7–8 жовтня в Луцьку відбувся ХХІІІ Всеукраїнський конкурс професійних читців ім. Лесі Українки, організований СТД України та Волинським театром ляльок (директор–художній керівник Данило Поштарук). 14 учасників, які прибули з різних куточків України – Харкова, Рівного, Львова, Києва, Дніпра, Запоріжжя, в першому турі виконали твори Лесі Українки, запропонувавши розмаїття її щедрої, інтелектуально потужної поезії. Прозвучали уривки з творів «Касандра», «Айша і Моххамед», «Одержима», «Саул», «Самсон», «Русалка», поезії «Що дасть нам силу?», «Віче», «Ізольда Білорука», а також композиції «Мій сон мене відносив до Єгипту, а серцем поверталась я додому», «Як я люблю оці години праці», «Стояла я і слухала весну». Наступного дня учасники виконували твори за власним вибором.

Журі на чолі з актором театру ім. І. Франка, народним артистом України Тарасом Жирком гран-прі не присудило. Два перших місця поділили Анастасія Бортнік із Луцька, яка виконувала композицію «Мій сон мене відносив до Єгипту…» і композицію віршів Василя Стуса, та Катерина Якимець і Владислав Ситник, дует із Запоріжжя (їхня композиція з дитячих віршиків Максима Рильського, Наталі Забіли і Миколи Вінграновського особливо зворушила глядачів). Друге місце поділили Анастасія Біленька з Харківської академії мистецтв (прочитала «Циганську музу» Ліни Костенко) та Єлизавета Цілик із КНУТКТ ім. І. Карпенка-Карого. На третьому місці – Юлія Оліяр зі Львова та Едуард Камалов з Дніпра.

У рамках цієї мистецької події учасники конкурсу відвідали Меморіальний музей Лесі Українки в Колодяжному. У вестибюлі театру експонувалась виставка учнів Луцької художньої школи та роботи учасників ІІ Міжнародного конкурсу-пленеру «Луцький замок 2019», а також відбулася презентація нових видань редакції журналу «Кіно-Театр».

Після урочистого вручення нагород учасники дякували господарям за гостинність, за чудову організацію, а членам журі – за фахові поради.

Враженнями від конкурсу поділився голова журі, народний артист України Тарас Жирко: «Нині молодь повсюдно цікавиться високими технологіями, дизайном, екологією. І, зрозуміло, великі фінансові потоки чи перспективи кар’єри у свою вирву затягують молодих людей. А тут ми зустріли неймовірно талановиту молодь, яку затягнув театр. І, зустрівшись з ними, я зрозумів, що Україна має майбутнє, тому що цих людей, які приїхали з різних куточків України, об’єднує щось спільне. Не політичні гасла, а бажані поняття, на яких будуються той же театр, культура і загалом держава. Тому якось від серця відлягло. Попереду велика робота».