 |
|
|
| Зміст номера 2015:#6 |
|
|
|
|
Сторiнки: 1 2 3
|
|
|
|
Редакція журналу «Кіно-Театр»
Влітку небайдужі кияни на офіційній інтернет-сторінці Київської міськадміністрації обговорювали пропозиції щодо перейменування назв, нав’язаних столиці України радянською владою. Процедура демократична: депутати Київради вносять конкретні пропозиції для громадського обговорення, а потім іде голосування. Наприклад, 1116 киян сказали «так» на те, щоб Московська площа називалась Деміївською (історична назва), проти виступила тільки 91 особа. Але в топоніміці міста має відбутися багато змін, зокрема, це стосується й вулиць.
Головний редактор журналу «Кіно-Театр» звернулася до мера Києва Віталія Кличка, аби в місті була вулиця Івана Миколайчука, на якій він жив. 22 вересня надійшла ствердна відповідь Комісії з питань перейменувань та пам’ятних знаків КМДА. За процедурою уже триває громадське обговорення, після чого документи винесуть на розсуд депутатів Київради, які й ухвалять остаточне рішення.
 |
|
|
 |
|
Валерій Гайдабура
У Гірняковому поклонінню мистецькій і людській особистості Леся Курбаса є щось детективно-театральне (за системою влучного вдавання він рятувався від радянського зашморгу), а також біблійне: ніби Божим промислом визначена вся біографія Гірняка, практика його театральної роботи на засланні й особливо титанічна праця у США. Кожен крок цього режисера, актора, педагога був запліднений театральними настановами Курбаса. А це ж був час, коли саме ім’я генія не можна було вимовити на його батьківщині.
|
|
|
Юрій Лавріненко
До 120-річчя з дня народження Йосипа Гірняка згадаємо і його «Спомини» і його талант дослідника. Пропонуємо фрагмент рецензії (1955 рік) на книгу Yosyp Hirniak. Bieth and Death of thy Modern Ukrainian Theater. Soviet Theaters 1917 – 1941. – New York: Research Program on the USA, 1954.
|
|
|
Олександр Шагайда
У когорті українських кіноакторів першої половини ХХ-го сторіччя Степан Васильович Шагайда (Шагадин) (9.01.1896 – 20.01.1938) посідає одне з чільних місць. Співпраця з О. Довженком почалася 1926 року зі зйомок фільму «Вася-реформатор», а згодом Шагайда зіграв батька головного героя в картині режисера «Іван» (1932), уклавши в цей образ весь драматизм долі селянина, змушеного відірватися від своєї землі й шукати порятунку на чужому для нього промисловому будівництві під час Голодомору.
|
|
|
Лариса Іванишина
За радянських часів вважалося, що фільми Київської кіностудії імені О. Довженка не мають попиту в глядача. Творчість кінорежисера Антона Тимонишина це твердження спростовує. Він устиг зняти всього три повнометражних фільми, але цього виявилося досить, аби назвати його одним із найуспішніших українських кінематографістів: його роботи здобули неабияку популярність в СРСР і за кордоном.
|
|
|
Тетяна Дорошенко
Ален Делон склав з Монікою Вітті дивовижний ансамбль, зобразивши зустріч та закономірну розлуку двох самозаглиблених сучасних егоїстів, що здатні лише ковзнути одне повз одного, все ж таки відчувши при цьому деякий потаємний жаль та смуток, навіть тривогу (екзистенційного порядку).
|
|
next page >>
|
|
|
|
Гарячі новини на Facebook
|
|
|
|
|
|
|
