Евгений Сивоконь. Из невошедшего. – К.: ТОВ «Типографія клякса», 2012. – 76 с., іл.

Євген Сивокінь – український режисер анімаційного кіно, сценарист, художник. Його фільми здобули нагороди на МКФ у Загребі, Клемон-Феррані, Дервіо, КРОК, «Анімадрид», «Золотий витязь». Крім того, він – педагог із солідним стажем, автор книги «Якщо ви любите мультиплікацію» (1985). У лаконічній анотації до «Из невошедшего» автор пояснює: «Це – книжка-спогад, книжка-роздум про фільми, учнів, фестивалі. Фрагменти якихось подій, епізодів, які в анімації найчастіше залишаються за кадром».

Євген Якович має почуття гумору, він – самоіронічний. Цими рисами і приваблює написане ним, відчувається любов до своєї професії, до своїх учителів і учнів. Його перші кроки в анімації припали на 1960-ті роки, благодатний час для українського кіно, час свободи творчих пошуків – про це дізнаємося в сюжетах про фестивалі, про його учителя Іполіта Лазарчука. У цій стислій розповіді, ілюстрованій авторськими шаржами, ескізами до власних фільмів, знайшлося місце і для роздумів про педагогічну діяльність, для спостережень над новими поколіннями аніматорів. Після дещо скептичного самоаналізу себе як педагога (хоча він – чи не єдиний з українських режисерів-аніматорів, хто працює на майбутнє, віддаючи свій досвід молодим) Євген Якович наводить кілька казусів з абітурієнтами. «Вступні іспити. На співбесіді запитую абітурієнта, як він ставиться до музики. Юнак починає перераховувати всі свої улюблені рок- і хард-рок-групи. «Ну а класична музика: Бах, Моцарт, Бетховен?» – «Бетховен, знаю! – зрадівши, говорить абітурієнт. – Тільки не пригадую, з якою групою він виступає». […]

І при всьому цьому вони чудово розбираються у всіх комп’ютерних програмах, в Інтернеті як у себе вдома, знають, як одержати який-небуть зарубіжний грант і як влаштуватися на добре оплачувану роботу».

За легкістю подачі – невесела реальність втраченого для культури покоління. Та все ж, Євген Сивокінь може пишатися своїми учнями, серед яких і володар нагород численних МКФ Степан Коваль, який щойно на своїй студії «Новатор» завершив серіал «Моя країна – Україна».

Книга Є. Сивоконя – рідкісне за настроєм і стилем письма явище в нашому кіносередовищі. Вона дарує читачеві щасливу можливість доторкнутися до світосприйняття непересічної особистості.