З 3 по 11 липня на Кримському узбережжі проходив ХІІІ Міжнародний фестиваль дитячого кіно «Артек». У змаганнях взяли участь фільми з усього світу — Росії, Білорусі, Індії, Іспанії, Німеччини, Нідерландів. Цікаво, що драматургічну родзинку більшості конкурсних стрічок склали всілякі чарівні перетворення. Дехто жартома пов’язував таку закономірність із містикою цифри 13 — порядкового числа фестивалю. Серед об’єктів незвичних метаморфоз — кішка, яка, покуштувавши токсичних відходів парфумерної фабрики, перетворилася на людину («Міс Мур-р-лі», Нідерланди), хлопчик, що на якийсь час став симпатичним песиком, у повній відповідності до заповітної мрії його старшої сестри, яка завжди хотіла мати собаку («Мій брат — собачка», Німеччина); в іспанській анімаційно-ігровій картині «Прибулець з космосу» інопланетянин Кирик трансформується за допомогою спеціальної капсули — коли його корабель зазнає аварії і падає на Землю, відважний астронавт набирає вигляду білого курчати — персонажа з анімаційного серіалу. Слід було б додати до переліку чаклунські трансформації з індійської картини «Школа чародійства» (голлівудівська версія пригод Гаррі Поттера) та казкові дива з російської казкової історії «Лісова царівна», побудованої на фольклорному матеріалі тощо.

За традицією, переможців конкурсу визначало Велике дитяче журі — майже чотирьохтисячна аудиторія, тобто приймали рішення саме ті, кому ці картини адресовані. Шляхом рейтингових оцінок арбітри винесли вердикт, визначивши наймудріший фільм програми: ним виявилась контамінація російських народних казок «Лісова царівна» (Темо Есадзе, Олександр Басов); найдобрішим фільмом конкурсу діти назвали стрічку «Мій братик — собачка» (Петер Тімм, Німеччина); найбільш захопливим – «Таємницю вовчої пащі» (Алла Сурикова, Росія), а най-найкращим цього разу було визнано картину «Мур-р-лі» (режисер Вінсент Бол, Нідерланди). А ще судді обрали кращих актора, актрису, а також найліпших дітей-виконавців: хлопчика та дівчинку. Було вручено чимало заохочувальних дипломів.

На жаль, Україна не брала участі в конкурсних змаганнях, проте була представлена в інформаційній програмі двома роботами: ігрова короткометражна картина з циклу «Любов — це...» «Кристіна та Денис танцюють танок бондарів» Дмитра Попова – історія закоханості підлітка у дорослу дівчину-фотомодель та документальний фільм Федора і Тетяни Лебедєвих «Мистецтво дуже потрібне людям» про харківську студію підводної фотозйомки, де юним фотографам вдається створити власний чарівний світ в умовах звичайнісінького басейну.

Хоч як це прикро, на вітчизняних студіях давно не знімають ігрові повнометражні фільми для дітей. Тим часом юний український глядач виявляє неабияку обізнаність у новинках зарубіжного кіноекрана, залюбки дивиться телесеріали (здебільшого не дитячі). Переконливе свідчення тому — надмірне захоплення, з яким діти вирізняли з яскравої акторської плеяди насамперед обличчя, популяризовані телеекраном. До «Артека» з’їхалися легендарні особистості українського та російського кіно: Лариса Кадочникова, Раїса Недашківська, Світлана Світлична, Станіслав Говорухін, Олександр Лазарев, Світлана Немоляєва, Віктор Сухоруков (за дивним збігом обставин на відкритті фестивалю були присутні 13 народних артистів!). При цьому впізнавали діти насамперед Ольгу Сумську, Любов Руденко, Сергія Баталова, Михайла Дорожкіна, Юрія Мосейчука, Ольгу Прокоф’єву. Траплялися потішні ситуації. Під час зустрічі Ольги Прокоф’євої (виконавиці ролі Жанни Аркадіївни в серіалі «Моя прекрасна няня») з глядачами несподівано зник звук, коли демонструвався уривок із серіалу. Діти тієї ж миті підхопили пісеньку, що мала звучати. Коли звук з’явився, присутні могли переконатися, що спонтанно утворений дитячий хор точнісінько «влучив» у тональність мелодії, її темпоритм: більшість присутніх у залі — постійні глядачі цього серіалу. А як щодо дитячого кінематографа? Невже вільний доступ у цей чарівний світ можливий лише тиждень на рік і для обмеженого кола щасливців, які потрапили до «Артека» на «фестивальну» зміну?