Богдан Ступка з сином Остапом.

Згадаймо ті часи, коли ще не було відео. Коли ми залюбки переглядали сімейні фотоальбоми своїх друзів і знайомих. Адже родина – це святе у всі часи, у всіх народів.

У всі часи люди пишалися своїми предками. У королівських і царських родинах культивували поняття «чистої крові» та уважно простежували генеалогічне дерево. Понняттям «династія» ми завдячуємо їм.

Династії існували в різних соціальних прошарках – література й історія дає багато прикладів: художники, лікарі, вчені. Серед них почесне місце посідають династії акторські. Сьогодні ми відкриваємо цикл, присвячений саме їм.

Мій батько 37 років співав у хорі Львівського театру опери та балету. Павло Григорович Крупник – рідний брат матері — був солістом у тому ж театрі. Співав Онєгіна, Жермона, Миколу в «Наталці Полтавці», Султана в «Запорожці за Дунаєм», Валентина у «Фаусті» тощо. Потім прооперував гланди і втратив голос. Тітка — Вишневич Олександра Сергіївна — була головним концертмейстером цього ж театру, згодом переїхала до Києва і була головним концертмейстером у театрі імені Тараса Шевченка. Її вже нема, і Павла Григоровича, і батька... Царство їм небесне...

Я став актором драматичного театру. Мій син — Остап Богданович – теж став актором драматичного театру. Це вже третє покоління. Ну і внук — Дмитро Остапович Ступка, який вчиться в прекрасній академії, де ректор Чемберджі, на акторському. Має здібності. Разом із однокурсником – вони захоплюються репом – підготували диск із шести піснями. Виступали на Республіканському стадіоні, в перерві під час Кубку України. Це вже четверте покоління.

Проте є в мене ще родичі. Тітка — Лєна Крупник — це родичка по материнській лінії. Вона вчилася з Володимиром Данченком, Віктором Івченком, Вірою Полінською. Всі вони були студентами Інституту

ім. Лисенка. Потім їх направили на роботу в Дрогобич. А згодом вона переїхала в Одесу, де працювала в театрі оперети. Її чоловік – Геннадій Григорович — родич знаменитого російського балетмейстера. Вони часто їздили у складі концертних бригад на Північ, бо там більше платили. Там були «северные». Ну а зараз вона тут, в Києві, в Будинку ветеранів сцени ім. Ужвій у Пущі Водиці. Їй зараз 84 роки.

Є ще Аня Крупник, яка теж була актрисою і живе в Києві. Дівоче прізвище моєї мами теж Крупник. Вона живе у Львові. Я нещодавно повернувся звідти. Якось у мене зібралися гості. І мама почала згадувати про свою юність. Маючи лише 18 років, вона грала маму Марусі Богуславки у «Просвіті». І раптом мама випила собі трошки шампанського і почала читати монолог матері Марусі Богуславки... А їй у серпні виповнюється 90 років... На серці защеміло, і сльози на очах... Раніше я дзвонив до мами раз на тиждень, а зараз — щодня.