Історія українського кіно. Т. 2: 1930–1945 / [голов. ред. Г. Скрипник], НАН України, ІМФЕ ім. М. Т. Рильського. – Київ, 2016. – 448 с.

Із запланованого п’ятитомного видання «Історії українського кіно» вийшов другий том, що охоплює період з 1930-го до 1945 року. Автори – науковці відділу екранно-сценічних мистецтв та культурології ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАНУ Роман Бучко, Оксана Волошенюк, Андрій Дорошенко, Леся Кульчинська, Людмила Новікова, Ольга Пашкова, Роман Росляк, Сергій Тримбач.

У вступі зазначено, що автори спираються на багатий досвід попередників. А проте вони пропонують власну версію бачення розвитку кінематографічного процесу 30-х – 40-х років в Україні, оскільки відмовляються від старих ідеологічних штампів з намаганням в той же час уникнути нових…

Автори мали на меті реконструювати основні події 1930–1945 років, своєрідної епохи, що починалася з відносно ліберального ставлення влади до кіно і мистецтва загалом, а закінчилася повним контролем над сферою культури.

Сучасна ситуація нарешті дозволяє науковцям безпосередньо знайомитись і працювати з колись закритими документами. Цей доступ уможливлює відкриття нових, невідомих раніше, особливостей, фактів та явищ культурного, мистецького й, зокрема, кінематографічного життя України. Сам перелік архівів, у яких довелося попрацювати авторам, аби отримати необхідний матеріал, видається вельми показовим: Центральний державний архів вищих органів влади та управління України, Центральний державний архів громадських об’єднань України, Центральний державний кінофотоархів України ім. Г. С. Пшеничного, Національний центр Олександра Довженка, Державний архів Київської області, а також низка приватних архівів…

Отже, автори базуються насамперед на докладному вивченні архівних документів, що дозволяє виробити неупереджений погляд на окремі факти, події, явища, постаті українського кінопроцесу. Введено в ужиток десятки нових імен і «фільмових явищ», які раніше замовчувалися, ігнорувалися.

Важливою характерною ознакою видання є спроба комплексного підходу до дослідження цього періоду. Поруч з мистецькими аспектами розглянуто такі важливі теми, як формування державної культурної політики та управлінської вертикалі в кінематографічній сфері; питання кінофікації та кінопрокату. Особливу увагу приділено кінопресі та кіноосвіті з її намаганнями сформувати в Україні власну національну школу. Спеціально розглянуто особливості національної операторської та акторської шкіл.

Поруч з розділами про специфіку ігрового, документально-хронікального, просвітницького кіно та анімації спеціальну частину дослідження присвячено українському закордонному кінематографу. Тут розглянуто як кінематографічне життя Західної України з його провідними постатями, фільмами, проблемами кіновиробництва, кінокритикою і кінопресою, так і розвиток українського кіно в країнах Європи та США.

Навіть загальновідомі факти української кінематографічної історії для широкого читача отримують нове звучання у співставленні з відкритими, раніше невідомими документами і матеріалами. Так, особливої трагічності набуває розуміння творчості О. Довженка 30-х років у контексті його педагогічної діяльності в Україні, примусово перерваної у 1937 році. Відкриття ж нових імен, зокрема західноукраїнського і закордонного кінематографа, значно розширює розуміння кордонів існування українського кіно. «The New York Times» в 1939 році схвально відгукується про фільм «Наталка Полтавка» В. Авраменка, а для фільму «Маруся» біля Нью-Йорка спеціально будують українське село…

Отже, другий том «Історії українського кіно» завдяки своїй значній наповненості досі невідомим архівним фактажним матеріалом, завдяки новому підходу до вивчення історичних подій, безперечно, буде цікавим не тільки фахівцям кіно, а й дослідникам інших напрямів: мистецтвознавцям, культурологам, історикам, українознавцям… Крім того, написане порівняно легкою мовою, не переобтяженою науковою термінологією, видання знайде відгук і в широких колах читачів, зацікавлених згаданою тематикою. Ознайомитися з другим томом «Історії українського кіно» можна у вільному доступі на сайті ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАНУ.