 |
|
|
| Зміст номера 2014:#5 |
|
|
|
Андрій Володін
З початку Другої світової війни минуло понад 70 років. І от сьогодні
в Україні, як і в 41-му, бомбардують міста, від авіанальотів та обстрілів
гинуть мирні мешканці, тривають бої з участю танків і артилерії. Про те, чому нинішня війна не має виправдань, в інтерв’ю «Росбалту»розмірковує актор театру і кіно, народний артист СРСР Олег Басилашвілі.
 |
|
|
Ніка Хмельниченко
– Я роблю жіноче кіно. Насправді жінки – найбільш вдячні глядачі. Я роблю класичну мелодраму (її дивляться, щоб поплакати), але з оптимістичним кінцем. Розраховую на жінок від 25-ти до 70-ти і більше років. Це історія для тих, хто в житті вже відбувся і перед ким стоїть питання: «Їхати чи не їхати за кордон?».
|
|
|
Лариса Брюховецька
16 серпня 1945 року, коли в Олександра Довженка з’явився задум написати комедію «Молода кров» (незакінчена), він занотував у Щоденнику: «Як би мені хотілося зробити веселу комедію. Адже до кіно, пригадую добре, пішов я 19 літ тому з єдиною метою – робити комедійні фільми. Все в мене не так, як у людей»
|
|
|
Альона Зоріна
Першим, хто відкрив таємницю існування в архіві КДБ справи-формуляру «Запорожець» на Олександра Довженка, був «донедавна полковник Служби безпеки України, історик за фахом та літератор за покликом душі» В’ячеслав Попик. У середині 1990-х років вийшла його стаття «Під софітами ВЧК–ДПУ–НКВС–НКДБ–КДБ», а 2000 року – книга «Під софітами спецслужб». У цих публікаціях автор відкрив широкому загалу витяги з агентурних донесень із справи-формуляру «Запорожець» на О.Довженка без зазначення архівних посилань, які на той час призначалися лише для службового користування.
|
|
|
Роксоляна Свято
Довженко без гриму. Листи, спогади, архівні знахідки / Упорядкування та коментарі Віри Агеєвої і Сергія Тримбача. – К.: Комора, 2014
|
|
|
Ольга Велимчаниця
Дощової травневої днини, на вісімдесятий день народження актора театру та кіно Леоніда Бакштаєва, біля його могили зібрались найближчі – рідні та колеги, щоб ушанувати його пам’ять та поділитися світлими спогадами тих часів, коли Леонід Бакштаєв активно працював на сцені Київського театру російської драми ім. Лесі Українки, обдаровував своїх партнерів по театру внутрішнім теплом, глядачів – сильною позитивною енергетикою, а найрідніших – неймовірною увагою та любов’ю.
|
|
|
Редакція
Актуально
Олег Басилашвілі: «Окупантів не люблять ніде, з якими б благими намірами вони не займали чужі землі»
|
|
next page >>
|
|
|
|
Гарячі новини на Facebook
|
|
|
|
|
|
|
