Ольга Самолевська, кінорежисер

1. Якщо говорити саме про українське кіно, можу згадати не одну, а дві події: «Кіборги» та «Будинок “Слово”». Я голосувала за них в анкеті Кіноакадемії, і радію їхньому успіху (обидва фільми випущено в прокат 2017 року –ред.).

2. Очікую на радикальні зміни в Держкіно. Нинішнє керівництво закриває очі на корупцію, а отже – потурає їй. Я цьому свідок на прикладі «Укркінохроніки».

Ірина Патрон, викладач Львівського національного університету ім. І. Франка

1.Подіями в українському кіно вважаю прем’єри фільмів «Позивний “Бандерас”» (реж. Заза Буадзе), «Шляхетні волоцюги» (реж. Олександр Березань).

Зі світового кіно вразила драма «Холодна війна» Павла Павліковського та фільм-біографія «Берґман».

2. Очікую прем’єри фільмів «Захар Беркут», «Гуцулка Ксеня», «Екс».

Ольга Скоморощенко, кінорежисер, кінокритик, Іспанія

1.Появу таких українських та спільного виробництва фільмів, як «Гірська жінка: на війні», «Кіборги», «Вулкан», «Донбас», і те, що вони потрапили на великі МКФ.

2. Збільшення виробництва талановитих українських кінофільмів і їх широке безперешкодне представлення на впливових МКФ.

Владислав Таранюк, сценарист

1. Після «дивної усякої всячини-всілячини» визначення магістрального напрямку розвитку проекту «Патріотичне кіно», започаткованого минулого року Міністерством культури України.

2. Чекаю на прем’єру документального фільму «Конотоп» за сценарієм Богдана Жолдака.

Анастасія Пащенко, дослідниця кіно

1.Кінорік був досить насиченим, але мені найбільше запам’яталася подія, пов’язана не зі створенням кіно, а з його вшануванням і осмисленням. У грудні експозиція Музею театрального, музичного і кіномистецтва України поповнилася постійною виставкою, що розповідає про історію українського кіно від його початків – Тимченка і Федецького. Гадаю, це культурна подія всеукраїнського масштабу, і таких проектів має бути якомога більше. Щодо фільмів – радує, що з нагоди сотої річниці Перших визвольних змагань ігровий кінематограф відкриває цей дуже цікавий період. І такі проекти стають культурними подіями державної ваги. Тож не можна не згадати про «Таємний щоденник Симона Петлюри» Олеся Янчука.

2. Сподіваюся, що жанрова кількість перейде в якість. А якщо говорити про конкретні фільми – найбільші сподівання покладаю на «Довбуша» Олеся Саніна і «Захара Беркута» Ахтема Сеїтаблаєва.

Іван Канівець, кінорежисер, викладач

1.Найважливіша подія 2018 року в мене вкрай суб’єктивна. Це те, що в кіноархіві у Варшаві знайшлася українська кінохроніка 1920 року, якої ніхто з наших фахівців не бачив.

2. Сподіваюсь, що у 2019 році українське кіно знайде джерела нормального фінансування недержавного характеру.