 |
|
|
| Зміст номера 2020:#1 |
|
|
|
Олександр Саква
Що може бути більш хвилююче радісним, ніж ювілей? А що обіцяє незчисленні клопоти, як не ювілей? Так і у франківців: Указ Президента з означенням урочистостей є, коштів – жодних, а 100-річчя театру наближається невблаганно. За цих умов найліпше згадати минуле, аби свідомо і впевнено йти в завтра. Чи є для цього доречніший співбесідник, ніж генеральний директор – художній керівник Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка Михайло Захаревич? Питання риторичне.
 |
|
|
Вікторія Котенок
У лютому 2018-го за результатами конкурсу посаду директора-художнього керівника Київського театру українського фольклору «Берегиня» посіла молода й енергійна Ільїна Генсіцька-Семенцова. Музикант і театрознавець за освітою, близько 15 років вона завідувала літчастиною Київського театру «Колесо», була організаторкою гастролей, фестивалів «Відлуння», «Подія», «AndriyivskyFest» та різних мистецьких проєктів (зокрема «Шана. Гідність. Свобода. МИ, МАЙДАН»). Окрім того, є автором багатьох публікацій про театр; сім років викладала в НУТКТ ім. І. Карпенка-Карого. За майже рік роботи в «Берегині» вона привела у творчий тонус театр, який за останні роки втратив свою пізнаваність і популярність. Окрім звичної гастрольної і концертної діяльності, яка стала щільнішою, колектив почав показувати вистави на власній сцені, випустив кілька прем’єр за творами українських класиків, здобув нагороди на театральних фестивалях. До нього повернувся інтерес публіки і журналістів.
|
|
|
 |
|
Лариса Брюховецька
Минув рік, відколи пішов від нас Віталій Зимовець. Світ, і насамперед світ кіно, збіднів. Це була людина, створена для професії кінооператора, яка зробила багато доброго, адже це його очима ми бачимо на екрані заборонену історію України.
|
|
|
Роман Росляк
Секретний співробітник «Петро Уманський» разом із Ю. Яновським і Ю. Смоличем належав до найближчого літературно-мистецького кола О. Довженка. найімовірніше під цим псевдонімом приховувався український письменник Микола Платонович Бажан.
|
|
|
Дмитро Джулай
Їх забороняли, знищували, клали на полиці. «Радіо Свобода» на основі архівних документів та розмов із документалістами опублікувало підбірку з десяти українських документальних фільмів, заборонених радянською владою. Про деякі інформація публікується вперше. Заідеологізованість, таврування нових ідей, примітивізація, погрози й залякування на десятиліття зупинили розвиток українського документального кіно.
|
|
|
Анастасія Канівець
У
1920-х, з недовгим піднесенням сільського господарства, «куркулів» збільшилось. І боротьба з ними стала послідовною і безжальною. 27 грудня 1929 р. Сталін проголосив курс на «ліквідацію куркульства як класу» (насправді активне розкуркулювання вже відбувалося). 30 січня ухвалено постанову ЦК ВКП(б) «Про заходи у справі ліквідації куркульських господарств у районах суцільної колективізації» – притому, що навіть умовних «куркулів» вже не лишилося, і цим словом означували заможних (також умовно) селян, а то й середняків.
|
|
next page >>
|
|
|
|
Гарячі новини на Facebook
|
|
|
|
|
|
|
