9 жовтня 2014 року двоє молодих людей кинули легкозаймисту речовину в зал «Гегемон» кінотеатру «Жовтень» під час показу одного з фільмів ЛГБТ-програми «Cонячний зайчик» кінофестивалю «Молодість». Загорілися крісла, вогонь перекинувся на горище, і вже за кілька годин пожежа знищила два зали найстарішого кінотеатру Києва разом із апаратурою та копіями фестивальних фільмів. Ніхто з глядачів, на щастя, не постраждав.

Від початку озвучувалися дві версії підпалу: гомофобія та рейдерство. Затримані палії пояснили свої дії саме наміром зірвати показ ЛГБТ-фільму. Програма «Сонячний зайчик» уже не вперше стала об’єктом гомофобних нападів. Кілька років тому в кінотеатрі «Кінопанорама» затримали людей, які намагалися пронести в зал димову шашку. А невдовзі після пожежі в «Жовтні» інший показ «Сонячного зайчика» (також у «Кінопанорамі») зірвали представники «Правого сектора». Підозра рейдерства ґрунтується на тому, що ТОВ «Кіноман» (колектив кінотеатру) під керівництвом Людмили Горделадзе вже понад десять років відстоює в судах своє право оренди «Жовтня» попри наполегливі спроби владних структур їх виселити. Загалом у цій справі було винесено 18 судових рішень. Договір оренди був укладений за рішенням суду в 2005 році на строк до 2020 року. Проте комусь заважає будівля кінотеатру на ласому шматку землі в центрі Києва. Столичні забудовники вже неодноразово використовували підпал як метод примусового виселення незговірливих власників та орендарів.

Під тиском громадськості Київрада оперативно прийняла рішення про надання оренди «Жовтня» ТОВ «Кіноман» без орендної плати до відновлення будівлі. Мер Києва Віталій Кличко пообіцяв виділити для ремонту фінансування з міського бюджету. В той же час свої плани на «Жовтень» має депутат Київради Дмитро Гордон, який вже неодноразово намагався винести на голосування альтернативний проект, за яким кінотеатру потрібно надати статус пам’ятки, а землі навколо нього – статус скверу. Директорка кінотеатру Людмила Горделадзе розповіла про те, що відбувається в «Жовтні» і з якими проблемами вони можуть зіштовхнутися в майбутньому.

– На якому етапі перебуває слідство? Останнє, що мені відомо, – двох затриманих за статтею хуліганство відпустили під домашній арешт.

– Тяжкість злочину підпалювачів визначатиметься тоді, коли будуть відомі результати експертизи зі встановлення збитків, яку ще не завершено. Слава Богу, що в результаті їхніх дій не постраждали люди. Але постраждало кіно, постраждали глядачі, постраждав заклад культури, який опинився в абсолютно жалюгідному становищі.

– Чи ви вважаєте, що підпал було зроблено на чиєсь замовлення?

– Чим далі, тим більше я переконана, що «зацікавлені» були. Нещодавно в пресі я прочитала, що страхова компанія збирається висунути позов проти підпалювачів, за яким ті мають компенсувати збитки. Оскільки таких грошей у затриманих (студента і безробітного) очевидно немає, то ймовірно є замовник, який згоден їх викупити.

– Які найбільш нагальні проблеми кінотеатру сьогодні?

– Ми не можемо звідси піти, бо, по-перше, у нас тут є майно, яке треба зберегти і інвентаризувати; по-друге, необхідно розрахуватися із 35-ма штатними співробітниками ТОВ «Кіноман». Нам потрібно проводити декілька видів бухгалтерських робіт, працювати з різними експертами, в тому числі експертами зі страхових компаній, які оцінюють збитки, та експертами з технічного стану будівлі, які визначають, як потрібно провести її консервацію, тобто як перекрити дах та укріпити стіни. Перший місяць працювали рятівники, розбирали завали. Кранами та спецтехнікою діставали з руїн уламки будівельних конструкцій та залишки нашого майна.

Проблема, яка нас найбільше турбує, – хто все це фінансуватиме. Протиаварійні роботи потрібні були зразу, і безкоштовно їх не роблять. Ми підписали договори на роботу експертів і рятівників, але грошей в нас немає. Чекаємо на страховку.

– Застрахована була лише комунальна власність чи й приватна власність «Кіноману»?

– Було дві угоди страхування. Комунальне майно застраховане на 4 мільйони гривень, а наше – на 1,5 мільйона. Обидві суми, на жаль, не покривають збитків повністю, зокрема у зв’язку з ростом курсу долара. Чи отримаємо навіть ці гроші – невідомо. Навіть якщо нам виплатять суму страхування техніки і майна, вона не поверне нам ані двох великих цифрових проекторів, кожен з яких коштував 100 тис. доларів, ані інших технічних засобів, які були нашою власністю. На суму страховки ми видамо зарплату людям, повернемо поточні заборгованості партнерам та профінансуємо інші нагальні потреби. Навіть якщо сьогодні держава або місто Київ профінансують капітальний ремонт будівлі, ніхто не виділить коштів на відновлення техніки. Для цього ми маємо самостійно збирати гроші через благодійний фонд.

– Київрада повністю профінансує відбудову?

– Поки що Київрада ухвалила рішення, що після відбудови кінотеатр залишиться в комунальній власності. Про фінансування ремонту йтиметься в іншому рішенні, що його розглянуть разом із бюджетом на наступний рік. Через популізм Гордона і деяких інших депутатів не прийняли запропонований нами пункт про цільове перенаправлення страхових коштів на відновлення кінотеатру. Хоча проект цього рішення ми погодили з експертами Київради напередодні сесії, на самому засіданні почали кричати, що «Кіноман» – це комерційна структура, що вона, мовляв, собі все забере. Таким чином, коли гроші від страховки будівлі отримає департамент комунальної власності КМДА, вони підуть у загальний фонд бюджету міста, тож доведеться чекати прийняття бюджету на наступний рік, щоб спеціальним рішенням їх виділили на відбудову. Це буде в грудні або пізніше. Чи відновлять кінотеатр лише за рахунок міста – покаже час. Можливо, потрібні будуть гроші й від нашого благодійного фонду «Відновимо разом». Фонд заснований фізичними особами, основний орган контролю над ним – це наглядова рада, склад якої нині узгоджується. Керую фондом я.

– Перед підпалом суд виніс чергове рішення щодо оренди не на користь ТОВ «Кіноман». Наскільки я знаю, ви подали апеляцію. Чим усе закінчилося?

– Справді, 7 жовтня, напередодні підпалу, Господарський суд Києва за позовом прокуратури ухвалив виселити наше підприємство «Кіноман» з кінотеатру «Жовтень». 27 листопада, вже після підпалу, апеляційна інстанція суду підтвердила це рішення. Незважаючи на те, що сесія Київради до того часу вже врегулювала орендні відносини! 13 листопада на сесії Київради завдяки унікальній позиції мера Віталія Володимировича Кличка і наближених до нього керівників Києва прийняли рішення передати нам в оренду цілісний майновий комплекс кінотеатру «Жовтень» без орендної плати на період відновлення.

– Чи рішення Господарського суду про виселення є чинним після згаданого рішення Київради?

– Це складне юридичне питання. В нас було цілком легітимне рішення суду, яке діяло шість років, поки не сталося таке нещастя для України як прихід до влади Януковича і його партії регіонів, які відбирали все, що бачили. Вони поклали око на приміщення кінотеатру і через прокуратуру намагалися розірвати укладений і чинний договір оренди. Загалом було 18 судових рішень з цього приводу, з яких 14 підтримують нашу оренду і тільки 4 – не підтримують. В останньому позові головна претензія прокуратури полягала в тому, що в нас був договір оренди за рішенням суду, але не було рішення Київради. Тепер таке рішення є. Навіть більше, ми цілком упевнені в легітимності свого попереднього договору оренди. І вже подали касацію до Вищого господарського суду. Сподіваюся, що виграємо процес. Адже рішення про виселення закладу культури, яким є «Жовтень», незаконне і несправедливе.

Також зазначу, що після того, як Вищий господарський суд у 2011 році без будь-яких законних обґрунтувань скасував своє попереднє рішення про нашу оренду, ми подали скаргу в Європейський суд з прав людини. Оскільки нашу справу досі не повернули, це означає, що вона там чекає своєї черги (бо якщо відмовляють, то відмовляють раніше). Почекаємо. Я просто така людина, яка прагне свою правоту довести, і не зупиняюся, доки не доб’юся справедливості.

– В Київраді вже кілька разів намагаються винести на голосування проект депутата Дмитра Гордона. Що означало б його ухвалення?

– Я мало знайома з Дмитром Гордоном, 12 років тому він хотів проводити в «Жовтні» виступи екстрасенсів, яких я вважаю аферистами. Я йому відмовила. Що йому тепер потрібно – не знаю. Одразу після пожежі він розпочав бурхливу діяльність і за якийсь тиждень зібрав, як він сказав, 1200 підписів, на мій погляд, ошуканих громадян. Тому що підписи збиралися без пояснення навіщо. Перехожих запитували: «Ви хочете, щоб відновили кінотеатр? Підпишіться».

Гордон хоче три речі. По-перше, надати статус скверу прилеглій землі, нібито для того, щоб її не перетворили на будівельну ділянку. Насправді, це прикриття. Він намагається «відрізати» значний шматок землі, яким кінотеатр користується і який тримає на законних підставах. По-друге, хоче надати статус пам’ятки (байдуже: історії, культури, архітектури, він не уточнює чого саме) цій руїні. По-третє, прагне особисто керувати процесом відбудови, що для нього, мабуть, вигідно з якихось причин.

Я активно виступала і виступатиму проти його діяльності і цих пропозицій. По-перше, скверу на прилеглій до кінотеатру ділянці бути не може. За межами нашої ділянки – будь-ласка. Кінотеатр має державний акт на землю, де ця ділянка називається «для кінотеатру». Змінювати державний акт не можна. Для того, щоб відділити землю від цілісного майнового комплексу, яким є кінотеатр, потрібні вагомі причини і нове рішення Київради. Практичної користі з цього жодної, лише інформаційний шум.

По-друге, надання статусу пам’ятки – компетенція Міні- стерства культури, а не Київради. Пам’яткою архітектури ця будівля не може бути, бо вона, на жаль, не автентична.

(повний текст читайте в паперовій версії журналу «Кіно-Театр»)