Лариса Іванишина Перейти до переліку статей номеру 2020:#5
Фільм «Будинок “Слово”» наближається до фінішу


Не буде перебільшенням сказати, що останні десятиліття в Україні існує посилений інтерес до «Розстріляного Відродження», до митців 1920-х років, чия творчість більш аніж півстоліття перебувала під суворою забороною. Тільки тому, що вони творили культурне відродження України і були знищені каральною системою СРСР. Мабуть, уже не залишилось творів, які б не вийшли друком. Вивчають цей період дослідники – і не тільки в нас, а і в інших країнах, зокрема в Польщі. Так, польською мовою вийшла надзвичайно цікава і глибока монографія Павла Крупи про памфлети Миколи Хвильового, в Кракові провели представницьку міжнародну конференцію, присвячену Віктору Петрову, а тепер перекладають польською його твори.

Приємно, що цим періодом зацікавились і кінематографісти. Ще в 1990-х Олександр Муратов екранізував прозу Миколи Хвильового (фільми «Геть сором!», «Танго смерті» і «Вальдшнепи»), з’явилося чимало документальних стрічок про репресованих письменників.

2017 року вийшов у прокат повнометражний документ Тараса Томенка «Будинок “Слово”», який здобув визнання («Золота дзиґа» за найкращий документальний фільм 2017 року), Наприкінці квітня 2018-го в культовому кінотеатрі «Берта ДокХаус» відбулася британська прем’єра цього фільму за підтримки Українського інституту в Лондоні. Після національного кінопрокату стрічка «Будинок “Слово”» вийшла в офіційний онлайн-прокат. Її можна побачити на відеосервісі MEGOGO.

Услід за тим Тарас Томенко взявся за втілення ігрового фільму під тою ж назвою. Після дворічної перерви роботу над фільмом поновлено: триває монтаж картини, до кінця року планується її завершити.

Кінофільм, призначений для широкої української та міжнародної аудиторії, відтворює на екрані історію харківського будинку «Слово», до якого 1930-го року поселили українську інтелігенцію: письменників, драматургів, акторів, художників. У центрі – протистояння Миколи Хвильового та радянської тоталітарної системи. «Будинок “Слово”» розповідає про один із найбільших злочинів радянської влади – знищення потужного мистецького руху, що виник у 20–30-х роках у Харкові. В 66-ти квартирах будинку жили найвідоміші митці української культури – письменники, поети, художники, режисери. Це Микола Хвильовий, Майк Йогансен, Павло Тичина, Наталя Ужвій, Володимир Сосюра, Остап Вишня, Лесь Курбас, Михайло Яловий, Іван Багряний, Раїса Троян та інші. Спеціально зібрану в одному місці інтелігенцію протягом кількох наступних років репресовано, розстріляно чи обернено у співців партії.

Сценарій Тараса Томенка та поетеси Любові Якимчук втілює творча група: режисер Тарас Томенко, оператор Михайло Любарський та актори В’ячеслав Довженко, Юрій Одинокий, Дмитро Олійник, Галина Свята, Марина Кошкіна, Ніна Набока, Валерія Ходос, Борис Георгієвський, Андрій Ісаєнко, Геннадій Попенко, Слава Красовська, Роман Ясинівський, Артем Мяус, Олег Іваниця, Олександр Ярема, Світлана Орніченко, Остап Дзядек. Продюсери – Юлія Чернявська та Олег Щербина. Кінокомпанія «Фреш Продакшн UA» на замовлення Держкіно України.


Корисні статті для Вас:
 
Про гендер – і не тільки. Огляд швейцарських фільмів2020-09-11
 
Що таке нескінченність?2020-09-11
 
Персонажі в пошуках автора2020-09-11
 

 

 

Перейти до переліку статей номеру 2020:#5

                        © copyright 2022