Були часи, коли в Україні виходили фільми про видатних вчених – Володимира Вернадського, Олександра Чаянова, Миколу Вавілова, Миколу Амосова, Віктора Глушкова, Максима Рильського. Сьогодні поява такого фільму – сенсація, адже на телеекранах запанували персонажі кримінального світу впереміжку з політиками. А науковий і культурний простір зникає через брак не тільки фінансування, а й уваги, яка зосередилась на політиці та злочинах.

Та от з’явився ентузіаст, який вирішив заповнити інтелектуальну порожнечу в сфері кіно. Йдеться про доктора філологічних наук, професора, завідувача кафедри світової літератури і порівняльного літературознавства Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника (Івано-Франківськ) Ігоря Козлика. Прем’єра його документальної стрічки «Академік Дмитро Наливайко» тривалістю 2 години 15 хв, відбулася 29 березня 2016 року в КМЦ Національного університету «Києво-Могилянська академія». Це портрет видатного українського вченого-гуманітарія, класика української літературознавчої компаративістики Дмитра Сергійовича Наливайка, розповіть про формування його особистості, фахове становлення, наукову діяльність під пильним наглядом радян. влади.

Фільм побудований за принципом симфонії: увертюра, де позначені основні теми, про які йтиметься, чотири частини («Про літературознавчу компаративістику та українське порівняльне літературознавство», «Про викладацьку роботу», «Шлях», «Українство») та фінал.

Розповідає переважно сам Дмитро Сергійович, а доповнюють його коментарі і спогади людей, які мали безпосередній стосунок до тих чи інших подій у його житті й діяльності. Серед них – директор Інституту літератури НАНУ акад. Микола Жулинський, завідувач кафедри літературознавства НаУКМА професор Володимир Моренець, головний редактор журналу «Всесвіт» у 1970-х роках Дмитро Павличко і тогочасний працівник цього часопису Вадим Скуратівський, вдова Євгена Гуцала, письменниця Леся Воронина, поет Іван Драч, колишні студенти Дмитра Наливайка, а тепер доктори наук, професори Павло Михед (Ніжин–Київ), Олександр Ковальчук (Ніжин), Марія Моклиця (Луцьк), кандидат наук, доцент Ганна Павленко. Характеризує особистість Дмитра Наливайка і багатий музичний ряд, що супроводжує розгортання сюжету: фрагменти творів світової музичної класики Бетховена, Шопена, Баха, Брамса, Прокоф’єва та українського фольклору, які оприявнюють естетчині смаки й уподобання героя стрічки у різні періоди його життя.

Фільм побудовано на багатих архівних матеріалах (текстові, відео-, фото-, аудіо-документи) – через індивідуальну долю Дмитра Наливайка показано нелегку долю української гуманітарної науки у другій половині ХХ століття, висвітлено сучасний стан літературознавчої компаративістики у кореляції з розвитком цієї наукової галузі в Європі і світі.

Ідея і повна реалізація проекту належать Ігорю Козлику, який уже створив п/м документальні стрічки про вчених-літературознавців «Марко Теплінський – учитель, вчений, людина» (2012), «Очима Іншого: Марко Теплінський і Володимир Матвіїшин» (2013) та фільм про доктора технічних наук, професора Петра Мельника «Залишатися людиною, або Не дати померти пам’яті» (2014).