Кінотеатр "Чернівці"

Василь Іванович Кузьмін став директором кінотеатру «Чернівці» досить давно. Але він, незважаючи на свої 74 роки, людина молода. І його завзяття у просуванні українських фільмів на екран просто вражає. Народжений у Сибіру, молодий офіцер, 1953 року одержав направлення у Прикарпатський військовий округ та тут і залишився. Коли звільнився з армії, закінчив Чернівецький університет. Спершу завідував одним із будинків культури міста, потім працював у Будинку офіцерів, з 1967 по 1972 — у кінотеатрі «Україна», а вже після цього очолив «Чернівці». І навіть у найскрутніші для кінотеатрів України часи, коли відвідування упало до нульової позначки, його заклад функціонував у звичному режимі, наче й не лютувала надворі інфляція.

Подвижництво – саме таким словом можна назвати роботу В.Кузьміна. Бо вона не обмежується утриманням у доброму стані приміщення кінотеатру та його устаткування. Працювати з фільмом для Василя Івановича означає працювати з глядачем. І хоча я не можу стверджувати напевно, але гадаю, що у Чернівцях його знає багато людей, а молоді взагалі поталанило, особливо студентам, які мають змогу переглядати українські фільми – як прем'єрні, так і ретроспекції. Василь Іванович не просто адміністратор, він добре обізнаний з історією України, з кінокласикою, з українською літературою. Тому вчені, письменники, кінематографісти – звичні гості кінотеатру. Діє при ньому кіноклуб «Співрозмовник» — там спілкуються зацікавлені глядачі з митцями і вченими, триває взаємне збагачення.

Ось, наприклад, афіша 1994 року, в якій зафіксовані події кіносвята до 100-річчя О. Довженка. З 12 по 16 вересня у «Чернівцях» на семи сеансах кожного дня демонструвалися «Звенигора» та «Земля» О. Довженка, «Білий птах з чорною ознакою» Ю.Іллєнка, «Захар Беркут» Л.Осики та «Співачка Жозефіна» С.Маслобойщикова (знімав у Чернівцях). Поруч з цитатами Довженка на афіші позначка: «Кожного 100-го глядача на кіносеансі чекає подарунок».

Слід сказати, що Василь Іванович дуже любить обдаровувати своїх глядачів. Мабуть, динамічна, енергійна команда не змогла б стільки зробити для поширення української книжки, скільки робить він, директор кінотеатру. Хоча, здавалося б, що йому до того? Але знаходить спонсорів, які викуповують книжки в українських видавництвах і дарують їх студентам та викладачам вузів, а також учням і вчителям – уже подаровано 1488 примірників. Упродовж трьох осінніх місяців минулого року в «Чернівцях» проходив «Кіноурок української», складовими його були: «Живе слово», «Мудре кіно», «Цікаве кіно». Спонсорами «Кіноуроку» виступили: народний депутат України Віктор Король, Ліга українських меценатів та кілька чернівецьких підприємств і банків. Молодіжна кіноаудиторія була вдячна і професіоналам, і юним знавцям української мови.

Василь Іванович з-поміж величезних кінонадбань вишукує фільми, в яких закарбована історія Буковини: у кінотеатрі демонструвалися документальні фільми Миколи Вінграновського «Петро Сагайдачний», Костянтина Крайнього «Хотин» – обидва до 1000-ліття Хотина. До 600-річчя Чернівців у березні цього року було організовано зустріч із професором Юрієм Шиловим, яка супроводжувалася відеофільмом «Шляхами «Велесової книги». Завітав до Чернівців і зустрівся з кіноаудиторією літературознавець, академік НАН України Іван Дзюба. Під час цієї зустрічі було показано документальний фільм Л.Карася та О.Назаренка «Нема зерна неправди за собою», присвячений І.Дзюбі, а також фрагменти багатосерійного фільму «Тарас Шевченко. Заповіт», одним з авторів сценарію якого він є. З успіхом пройшла документальна трилогія А.Микульського «Я камінь з Божої пращі», про Олега Ольжича, поета і героя, замученого гестапо.

Цими справами діяльність кінотеатру не вичерпується. Використавши власні зароблені кошти, його працівники спромоглися поставити нове звукове обладнання, таким чином тут можуть демонструватися фільми, створені у системі стереозвуку. І з нетерпінням чекають на прем’єру «Мамая» Олеся Саніна. Незважаючи на конкуренцію, Василь Іванович домігся, що ця прем’єра буде саме в їхньому кінотеатрі, адже він, його директор, стільки доброго зробив для українського кіно.