжна­род­ний сим­позіум, при­свя­че­ний твор­чості Іго­ря Сав­чен­ка (1906–1950), ро­бо­ти яко­го май­же невідомі на За­ході.

Прес-служ­ба Універ­си­те­ту Кем­б­ри­д­жу

Де­тальніша інфор­мація на сторінці www.CambridgeUkrainianStudies.org.

Ви­с­тав­ка Іва­на-Ва­лен­ти­на

За­до­рож­но­го

З 21 жовт­ня по 7 ли­с­то­па­да 2011 ро­ку у Га­ле­реї ми­с­тецтв ім. Оле­ни За­мо­с­тян На­УК­МА три­ва­ла ви­с­тав­ка творів Іва­на-Ва­лен­ти­на За­до­рож­но­го (1921–1988) – відо­мо­го ук­раїнсько­го ху­дож­ни­ка-мо­ну­мен­таліста, жи­во­пис­ця, графіка, ла­у­ре­а­та Шев­ченків­ської премії 1995 ро­ку (по­смерт­но). У Києво-Мо­ги­лянсь­кій ака­демії вже відбу­ла­ся низ­ка ви­с­та­вок ху­дож­ни­ка. У жовтні 2002 ро­ку на гро­мадсь­ких за­са­дах тут бу­ло відкри­то ме­моріаль­но-ху­дожній му­зей За­до­рож­но­го «ХА­ТА». Йо­го ек­с­по­зиція змінюється, пре­зен­ту­ю­чи жи­во­писні по­лот­на ху­дож­ни­ка, графічні ро­бо­ти, скульп­ту­ру, етю­ди, ескізи го­бе­ленів, вітражів, фо­то­графії мо­ну­мен­таль­них творів з різних міст Ук­раїни.

Прем’єра в те­атрі російської дра­ми

Історію, опи­са­ну су­ча­сним аме­ри­кансь­ким дра­ма­тур­гом фран­цузь­ко­го по­хо­д­жен­ня Нілом Ла­Бу­том у п’єсі «Жир­ня сви­ня», втілив на сцені Національ­но­го те­а­т­ру ро­сійської дра­ми ім. Лесі Ук­раїнки ре­жи­сер Ми­хай­ло Рєзніко­вич. За його сло­ва­ми, твір Ла­Бу­та кілька років про­ле­жав у МХАТі, де йо­го не на­ва­жи­ли­ся по­ста­ви­ти. Ко­хан­ня го­ло­вних ге­роїв – Ел­лен (Ан­на Грин­чак; Іри­на Бор­щевсь­ка) і То­ма (Ста­ніслав Боб­ко), бібліоте­кар­ки й успішно­го керівни­ка однієї з су­час­них ком­паній, не­зу­гар­ної дівчи­ни і кра­се­ня-мо­ло­ди­ка – ги­не че­рез сте­рео­ти­пи... Са­ме во­ни за­ва­жа­ють «успішно­му» То­мові вбе­рег­ти по­чут­тя. У по­ста­новці задіяні: Євген Ав­деєнко, Олек­сій Поліщук, Оле­на Не­ще­рет, Лю­бов Ти­щен­ко.

ХХІІ фе­с­ти­валь «Слов’янські те­а­т­ральні зустрічі»

Міжна­род­ний фе­с­ти­валь «Слов’янські те­а­т­ральні зустрічі» бу­ло за­по­чат­ко­ва­но 1990 ро­ку. 24 жовт­ня 2011 ро­ку на сцені Черні­гівсько­го ук­раїнсько­го му­зич­но-дра­ма­тич­но­го те­а­т­ру ім. Т.Шев­чен­ка відбу­ло­ся йо­го відкрит­тя, а роз­по­чав Го­мельсь­кий об­лас­ний те­атр дра­ми ви­с­та­вою «Не­до­сяж­на». Впро­довж де­ся­ть­ох днів чернігівці та гості міста ма­ли змо­гу пе­ре­гля­ну­ти ро­бо­ти з Брянсь­ка, Го­ме­ля, Мо­ги­ль­о­ва, а та­кож ви­с­та­ви твор­чих ко­лек­тивів – Київських, Кри­ворізько­го, Лу­гансь­ко­го та Львівсько­го те­атрів.

Те­а­т­раль­ний фест у Ніжині

3 ли­с­то­па­да в Ніжині на Чернігівщині за­вер­шив свою ро­бо­ту VІІ Міжна­род­ний те­а­т­раль­ний фе­с­ти­валь жіно­чої твор­чості імені Марії Зань­ко­вець­кої (у ви­с­та­вах-учас­ни­цях – го­ло­вну роль має гра­ти жінка). За рішен­ням журі відзна­че­но ви­ко­на­виць: «Кра­ща мо­ло­да ак­т­ри­са» – Вікторія Клєщен­ко-Пи­лип­чук (ви­с­та­ва «Не­нор­маль­на» Н.Птуш­кіної, Рівненсь­кий ук­раїнський му­зич­но-дра­ма­тич­ний те­атр); «Най­ек­с­пре­сивніший жіно­чий об­раз» – Оль­га Фе­до­ро­ва (Га­ля, «Етю­ди ко­хан­ня» О.По­по­вої, Смо­ленсь­кий дер­жав­ний дра­ма­тич­ний те­атр ім. О.Гри­боєдо­ва); «За ви­со­кий рівень ху­дож­нь­о­го втілен­ня об­ра­зу в кла­сич­но­му творі» – Марія Корінна (Кон­чи­та, «Ос­тан­ня жінка сеньй­о­ра Ху­а­на» Л.Жу­хо­виць­ко­го, Сумсь­кий те­атр дра­ми та му­зич­ної ко­медії ім. М.Щепкіна) та Те­тя­на Гон­ча­ро­ва (Леді Фре­дерік, «Не­до­сяж­на» С.Мо­е­ма, Го­мельсь­кий об­лас­ний дра­ма­тич­ний те­атр); «За твор­че втілен­ня національ­них тра­дицій» – Таїсія Лит­ви­нен­ко («Бла­кит­на тро­ян­да» Лесі Ук­раїнки, Національ­ний те­атр ім. М.Зань­ко­вець­кої); «Приз гля­даць­ких сим­патій» Вікторії Клєщен­ко-Пи­лип­чук («Не­нор­маль­на» Н.Птушкіної, Рівне); «Кра­ща жіно­ча роль дру­го­го пла­ну» – Оле­на Уз­люк (Єли­за­ве­та «Тор­ча­лов» М.Во­ро­но­ва, Київський Мо­ло­дий те­атр); «Кра­ща жіно­ча роль» – На­та­ля Ко­валь (Оль­га Хо­ру­жинсь­ка, «Мені яв­ля­ла­ся лю­бов» Т.Іва­щен­ко, Лу­гансь­кий ук­раїнський му­зич­но-дра­ма­тич­ний те­атр).

Кон­курс кіно­про­ектів до ювілею Тараса Шев­чен­ка

До 200-річчя від дня на­ро­д­жен­ня Та­ра­са Шев­чен­ка бла­годійний фонд «Ве­ли­ка ро­ди­на» ого­ло­сив кон­курс кіно­про­ектів, ме­тою яко­го є ство­рен­ня ігро­во­го по­вно­ме­т­раж­но­го фільму. Дер­жав­не агент­ст­во Ук­ра­їни з пи­тань кіно та Спілка кіне­ма­то­гра­фістів за­про­шені до участі у про­екті як офіційні спо­с­терігачі, але йо­го фінан­су­ван­ня здійснюється не­за­леж­ни­ми спон­со­ра­ми. Кон­курс є міжна­род­ним, відкри­тим та пу­блічним: пе­ред­ба­че­но, що в ньо­му мо­жуть бра­ти пре­тен­ден­ти без віко­вих, про­фесій­них об­ме­жень, а підсумки кож­но­го ета­пу кон­кур­су відбу­ва­ти­муть­ся публічно.

В пер­шо­му етапі журі розглянуло 29 сце­нарних роз­роб­ок, з яких три були відібрані для участі у дру­го­му турі. Імена перемож­ців ого­ло­сили 22 ли­с­то­па­да 2011 ро­ку. Ними стали Андрій Окара («Тарас Шев­ченко. Заклинання Дніпра»); Олек­сандр Денисенко («Прощання з пустелею») і Олександр Гаврош («Історія одного доно­су»). До журі конкурсу ввійшли кіно­критик Володимир Войтенко, кіно­режисер Андрій Дончик, кінодра­матург Богдан Жолдак, письменниця Оксана Забужко і куль­туролог Вадим Скуратівський.

Як за­зна­чив на прес-кон­фе­ренції в УНІАН керівник про­ек­ту, Сергій Про­скур­ня: «Для Ук­раїни та­кий кон­курс і в та­ко­му фор­маті відбу­вається впер­ше». Ко­жен із трьох пе­ре­можців отримав 12 тис. гривень на підго­тов­ку до дру­го­го ета­пу – кон­курсу сце­наріїв та кіно­про­ектів, який за­вер­шить­ся їх публічним за­хи­с­том (пітчинґом) пе­ред гро­мадсь­ким журі, 21 лю­то­го 2012 ро­ку. В разі успішно­го за­хи­с­ту всіх трьох кіно­про­ектів, між їх ав­то­ра­ми буде розподі­лено при­зо­вий фонд кон­кур­су, за­галь­ний розмір яко­го скла­дає 25 ти­сяч до­ларів США. Го­ло­вна ме­та про­ек­ту – все­ук­раїнська прем’єра фільму про Та­ра­са Шев­чен­ка в кіно­те­а­т­ральній ме­режі і йо­го світо­ва прем’єра на­пе­ре­додні 9 бе­рез­ня 2014. Пре­зи­дент фон­ду Юрій Ру­бан за­зна­чив, що міжна­род­ний кон­курс кіно­про­ектів є «відправ­ною подією» для низ­ки інших куль­тур­них за­ходів, ініційо­ва­них фон­дом, зо­к­ре­ма, кон­кур­су ко­рот­ко­ме­т­раж­них фільмів мо­ло­дих кіне­ма­то­графістів «200 років=200 фільмів», віднов­лен­ня щорічно­го рок-фе­с­ти­ва­лю «Коб­зар forever», ор­ганізації скульп­тур­них сим­позіумів за шев­ченківськи­ми мо­ти­ва­ми.

«Два дні» відре­с­та­в­ро­ва­но

28 жовт­ня 2011 ро­ку в Національ­но­му куль­тур­но-ми­с­тець­ко­му та му­зей­но­му ком­плексі «Ми­с­тець­кий Ар­се­нал» відбув­ся по­каз відре­с­та­в­ро­ва­но­го фільму Ге­оргія Ста­бо­во­го «Два дні» у су­про­воді ка­мер­но­го сим­фонічно­го ор­ке­с­т­ру Kyiv Classic Orchestra.

«Два дні» (1927, Одесь­ка кіно­фа­б­ри­ка) – пер­ша ук­раїнська стрічка, що здо­бу­ла ши­ро­ке міжна­род­не виз­нан­ня й по­тра­пи­ла в ко­мерційний про­кат США. Фільм бу­ло оз­ву­че­но 1932 ро­ку: му­зи­ку до зву­ко­вої версії на­пи­сав Бо­рис Ля­то­шинсь­кий. Но­вий му­зич­ний су­провід стрічки на за­мов­лен­ня фе­с­ти­ва­лю «Німі ночі» 2011 ро­ку ство­рив Юрій Ми­халь­чук (Dj U-Ra). Ци­ф­ро­ву ре­с­та­в­рацію стрічки здійсни­ла Національ­на кіно­с­тудія ім. О. До­вжен­ка. Ре­с­та­в­рація «Двох днів» здійсне­но в рам­ках про­гра­ми з віднов­лен­ня ук­раїнської кіно­кла­си­ки.

12 стрічок от­ри­ма­ють дер­жав­не фінан­су­ван­ня

У жовтні Дер­жав­не агент­ст­во з пи­тань кіно за ре­зуль­та­та­ми тен­дерів ук­ла­ло низ­ку угод на до­тації ви­роб­ництва ху­дожніх і до­ку­мен­таль­них кінофільмів, а та­кож мультфільмів на за­галь­ну су­му 53,80 млн грн. За­га­лом ці гроші от­ри­ма­ють 12 фільмів. З них стовідсот­ко­во бу­дуть профінан­со­вані: до­ку­мен­тальні по­вно­ме­т­ражні фільми «Ко­с­тян­тин Сте­пан­ков. Спо­ми­ни після жит­тя» («На­ро­д­жен­ня ку­мирів», «Час жи­ти», «На­пе­ре­додні, або Ос­танній зліт») Вікто­ра Олен­де­ра; «Ота­ман ук­раїнсько­го кіно» Олек­сан­д­ра Де­ни­сен­ка; «Жа­га» Інни Павлічук; «Сергій Чепік» Лесі Мац­ко та ігро­ва ко­рот­ко­ме­т­раж­на стрічка «До­ро­га» Мак­си­ма Ксьон­ди. Май­же 100 % дер­жав­но­го фінан­су­ван­ня от­ри­має анімаційний серіал Сте­па­на Ко­ва­ля «Про­фесіона­ли». На ре­ш­ту стрічок пе­ред­ба­че­но від 30% до 75% дер­жав­но­го фінан­су­ван­ня.

Пе­ре­можці «Кро­ку»

29 ве­рес­ня 2011 ро­ку місто Се­ва­с­то­поль вже тра­диційно прий­ма­ло фіна­ль­ний етап кон­курс­ної про­гра­ми Міжна­род­но­го фе­с­ти­ва­лю анімаційних фільмів «Крок». Гран-прі і 10000 до­ларів США от­ри­мав фільм «Пірналь­ни­ки під до­щем» ре­жи­серів Прійта та Оль­ги Пярн з Ес­тонії

Еду­ард Мит­ниць­кий: звіт

про недавнє ми­ну­ле

Найсвіжіші інтерв’ю та статті (2006–2011), пов’язані з творчістю Еду­ар­да Мит­ниць­ко­го, ша­ну­валь­ни­ки те­а­т­ру мо­жуть про­чи­та­ти в книжці «Зна­ти, для чо­го жи­веш...» (ви­дав­ництво «LP Media»). Во­на за­вер­ши­ла трип­тих на­род­но­го ар­ти­с­та Ук­раїни, на­род­но­го ар­ти­с­та Росії, ху­дож­нь­о­го керівни­ка Те­а­т­ру дра­ми і ко­медії на ліво­му бе­резі Дніпра Еду­ар­да Мит­ниць­ко­го: по­пе­редні книж­ки «Май­же відвер­то» (йдеть­ся про події 1997–2003 років) і «Ту­га за діало­гом» (своєрідний звіт 2003–2006 років). Еду­ард Мар­ко­вич, який відсвят­ку­вав 80-річчя, пре­зен­тацію книж­ки провів у жовтні на рідно­му ко­ну. Під час свят­ко­во­го ка­пус­ни­ка друзі, гості, ак­то­ри те­а­т­ру щи­ро віта­ли май­ст­ра й навіть «аналізу­ва­ли» ряд­ки йо­го відповідей, зафіксо­вані в інтерв’ю…

Ви­с­тав­ка – Бог­да­нові Ступці

В Му­зеї те­а­т­раль­но­го, му­зич­но­го та кіно­ми­с­тецтва відкри­то ек­с­по­зицію «Ми­с­тець­кий всесвіт», при­свя­че­ну жит­тю й твор­чості Бог­да­на Ступ­ки. Во­на ре­пре­зен­тує три «світи», що ста­нов­лять «всесвіт» ак­то­ра: кіно, те­атр і жит­тя по­за сце­ною. Не­бай­дужі до та­лан­ту Бог­да­на Ступ­ки ма­ти­муть мож­ливість вив­чи­ти де­ре­во йо­го ро­до­во­ду, ди­тячі, сімейні фо­то, знімки весілля... Ви­с­тав­ка ак­цен­тує твор­чий тріумвірат ре­жи­се­ра Сергія Дан­чен­ка, ак­то­ра Бог­да­на Ступ­ки й сце­но­гра­фа Да­ни­ла Ліде­ра, а та­кож дає мож­ливість по­ба­чи­ти Бог­да­на Силь­ве­с­т­ро­ви­ча в невідо­мих ро­лях, зо­к­ре­ма, в ролі… Гітле­ра (1985). До­пов­ню­ють ек­с­по­зицію на­го­ро­ди, те­а­т­ральні ко­с­тю­ми тощо.

"Світова кінокласика" кожні два роки

Над підготовкою збірника статей "Світова кінокласика" працює Центр кінематографічних студій НаУКМА та редакція журналу "Кіно-Театр", а друкуються книжки у видавництві "Задруга". В листопаді 2011 побачив світ уже шостий випуск, до якого увійшли статті про Жоржа Мельєса, Жана Габена, Федеріко Фелліні, Інгмара Бергмана, Їржі Менцеля, Кшиштофа Кесльовського, Тенгіза Абуладзе, Карлоса Сауру, про комедії Александра Маккендріка, Роберта Хеймера, Маріо Дзампі, Чарльза Крайтона. З нагоди 70-річчя Івана Миколайчука у трьох дослідженнях розглядаються різні аспекти його творчості.

10 вересня виповнилося десять років з дня смерті видатного українського кінорежисера Леоніда Осики. Цього дня на Байковому кладовищі відкрито пам'ятник на його могилі. Автор - художник Микола Малишко