Редакція Перейти до переліку статей номеру 2020:#5
Мистецька хроніка


Український фільм «Тільки диво»

отримав нагороду Міжнародного кінофестивалю для дітей та юнацтва «WonderFest», що відбувався 12–16 травня в Бухаресті (Румунія). Професійне журі у складі кінокритиків, режисерів та акторів із Бельгії, Македонії, Ізраїлю, Болгарії та Румунії нагородило українську кінострічку за найкращий візуальний стиль та операторську роботу, відзначивши режисера Олену Каретник та оператора Дмитра Саніна.

Українська культурна спільнота зверталася до представників влади

27 травня стало відомо, що проєкт паспорта держфінансування за бюджетною програмою 3806030 «Державна підтримка кінематографії» не затверджено. Як результат, відкладено виплати за зобов’язаннями Державного агентства з питань кіно. Такий стан речей є критичним для багатьох кіновиробників та організацій. 28 травня Національний центр Довженка (кіноархів) повідомив про настання стану неплатоспроможності. Склалася кризова ситуація, яка ставила під загрозу існування інституції та збереження української кіноспадщини в цілому. Профільні інституції та культурна спільнота закликали вжити термінових заходів для порятунку Центру Олександра Довженка та фінансування галузі. Фінансування відновилося на початку липня.

Новий міністр культури продасть свої акції

5 червня парламент України призначив Олександра Ткаченка новим міністром культури та інформаційної політики. Ткаченко з 1988 року працював телевізійним редактором і ведучим на телеканалі УТ-1, потім був кореспондентом британського інформагентства Reuters у Києві. 2005 року став головою правління та одним з акціонерів «Одеської кіностудії». З 2008-го обіймав посаду генерального директора групи «1+1 media». Після обрання у 2019 році народним депутатом покинув телевізійний і кінобізнес, але залишився почесним президентом холдингу «1+1 media». Він заявив, що продасть свої акції Одеської кіностудії, щоб не було конфлікту інтересів: «Мої акції готуються до продажу, і не в якийсь сліпий траст, перепрошую. І цю справу буде зроблено найближчим часом».

Кінотеатри, які не працювали через карантин, відновили свою роботу з 2 липня

Розташування глядачів у залах у шаховому порядку та окремі ряди, виділені для групових квитків. Наприклад, якщо на перегляд прийшла родина, вона може сидіти разом, оскільки немає сенсу створювати соціальну відстань для сім’ї. Між групами так само має бути відстань через крісло. Регулювання черги так, щоб між відвідувачами була безпечна дистанція. Стимулювання купівлі квитків онлайн. Масковий режим і захисні екрани для працівників. Температурний скринінг для працівників. Санітарна обробка залів після кожного сеансу. Збільшення частоти санітарної обробки фоє та всіх відкритих поверхонь у кінотеатрі. У нормальному житті кінотеатри проводили 2–3 прем’єри щотижня, тому зрозуміло, що після відновлення роботи вони матимуть зовсім інші показники відвідування та зборів. Одна прем’єра на місяць не зробить відвідування кінотеатрів масовим. Та кінотеатри будуть і надалі розвиватися, адже вони дають певну атмосферу та кардинально інше сприйняття контенту. Фільми, які знімають передовсім для перегляду в кінотеатрах, будуть завжди цікавими аудиторії та збиратимуть повні зали.

Реконструкція Кіномистецького центру імені Івана Миколайчука в Чернівцях

У Чернівцях, на вул. Головна, 140, де за радянських часів містився кінотеатр ім. І. Миколайчука, завершено реконструкцію Кіномистецького центру його імені. Обладнання для кінопоказів закупили. У кінозалі налічується 352 місця для глядачів. Забезпечено повну доступність для людей з інвалідністю. У приміщенні функціонуватиме музей Миколайчука, працюватимуть гуртки, відбуватимуться різноманітні культурно-мистецькі заходи. Вартість реконструкції становить 40 млн гривень. Навесні, за словами Чернівецького міського голови Олексія Каспрука, планували, що перші заходи тут проведуть 15 червня, на день народження Івана Миколайчука. На жаль, сподівання не справдились – не дозволила епідемічна ситуація в Україні, через яку багато заходів і фестивалів скасовано або переведено в режим онлайн.

Ірина Цілик працює над фільмом «Я і Фелікс»

Вийшов тизер українського кінопроєкту «Я і Фелікс», що має стати повнометражним художнім дебютом Ірини Цілик. Це екранізація ще не опублікованого роману «Хто ти такий?» Артема Чеха, чоловіка режисерки. В тизері знявся їхній син Андрій. Книга, яка вийде навесні 2021-го, та стрічка розповідатимуть про дорослішання хлопчика Тимофія, яке випало на 1990-ті роки в Україні. Другим головним героєм є колишній контррозвідник на ім’я Фелікс, його роль у короткому ролику виконує письменник Юрій Іздрик. Герой Іздрика, травмований війною радянський військовий, поступово стає частиною сім’ї восьмирічного хлопчика та його супутником. «Я сама ловлю себе на тому, що негативні спогади про дитинство і юність досі зі мною, але я бачу їх доволі розмито, бо фокус своїх спогадів наводжу переважно на інше: на залиті сонцем двори, біганину з друзями, замазані зеленкою коліна, щасливі моменти єднання з батьками… Звісно, тут важливо не переступити тонку межу та не романтизувати ті досвіди, які водночас нас травмували», – розповідає про задум Ірина Цілик. Над стрічкою працює ForeFilms. Зйомки заплановані на осінь 2020 року. Проєкт узяв участь у 13-му конкурсі Держкіно, де за результатами першого етапу набрав найбільшу кількість балів.

Знімуть фільм про Валерія Лобановського

Студія KINOROB (FILM.UA) та АТ ФК «Динамо» (Київ) підписали меморандум про співпрацю у рамках створення стрічки. «Валерій Лобановський – справжній герой України і майже ідеальний персонаж для байопіка: непростий унікальний характер, геніальна особистість і справді легендарна історична постать. Це людина, яка зробила не одну, не дві, а цілих три епохальні суперкоманди, кожна з яких не тільки залишила свій слід в історії футболу, а й виховала володаря Золотого м’яча (Блохін – 1975 рік, Бєланов – 1986-й, Шевченко – 2004-й)», – зазначили продюсери фільму. За їхніми словами, вони прагнуть того, аби створити національний фільм для широкої сучасної аудиторії. Слід нагадати, що фільм «Така вона, гра», прототипом головного героя якого був Лобановський, вийшов на кіностудії ім. О. Довженка 1976 року. В головній ролі знявся Степан Олексенко.

«Вакуум» Єлизавети Сміт підтримали у Карлових Варах

Український проєкт повнометражного фільму «Вакуум» Єлизавети Сміт отримав нагороду Connecting Cottbus Award від MIDPOINT Feature Launch 2020 на індустрійній платформі Eastern Promises МКФ у Карлових Варах. «Вакуум» на онлайн-пітчингу 7 липня представили продюсерка Олександра Костіна та режисерка й авторка сценарію Єлизавета Сміт. Журі Connecting Cottbus Award відгукнулось про презентацію майбутньої стрічки «Вакуум» як про візуально привабливу і рефлексивну цілісну роботу. Йдеться про молоду жінку-археолога, яка дізнається, що її рідний батько, якого вона не бачила 20 років, пропав безвісти. Вона повертається до міста, де виросла, щоб якомога швидше продати квартиру, але минуле і теперішнє неочікувано змінюють її плани.

Леся Українка зазвучить кримськотатарською

У жовтні в Україні відбудеться прем’єра вистави «Orman Tyrkysy. Лісова пісня» за драмою-феєрією Лесі Українки «Лісова пісня». Режисер-постановник вистави – Ахтем Сеїтаблаєв. Проект реалізується за підтримки Українського культурного фонду. Виставу гратимуть кримськотатарською мовою з використанням музичних імпровізацій на основі української та кримськотатарської музики. У постановці буде використано методи поєднання тексту, музики та сучасної графіки й хореографії. Ця подія актуальна саме тепер – напередодні ювілею письменниці у 2021 році.

Втрата

10 серпня 2020 року після тривалої хвороби на 62 році помер актор Віталій Савчук. Учень Валентини Чистякової, він працював у Київському ТЮГу, в Національному театрі ім. І. Франка і залишив по собі яскравий слід натхненного майстра, далекого від рутини. Про його моновиставу «Заметіль» в супроводі симфонічного оркестру в Музичному театрі для дітей та юнацтва захоплено писали всі київські критики. С. Васильєв, назвавши його світлоносним і феноменальним актором, у статті «Кода радості» зазначав: «Створюється повна ілюзія, що актор не грає визубрений текст, а радісно створює його». Впродовж кількох десятиліть Віталій Савчук викладав на кафедрі телережисури в КНУТКТ ім. І. Карпенка-Карого і результатом його роботи зі студентами були чудові вистави «Мина Мазайло», «Отак загинув Гуска».


Корисні статті для Вас:
 
Прагнення музики2020-09-11
 
Що таке нескінченність?2020-09-11
 
Про гендер – і не тільки. Огляд швейцарських фільмів2020-09-11
 

 

 

Перейти до переліку статей номеру 2020:#5

                        © copyright 2022