Українська правда Перейти до переліку статей номеру 2015:#6
Документальна стрічка про військових священиків у зоні АТО


Як повідомляє Радіо Свобода, капелани благословляють на бій, сповідають під обстрілами, вінчають просто на передовій, але насамперед – допомагають солдатам зберегти людську гідність. Адже найголовніше на війні, кажуть герої фільму, – не втратити любов до тих, кого захищаєш.

Священик УГКЦ отець Андрій Зелінський, один із героїв стрічки, у військовому капеланстві вже близько десяти років. Мешкає на Закарпатті, опікується сиротинцем. На війну, у Слов’янськ, вперше вирушив у червні минулого року. Пригадує, що то був час ейфорії: місто саме визволяли. Потім був Краматорськ, а на Різдво – Піски.

На війні захисника від убивці відрізняє мотивація, мовить священик. Завдання капелана – не дозволити солдату перетнути цю межу.

«Основна ідейна функція українського солдата сьогодні – це любити. Так, зі зброєю в руках, але любити усіх тих, хто лишається за спиною. Рідних, близьких, друзів, знайомих – усе те, що ми називаємо країною, зрештою. А отже, функція військового капелана – це допомогти українському військовому не втомитися любити», – пояснює Андрій Зелінський.

Капеланам і самим потрібна підтримка – її черпають у молитвах. «Війна завжди – проти людської гідності. Військовий капелан має відстояти цю гідність у хаосі війни. Після повернення з Дебальцевого був час, коли загинуло дуже багато друзів одночасно. Пригадую, що писав тоді на Facebook: “Якби ви знали, як мені важко жити з вами, коли доводиться помирати з ними”», – каже капелан.

Зелінський розповідає, що на війні у бійців часом відбувається кардинальна переоцінка цінностей. Дехто з атеїстів починає молитися. Священик говорить, що сам разючих змін від цього досвіду не переживає. Однак зізнається: після обстрілів на світ дивишся зовсім інакше.

На війні немає конфесійних суперечок, повідомляє Андрій Зелінський. Наприклад, на фронті також працюють представники мусульман. Утім, капеланство продовжується також у тилу – це реабілітація поранених та підтримка родин загиблих.

До фільму «Капелани» потрапили новели ще про трьох священнослужителів УГКЦ. Однак це не збірний образ, зауважує випускник Школи журналістики Українського католицького університету Валентин Дігтяренко. В усіх героїв дещо різне ставлення до людини на війні. Капеланів для фільму шукав кілька місяців. Одного з них відмовився знімати, коли дізнався, що той тримав у руках зброю.

Бюджет стрічки – 300 тисяч гривень, а робота над нею тривала близько року, розповідає продюсер Павло Казанцев. Операторська робота була напруженою, каже він: «Два кадри із зони АТО ми знімали три тижні».

Окрім Києва, «Капелани» з’являться у прокаті на початку жовтня у Львові, Тернополі та Івано-Франківську.


Корисні статті для Вас:
 
Про такий фільм я мріяв давно: «Іда» Павела Павліковського2015-09-11
 
«Український аргумент»2004-02-11
 
Далеке-недавнє: кіноспомин про Першу українську революцію2015-09-11
 

 

 

Перейти до переліку статей номеру 2015:#6

                        © copyright 2024