Свято Роксоляна, Ямборко Ольга. Далекі зблизька. Улюблені актори зарубіжного кіно. Збірник статей. – К.: редакція журналу «Кіно-Театр», «АРТ КНИГА», 2017. – 144 с.

Редакція журналу «Кіно-Театр» і видавництво «АРТ КНИГА» в серії «Кінематографічні студії» (випуск шостий) запропонували збірник статей Роксоляни Свято і Ольги Ямборко «Далекі зблизька. Улюблені актори зарубіжного кіно». Більшість текстів свого часу було опубліковано на сторінках журналу.

Статті присвячено творчості відомих акторів, зірок кіноекрану, що здобули всесвітнє визнання. Серед героїв – актори старшого покоління: Пітер О’Тул, Ален Делон, Ані Жирардо, Меріл Стріп, Рутгер Хауер, Жульєт Бінош. Молодше зіркове покоління репрезентують Маріон Котіяр, Гійом Депардьє, Мадс Діттман Міккельсен, Аамір Кхан, Бенедикт Камбербетч, Ромен Дюрі та П’єр Ніне.

Авторки з великим зацікавленням підійшли до вивчення творчості своїх героїв. Насамперед їх хвилювала творча індивідуальність актора, своєрідна неповторність стилів і втілених образів. Сторінки біографії, події особистого життя вони інтерпретують в контексті творчості і тих пошуків, здобутків чи втрат, що супроводжують її. Таким чином, матеріали можна назвати інтелектуальними мистецтвознавчими розвідками у сфері акторської творчості в кінематографі й не тільки...

З іншого боку, більшість статей претендує також і на мистецтвознавчий і навіть загальнокультурологічний зріз з оцінкою актора як суб’єкта культури. Тут вивчається уже не так творчість актора, як контекст творення його мистецьких образів, культурологічна площина існування його як творчої особистості.

Так, Аамір Кхан постає не тільки відомим актором, а й реформатором Боллівуду, що намагається поєднувати у своїх фільмах традиції індійського кіно зі світовими взірцями і вимогами, й тим самим вивести кіно Індії на новий рівень, популяризувати його й для іноземного глядача.

Творчість британського актора Бенедикта Камбербетча розглянуто в контексті трьох особливих мистецьких вимірів: театру, кіно і телебачення. Причому театр посідає в цьому переліку досить важливе місце.

Оповіді про французького актора П’єра Ніне передує розвідка про середовище молодіжних субкультур нульових та десятих років у всьому різноманітті неформальних груп, що тоді існували. Саме в цьому контексті аналізує Ольга Ямборко творчість 27-річного актора.

Природно, на першому плані статті Роксоляни Свято про Гійома Депардьє розкриваються його стосунки з батьком, Жераром Депардьє, і, можливо, як наслідок, нонконформізм та, на перший погляд, не сумісна з ним підвищена чуттєвість, що межує з романтизмом, які проявляються також і в створених ним екранних образах.

Про своєрідність творчості акторів старшого покоління, здавалося б, важко написати щось нове, проте авторки і тут знаходять особливий підхід і точки розкриття своїх героїв.

Жульєт Бінош відкриває виставку з серії портретів, присвячених режисерам, у фільмах яких вона знімалася… Прагматичний Рутгер Хауер мандрує «різнотональними жанрами, сюжетами, формами і сенсами фільмів» значних і другорядних режисерів… Меріл Стріп пригадується у романтичному світлі її ранніх героїнь. Ані Жирардо постає порушницею соціальних табу і провокаторкою глядача. Ален Делон у підсумку своєї акторської кар’єри виступає в образі «безсмертного» Цезаря з промовою «Аве мені!»

І все ж, незважаючи на сказане, книга написана легкою мовою, не позбавленою іронії та гумору. Ймовірно, видання зацікавить як інтелектуалів, так і звичайних глядачів, які із захопленням переживають появу на екрані улюбленого актора. І, безперечно, «Далекі зблизька. Улюблені актори зарубіжного кіно» не залишаться поза увагою також і спеціалістів у галузі мистецтвознавства, теорії культури, кіно та акторської майстерності.

«Далекі зблизька» – це своєрідна спроба наблизити до читача чуттєвий і розмаїтий у своїй неповторності світ акторської професії, спроба осягнути найвідоміших її представників у тому, як із буденного життя вони виходять на екран, залишаючи відгук в серцях мільйонів глядачів. І як навіть по смерті роз’ятрюють їхню уяву і збуджують пристрасті, будучи неперевершеними...