Бути щасливою людиною. Що це означає? Мати високі матеріальні статки? Владу? Визнання?

Герой нашого документального фільму мешкає на маленькому хуторі, у хаті, що була збудована понад сто років тому й досі має лише глиняну підлогу, вкриту соломою. Його найближчі друзі – це собаки, коти та кози. Але більш щасливу людину годі й шукати.

Я познайомився з паном Іваном близько двох років тому. Він – останній майстер із колись численної традиції поліського народного живопису. Свої знання та вміння йому передала тітка Галина Коленченка, її вчив секретам майстерності дід Василь. Нащадки пана Івана не вважають малювання потрібною справою. Отож на ньому спадковість закінчиться, і традицію буде загублено.

На життя пана Івана випали важкі випробування: голод колективізації, Друга світова війна, рабський труд у радянському колгоспі. Його творчість – це спроба бути вільною людиною. Його чарівні звірі та птахи перемагають зло, байдужість, несправедливість, несуть споконвічну сільську мудрість та надію на краще. Сили природи впорядковують його життя і надихають на творчу діяльність.

Протягом зйомок стало зрозуміло, що цей фільм не просто про майстра-художника та певні унікальні художні традиції, що зникають. Це історія про щасливу й гармонійну особистість. Людину, що не має мінімальних матеріальних цінностей, притаманних нашому часу, але володіє цілим своїм всесвітом.