Учасників конкурсу імені М.Яковченка більшає

7 травня 2010 року в приміщенні Національного театру ім. І.Франка відбувся завершальний тур ІІ Всеукраїнського конкурсу акторської майстерності ім. М.Яковченка. Перший тур відбувався у квітні у Прилуках, де з 86 учасників журі відібрало 15 фіналістів. Кожен з них виступив у чотирьох жанрах: монолог, байка, пісня або танець та етюд. Першу премію виборола 17-річна Тетяна Луценко, учасниця зразкового театру мініатюр «Мельпомена» Обухівського центру дітей та юнацтва (керівник Т.Науменко), другу – Андрій Лятуринський (Запорізький національний університет), третю – Юлія Коваль з народного драматичного театру «Шанс» (с. Судова Вишня Львівської області). Премії вручили того ж дня під час концерту в пам'ять Миколи Яковченка (режисер концерту В.Опанасенко).

Фільм «Комісар»: зустріч

через 44 роки

17 квітня в Червоній залі Будинку кіно відбувся вечір пам’яті видатної російської актриси Нонни Мордюкової. Гості вечора – Раїса Недашківська та Олександр Аскольдов – показували фільм «Комісар» (режисер О.Аскольдов; у головних ролях Н.Мордюкова, Р.Биков, Р.Недашківська). Створена 44 роки тому стрічка «Комісар», перш ніж побачити світ і завоювати численні нагороди на багатьох міжнародних кінофестивалях, 20 років пролежала на полиці як «антирадянська і антигуманна». За словами режисера, фільм став відомим після ХV Московського міжнародного фестивалю (1985), коли його вперше побачили представники зарубіжних делегацій. Наступного року на Берлінському кінофестивалі картина здобула чотири нагороди. А невдовзі Всесвітня Рада церков присудила фільму чотири призи як художній стрічці, яка здатна утверджувати любов між людьми і віру в перемогу добра над злом. «Хочеться, щоб українські глядачі через 44 роки дали свою оцінку фільмові», – зазначив О.Аскольдов. Народна артистка України Р.Недашківська згадала про свою роботу у фільмі та поділилася спогадами про Н.Мордюкову. Голова Національної спілки кінематографістів України С.Тримбач повідомив про заплановану поїздку режисера до Цюрупинська – міста, де знімалася стрічка.

Х Міжнародний фестиваль «Срібна акула»

22–25 квітня 2010 року в Будинку кіно тривав Х Міжнародний фестиваль підводного зображення «Срібна акула». Починаючи з 2001-го, організатори фестивалю щороку з метою популяризації підводних зйомок й ознайомлення широкого загалу з красою й загадками підводного світу, а також, щоб привернути уваги громадськості до проблем екології й вивчення світового океану, демонструють киянам і гостям столиці кращі роботи цієї тематики. Фестиваль збирає в Україні сотні учасників: підводних фотографів, режисерів, операторів, продюсерів. Загалом цього року було зареєстровано близько 350 робіт від 136 учасників (з Франції, Англії, Італії, Голландії, США, Македонії, Чехії, Південної Кореї, Росії, України). У програмі фестивалю взяли участь 46 фільмів. Гран-прі «Кращий відеофільм» отримала стрічка «Легенда синього кольору – ескіз до портрета Андре Лабана» Федора і Тетяни Лебедєвих (Україна).

«Щастя моє» у Каннах

У головному фестивальному залі Канн-ського фестивалю – «Lumier Theater» – 19 травня відбувся конкурсний показ фільму «Щастя моє» Сергія Лозниці, у виробництві якого брали участь Україна, Німеччина і Нідерланди. Прем’єра цього фільму була названа першим справжнім сюрпризом 63-го фестивалю, хоча, на думку Screen Intenational, фільм залишив глядача скоріше спантеличеним, аніж задоволеним. Тишу останнього кадру порушили впевнені оплески і вигуки «Браво!».

Після урочистої ходи по червоній доріжці під саундтрек фільму «Щастя моє», відповідаючи на запитання репортера, чи чекали, що фільм побачить увесь світ, Сергій Лозниця нагадав, що зйомки були закінчені тільки три місяці тому і «ми просто не встигли цього уявити».

Під час прийому з нагоди прем’єри українська делегація приймала привітання, а гості обговорювали сюжет фільму, гру акторів. Серед гостей вечора були продюсер фільму Еміра Кустуриці «Андеграунд» П’єр Спенглер, Катерина Серебрянська, Вікторія Тигіпко, Отар Іоселіані, Богдан Ступка, консул України у Франції, міністр культури і туризму України Михайло Кулиняк, заступник міністра Тимофій Кохан, керівництво телеканалу ZDF-ARTE Александр Бохр і Мішель Реяк та інші.

Генеральним партнером участі українського кіно на МКФ виступив міжнародний бренд Nemiroff, який підтримує видатні досягнення українців у світі.

Фестивальний ажіотаж

Викликали фестивальний ажіотаж в Україні дві особи: актор Богдан Ступка, який регулярно знімається у зарубіжних режисерів, та кінопродюсер Олег Кохан, який останні кілька років практикує спільні постановки. Їхні творчо-продюсерські шляхи перетинаються і в результаті виходить «Серце на долоні» та «Шантрапа». Богдана Ступку, який зіграв головну роль у фільмі К.Зануссі, нагородили на МКФ у Римі за кращу чоловічу роль. А фільм О.Іоселіані (спільне українсько-французьке виробництво), де також знімався актор, демонструвався в офіційній програмі цьогорічного Каннського МКФ. Проте на цьому акторсько-продюсерський сюжет в жанрі фестивального життя не вичерпується, оскільки Б.Ступка вже вдруге реалізовує власний амбітний проект – Київський МКФ, який розпочинається на третій день після закриття фесту в Каннах. Амбітність цієї ідеї в тому, аби кінозірки, які осявають Лазурне узбережжя, засяяли і на берегах Дніпра. Минулого року до столиці України навідався Пітер Ґрінуей і як гість фестивалю показав свій фільм та прочитав лекцію про вичерпаність кіно. Немов у відповідь на цей прогноз, американці запропонували тривимірного «Аватара», що своєю чергою також мав прогностичний характер: цього разу про початок ери новітніх технологій, перехід кінематографа в нову якість. Поки що фестивальне кіно не перейшло у змагання тривимірних «титанів» і по червоній доріжці крокують не анімаційні ляльки, а таки живі актори.

На прес-конференції в Києві 18 травня Богдан Ступка і його команда знайомили журналістів із фільмовим наповненням Київського фестивалю та з його завданням: активізувати українське кіно. На щастя, від України знайшли фільм у конкурсну програму. Й не «умовно український», як у Каннах, а поставлений на Одеській кіностудії Віленом Новаком «Стріляти негайно» за водевілем А.Чехова «Ведмідь». А відкривали Київський фестиваль в палаці «Україна» російським фільмом («Своя війна» Віри Глаголєвої), бо запланованої «Шантрапи» Отара Іоселіані не було і на закритті (домовитися з французьким продюсером не вдалося).

На студії пам’ятають своїх подвижників

10 травня на будинку Музею Національної кіностудії ім. О.Довженка було відкрито меморіальну дошку її першому директору, ентузіасту музейної справи Тетяні Тимофіївні Дерев’янко (1930-2001), яка все життя збирала експонати й пропагувала українське кіно.

Лоцман в кіно-театральному морі

Далеко не кожен часопис може похвалитися такою розкішшю, як бібліографічний покажчик змісту. Але чи розкіш це? Радше – необхідність, адже він дуже допомагає орієнтуватися у тому масиві текстів, що нагромадилися за роки. До свого 15-річчя редакція «Кіно-Театру» спільно з Центром кінематографічних студій такий покажчик підготувала і видала. З 1995 по 2009 рік вийшло 86 номерів. Усе надруковане в них, включно з найменшими за обсягом інформаціями, увійшло до Бібліографічного покажчика, де статті розміщено за рубриками в алфавітному порядку. За ці роки в журналі було 65 рубрик. Деякі з них (До 200-річчя Миколи Гоголя, Кіностудії ім. Олександра Довженка – 70, Олександру Довженку – 110, Параджанову – 80, Німецька мозаїка, Польська мозаїа та ін.) – разові. Деякі – Актуально!, Вісті зі студій, Діалог, Згадаймо, Історія, Фестивалі, Мистецька хроніка, На екранах, На сценах, Нові книги, Обличчя – постійні. Книга включає також іменний покажчик та покажчик фільмів і вистав, про які писалося в журналі. Упорядники – працівники редакції, студенти магістеріуму НаУКМА Анна Погрібна та Марія Тетерюк, художнє оформлення і верстку виконала Наталя Єрмак, професійні консультації надавала завідуюча відділом бібліографії Наукової бібліотеки НаУКМА Тетяна Патрушева. Видрукувано книгу у Видавничо-Поліграфічному центрі НаУКМА, рекомендовано до друку Вченою радою НаУКМА.

15 років «Кіно-Театру»

12 травня з цієї нагоди за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» було проведено Міжнародну наукову конференцію «Українське кіно від 1960-х до сьогодні: проблема виживання», в якій було виголошено 20 доповідей. Того ж дня в Галереї мистецтв ім. Олени Замостян НаУКМА відкрилася виставка «Українське кіно в контексті європейського», яку підготували: редакція журналу «Кіно-Театр», Центр кінематографічних студій НаУКМА, Національна кіностудія ім. О.Довженка і Галерея мистецтв ім. Олени Замостян. Там же з нагоди ювілею відбулася презентація нових книжок із серії «Бібліотека журналу «Кіно-Театр»: «Своє/рідне кіно Леоніда Бикова» Лариси Брюховецької та Бібліографічний покажчик змісту журналу «Кіно-Театр» (1995–2009). Працівників журналу вітали Президент НаУКМА Сергій Квіт, керівник Служби кінематографії України, доктор мистецтвознавства Ганна Чміль, заступник директора Національної кіностудії ім. О.Довженка Андрій Грушка, режисер Андрій Приходько та гурт «Божичі», Голова Національної спілки кінематографістів Сергій Тримбач, кінорежисери Роман Балаян, Степан Коваль, Василь Вітер, Михайло Ткачук, актори Лариса Кадирова, Ярослав Гаврилюк, Світлана Князєва, співачка Валентина Ковальська, редактор журналу «Міжнародний туризм» Олександр Горобець, кінознавець з Франції Любомир Госейко, доцент Національного університету театру, кіно й телебачення Микола Мазяр, директор Музею літератури Галина Сорока, ведучі українського радіо «Культура» Ольга Кобець, Василь Шандро та ін.