З нотатника шпаргаляра і науковці

З нотатника шпаргаляра і науковця

У католицькому щоденнику «Америка» протягом 30 років була постійна тижнева рубрика «З нотатника шпарґаляра», в якій Григор Лужницький звертався до різних тем, що його цікавили. Серед постійних зацікавлень був і український театр. Щойно видана кафедрою театрознавства Львівського університету ім. І.Франка збірка його вибраних творів «Український театр» містить наукові праці, статті, рецензії. Погляд Григора Лужницького для нас цікавий уже тим, що це погляд із Заходу, але людини міцно закоріненої в українській традиції. Автор народився у Львові, але більшу частину свого життя мешкав у Сполучених Штатах. У книзі в хронологічному порядку подано історію розвитку українського театру — від праукраїнського, старовинного, княжого та літургійного до театру середини ХХ сторіччя, як в Україні, так і поза її межами. Лужицький також дослідив, як функціонував український театр під час Другої світової війни, проаналізував деякі театрознавчі роботи Франка, Загарова, Курбаса. Все зазначене складає перший том. У другому ж увазі читачів пропонуються його статті та рецензії, що висвітлюють переважно конкретні мистецькі явища його часу, але які не втратили актуальності й сьогодні. Є там і роздуми автора над природою українського театру загалом. Цікаво порівняти галицькі театральні вистави середини ХХ століття, наприклад, з тим, що сьогодні робить львівський «Театр у кошику». Півроку тому цей театр ставив п’єсу за твором Григора Лужицького «12 листів Андрея Шептицького до матері». Так сталось, що роботи Лужицького більш відомі за кордоном. Напевне, однією з причин цього були релігійні погляди письменника, які робили його ім’я табуйованим на теренах колишнього СРСР. Безперечно, видання залучить ім’я дослідника в українську театрознавчу науку та розширить критико-аналітичний апарат сучасних досліджень.

Анна Косенко