– В’ячеславе, щойно в кінотеатрі «Жовтень» подивилася фільм «Кіборги». Схиляюсь перед командою Ахтема Сеїтаблаєва і вітаю вас з прекрасною роботою. Ви з Ахтемом зустрілись на серіалі «На лінії життя» Антона Гойди?

– Так, ми працювали разом у тому серіалі, але ми з ним знайомі ще зі студентського гуртожитку, коли навчались в Національному університеті імені Карпенка-Карого наприкінці 1990-х. А «Кіборгів» Ахтем задумав тоді, коли готував і вів передачу «Хоробрі серця» на каналі «1+1».

– Ваш герой із позивним Серпень просто зачарував. Це справжній воїн, але не тільки. Він просвітитель у найвищому розумінні цього слова, такий собі Григорій Сковорода. Про харизму персонажа, яку ви своєю талановитою грою зуміли показати, про його сильний характер і спокійну манера триматися свідчить, зокрема, непроста ситуація, коли молодик, який щойно прибув у Донецький аеропорт, замість виконувати накази, звинувачує командира, тобто вашого героя, в тому, що «просрали Україну», через що й війна.

– Мій герой – це збірний образ, але в нього був прототип – Андрюша Шараскін (позивний Богема). Я з ним багато спілкувався. Він – режисер театру, родом із Тернопільщини, воював у Донецькому аеропорту й також розповідав військовим побратимам про історію України, вів з ними бесіди.

– Так, у «Кіборгах» бачимо, що воювали там не тільки кадрові військові, а й люди мирних професій. Та ще й як воювали!

– З Андрюшею спілкувалась і авторка сценарію Наталя Ворожбит, дуже талановита письменниця. Коли Ахтем запропонував їй написати сценарій, вона спершу сумнівалась, чи зможе це зробити, адже це – війна, це – чоловічий фільм. Але вона почала розмовляти з учасниками оборони аеропорту, і насамперед з Андрюшею, і справа пішла.

– Знаєте, враження, що актори у фільмі не втілюють сценарій, а живуть, що діалоги виникають самі собою. Дивовижна невимушеність.

– Справді, ми іноді імпровізували, але працювали за сценарієм – і робили це із задоволенням, тому що сценарій досконалий, вивірено кожну фразу, кожен діалог.

– Коли з’явилась інформація, що зніматимуть «Кіборгів», я думала: яка це відповідальність, адже про них стільки було сюжетів на телебаченні, все свіже в пам’яті, не можна схибити. Коли ж подивилась фільм, то стало ясно, що в телерепортажах далеко не все було під силу показати. Тобто документальний репортаж не може передати всю правду. Та й як задокументуєш побут або роботу ворожого снайпера? Або той вражаючий епізод, коли після успішного відбиття атаки ворога до захисників аеропорту приїжджає офіцер зі штабу…

– До речі, коли бійці побачили цей епізод, вони запитували: як вам вдалося зняти Муженка?

– Так, Олег Драч схожий на Муженка, але головне, як актор лаконічно і чітко провів цей епізод. Лаконічно, а за цим бачиш оте концептуальне непорозуміння між поняттям «АТО» і поняттям «війна», що не зняте і сьогодні. Й те, як не цінували у штабі наших Збройних Сил подвиг захисників аеропорту…

Хочу згадати блискучу сцену поєдинку між нашими бійцями і ворогом, коли доходило до рукопашного бою. Поставлено епізод блискуче – і динамічно, і натурально, і переконливо.

– У нас працювала чудова група наших каскадерів. Вони відомі у світі, знімаються і в США. Ми, актори, ходили на тренування…

– Вже скоро місяць, як фільм у прокаті. А зал повний. Глядачі йдуть.

– Так, вони хочуть дивитися цей фільм. Мені телефонують знайомі з різних міст і жаліються, що не показують уже призначені сеанси: вони приходять на «Кіборгів», а там – «Зоряні війни». Їм кажуть, що «Кіборги» йтимуть на наступному сеансі. Й люди чекають наступного сеансу.

– Чи матиме фільм зарубіжний прокат? Хотілося б, аби люди в благополучних країнах його побачили. Це не тільки кінематографічний успіх, це переконливе обличчя наших воїнів, визнаних у світі.

– Ще коли ми влітку привезли трейлер і показали його на Одеському кінофестивалі, до продюсера Іванни Дядюри зверталися зацікавлені зарубіжні прокатники, зокрема з Канади і США. Канада купує, вони погодились на субтитри англійською.

25.12.2017