|
|
|
Зміст номера 2010:#4 |
|
|
|
              Сторiнки: 1 2 3 4
|
|
|
|
Розмову вела Анна Погрібна
Український кінорежисер, аніматор, сценарист, художник. 1993 року закінчив архітектурний факультет Київської академії мистецтв. 1998 року – факультет режисури анімаційного кіно КДІТМ ім. Карпенка-Карого (майстерня Євгена Сивоконя). Фільми: «Z-Z-Z» (1998, дипломна робота), «Йшов трамвай №9» («Укранімафільм», 2002), «Злидні» (студія «Пілот», Росія, 2005), «Глинька» (студія «Пілот», Росія, 2008), «Бійка за печиво» («Мнемософт», Україна, 2007), «Стати твердим» («Новатор-фільм», 2009). Керівник проекту анімаційних фільмів «Моя країна – Україна». Фільми взяли участь у багатьох МКФ, серед нагород: «За почуття гумору і стилю» (Ялта), Гран-прі (МКФ «Крок-2002») , «За кращий к-м фільм», «Приз глядацьких симпатій» («Молодість»-2002), «Срібний Ведмідь» (53-й Берлінський МКФ, 2003), «Срібний дракон» на МКФ к-м фільму в Кракові, Диплом журі та приз глядацьких симпатій у Бадені (Швейцарія), приз глядацьких симпатій на МКФ «Анімадрид» (Іспанія).
|
|
 
|
Розмову вела Ольга Велимчаниц
Сергій Борденюк – кінооператор-постановник Національної кіностудії художніх фільмів ім. О. Довженка, заслужений діяч мистецтв України, секретар правління Національної спілки кінематографістів України. В 1985 році закінчив Київський інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого. Знімає ігрові, документальні фільми та телепроекти, серед яких «Усе перемагає любов» (реж. М. Мащенко, 1987), «Увійди в кожен дім» (реж. В. Ілляшенко, 1989), «Два кроки до тиші» (реж. Ю. Тупицький, 1990), «Обітниця» (реж. В. Ілляшенко, 1991), «Вінчання зі смертю» (реж. М. Мащенко, 1992), «Божевільні макарони» (реж. Д. Черкаський, 1993), «Будемо жити» (реж. Д. Томашпольський, 1994), «Богдан-Зиновій Хмельницький» (реж. М. Мащенко, 2001 – 2007), «Завтра буде завтра» (реж. А. Дем’яненко, 2002), «Небо в горошок» (реж. В. Балкашинов, 2003), «Міф про справжнього чоловіка» (реж. А. Матешко, 2004), «Дурдом» (реж. А. Матешко, 2005) «Давай пограємо» (реж. О. Ітигілов, 2006), «Інспектор і кава» (реж. М. Мехеда, 200
|
|
 
|
Розмову вела Олена Бабій
Наприкінці березня 2010 року Польський Інститут у Києві запросив до участі у роботі журі МКФ фільмів про права людини Docudays.ua відомого польського документаліста, автора понад 50 стрічок Яцека Блавута. Ми говорили про кіно і не тільки, адже кінодокумент є віддзеркаленням самого життя. За декілька днів після нашої зустрічі світ вразила жахлива трагедія поблизу Смоленська. Тоді ж наша розмова мала дещо інший контекст.
|
|
 
|
Віталій Жежера
Цей текст – спроба заново побачитися з артистом Віталієм Розстальним (1936–2006).
|
|
 
|
Лариса Брюховецька
Чому в «Березолі» з’явилися дві екзотичні вистави східної тематики, які й за стилем вирізнялися серед іншого репертуару? Хто такий Інкіжинов, який їх поставив і був єдиним запрошеним режисером, що мав честь працювати в «Березолі»? Відповіді на ці запитання відомі неширокому коло театрознавців, які вивчали історію театру «Березіль». Тож ми вирішили нагадати маловідоме з історії «Березоля», кожна вистава якого заслуговує на окреме дослідження. У планах журналу – подати цикл таких розвідок.
|
|
 
|
Анастасія Пащенко
Вступ
Наш сучасник, переглядаючи радянські фільми 1930-х років, зверне увагу на підпорядкування твору ідейному (точніше, ідеологічному) задуму, на панування стереотипних образів та ситуацій, які своєю підкресленою типовістю дещо нагадують характери народного театру1.
На змістовому рівні відбувається перетворення зображуваної історичної ситуації. Сьогодні ці риси виглядають нав’язливими, викликають внутрішнє неприйняття, відповідно, перешкоджають зближенню глядача й твору. Через надмірне захоплення ідеями класової боротьби та майбутньої світової революції фільми втратили актуальність, залишилися цікавими радше з формальної та історико-культурної, а не ціннісної точки зору.
|
|
 
|
Ольга Ямборко
Кіно – це завжди візія часу чи, за словами класика, – «закарбований час». У контексті екранізації історичної теми, така «природна» властивість кіно набуває своєї особливої конкретики, оскільки стає завданням номер один.
Історична тема спонукає до осмислення минулого, з іншого боку – надихає на створення панорамного дієвого простору. За цими жанровими критеріями визначається мистецький рівень та ідейна суть історичного кінополотна.
|
|
  next page >>  
|
|
|
|
Гарячі новини на Facebook
|
|
|
|
|
   
   
|
|