«Таємну свободу» нагородили в Болгарії

2013 року Болгарська академія телебачення, кіно й інтернет-комунікацій у рамках євразійського культурного коридору «Шлях вершника» започаткувала міжнародний телекінофестиваль «Слов’янська казка» імені академіка Дмитра Лихачова, присвячений 1150-річчю створення слов’янської писемності і культури. На цьому фестивалі нагороду за розкриття теми українського кіно здобув український фільм «Таємна свобода» (автор сценарію Людмила Лемешева, режисер Сергій Лисенко, студія «Контакт»).

Фільм «Delirium» переміг на МКФ у Багдаді

Стрічку вкраїнського режисера Ігоря Подольчака (продюсер Лілія Млинарич) було визнано кращою серед 50 фільмів кінофоруму. У ній ідеться про молодого психіатра, який проводить відпустку в маленькому провінційному містечку. Таємничий голос по телефону просить його поселитися в домі 55-річного чоловіка, що перебуває на межі самогубства. Те, що відбувається з психіатром, важко відрізнити від галюцинацій.

Білоруські нагороди

«Одвічного повернення»

Фільм Кіри Муратової «Одвічне повернення» здобув дві нагороди ХХ МКФ «Лістапад», що відбувся в Мінську. Кінострічку відзначено спеціальним призом журі «За естетичну зухвалість»; приз «За найкращу чоловічу роль другого плану» одержав Сергій Маковецький. Серед робіт-учасниць фестивалю були також «Параджанов» Сержа Аведікяна й Олени Фетісової (основний конкурс), українсько-турецький фільм «Люби мене» Марини Ер Горбач і Мехмета Багадира Ера, українсько-білоруський «Лука» Олександра Пархоменка (позаконкурсна програма).

Документальний фільм про Леоніда Бикова

14 грудня телеканал «Інтер» показав документальний фільм власного виробництва «Леонід Биков. Зустрічна смуга». Фільм присвячено річниці з дня народження цього знаменитого актора та режисера (12 грудня). Спогадами про Бикова поділилися його друзі та колеги Іван Гаврилюк, Євгенія Симонова, Ада Роговцева, Володимир Талашко, Раїса Недашківська, Леонід Марченко, Емілія Косничук. Перша частина фільму розповідає про акторську та режисерську кар’єру Леоніда Бикова до його переїзду в Київ 1969 року. В другій частині йдеться про зйомки фільмів «В бій ідуть одні “старики”» та «Ати-бати, йшли солдати», але її композиційним центром є загибель Бикова в автокатастрофі. Автор сценарію фільму – Інга Балицька, режисер-постановник –Ярослав Геляс, виробництво «07 Продакшн».

Виставки у Музеї театрального, музичного і кіномистецтва України

8–21 листопада в Музеї театрального, музичного і кіномистецтва України експонувалася виставка нових надходжень «Микола Вінграновський – поет, режисер». До експозиції ввійшли матеріали, що стосуються кінематографічної спадщини поета; їх передав син митця А. Вінграновський. Це документи; робочі матеріали – рукописи і машинописи сценаріїв, утілених («Климко») і нездійснених («Президент», «Хаджибей»); на окремих сторінках можна побачити розкадровки та начерки віршів. Було виставлено також низку фотографій: самого Вінграновського, його оточення (фото з І. Драчем, І. Дзюбою, М.Рильським, І. Миколайчуком, Г. Тютюнником та ін.), кадри з фільмів і знімальні моменти. Окремий стенд присвячено вчителю, Олександру Довженку; на одній зі світлин (фото датоване 1917р.) – учні й викладачі вищого початкового училища в Житомирі, серед яких і Довженко. Окрема група предметів – особисті речі М.Вінграновського, зокрема його «талісман» (фігурка тюленя).

27 листопада – 15 січня у Музеї проходила виставка «Гаряче серце режисера» до 85-річчя н.а. України Б. Мешкіса (1974–1985 рр. – головний режисер Одеського українського музично-драматичного театру). На відкритті виступили донька режисера М. Криса (що передала музею його архів і театральну бібліотеку), а також актори театру Г.Яблонська, О. Шаварський, Т.Горчинська, О. Комаров. На виставці можна було побачити афіші, програми, фото, а також грамоти та особисті документи.

27 грудня відкрилася виставка, присвячена видатному сценографу – «Данило Лідер. Повернення». На презентації були присутні К. Пітоєва-Лідер, дружина художника і хранителька архіву (частина матеріалів якого представлена на виставці), учні (А. Александрович, С. Маслобойщиков, А. Романченко, Н. Рудюк, І. Нєсмєянов та ін.), директор театру ім. І. Франка М. Захаревич, науковці (Н. Владимирова, І. Чужинова, В. Фіалко). Серед експонатів – макети оформлення вистав, ескізи, креслення і робочі малюнки, фото, афіші й програми. На особливу увагу заслуговують предмети, що раніше не експонувалися: особисті речі Д. Лідера і матеріали його заслання (документи, малюнки, особисті речі, світлини). Виставка працюватиме до середини лютого.

32-ий фестиваль німого кіно в Порденоне

Успіх минулорічної ретроспективи Анни Стен та спілкування з українськими кінознавцями вплинули на те, що цього року на МКФ німого кіно в Порденоне пройшла масштабна ретроспектива німих фільмів України, запропонована керівництвом Національного центру ім. О. Довженка. До неї увійшли стрічки «Шкурник» (1929) і «Хліб» (1930) М. Шпиковського , «Два дні» Г. Стабового (1927), «Нічний візник» Г. Тасіна (1929), «Сумка дипкур’єра» (1927), «Арсенал» (1929), «Земля» (1930) О. Довженка, «Боротьба велетнів» (1926) і «Турксиб» (1929) В. Туріна.

Програми інших країн також були варті уваги. Пропагандистський релікт продемонстрували відреставровані «культурфільми» Грузії – постановочно-документальні стрічки про формування нової радянської людини в 1929–1931 рр. Новою була програма шведського німого кіно, до якої увійшли безтурботні любовні драми, позбавлені соціальної проблематики, що помітно контрастували з фільмами української програми. Багато місця вперше надали мексиканським хронікальним стрічкам 1896–1897 та 1911–1913 рр і японським короткометражним фільмам 1906–1911 рр. Росіяни привезли чимало анімаційних стрічок та дві екранізації роману М.Горького «Мати» – О.Разумного (1920) та В. Пудовкіна (1926). Американці вразили глядачів відреставрованим фільмом Орсона Веллса «Забагато Джонсона» (1938) – другою авторською роботою режисера, що була знята для показу під час постановки однойменної комедії Вільяма Жилетта, а також стрічками з Б. Кітоном та Г. Ллойдом.

Олена Новикова

«Сергій Параджанов і Україна»

14 листопада 2013 року Науково-дослідний центр кінематографічних студій Національного університету «Києво-Могилянська Академія» провів наукову конференцію «Сергій Параджанов і Україна». З доповідями виступили: композитор, народний артист України, Герой України Мирослав Скорик (доповідь «Нове в кіномузиці. Характер саундтреку фільму “Тіні забутих предків”»), кіноператори Богдан Вержбицький (доповідь «Тривалий шлях до “Тіней”. С.Параджанов і Д. Демуцький») і Юрій Гармаш («Образ Параджанова в художній фотографії»), дослідниця дисидентського руху 1960-х Марта Дзюба («Переслідування Параджанова. Документи з розсекречених архівів»), доктор культурології Вадим Скуратівський («Світоглядні основи кольорового мислення С. Параджанова»), культуролог і кандидат філософських наук Ольга Брюховецька («Поетичний матеріалізм. “Тіні забутих предків”»), кандидати мистецтвознавства Сергій Марченко («Документальні фільми про Параджанова») і Ольга Ямборко («Живописне кіно Параджанова й образотворче мистецтво»), продюсер Володимир Хорунжий («Потреба оновленого життя фільму “Тіні забутих предків”»), керівник Центру Лариса Брюховецька («Магія образу: за і проти. Про нездійснений фільм “Київські фрески”») і його співробітниці Ольга Велимчаниця («Режисер і оператор: С. Параджанов і Ю. Іллєнко»), Анастасія Пащенко («Фільми С. Параджанова як зразок авторського часопростору в кіно»), Роксоляна Свято («Сергій Параджанов і рух шістдесятників-дисидентів»), Марія Тетерюк («“Саят-Нова”, або “Колір граната”, Сергія Параджанова: трансформації оповідної структури фільму»). Доповіді доповнювалися відеоматеріалом. На стенді можна було ознайомитися з численними публікаціями в журналі «Кіно-Театр», присвяченими С. Параджанову