Премєри в «Жовтні»

7 – 10 вересня цього року в рамках акції «Єдина держава – спільна історія» в кінотеатрі «Жовтень» відбулася кінопрем’єра десятисерійного документального серіалу «Собор на крові» (студія «Телекон», телеканал «1+1», 2007). Автори сценарію: Ігор Кобрин, Євген Шафранський. Режисер Ігор Кобрин.

8 вересня до Дня українського кіно було приурочено прем’єру стрічки «Вбивство в зимовій Ялті» (кіностудія імені О.Довженка, 2006). Автор сценарію та постановник Олександр Муратов, оператор Володимир Басс, художник Тетяна Лазарєва, композитор Сергій Гримальський. У ролях: Олег Савкін, Мустафа Куртмулаєв, Володимир Нечепоренко, Олена Бондарева-Репіна. Жанр: психологічний детектив.

29-й сезон Молодого

20 вересня 2007 року виставою «Дон Жуан» Ж.-Б. Мольєра Київський академічний Молодий театр відкрив свій 29-й театральний сезон. У листопаді театр відзначатиме десятилітній ювілей цієї постановки.

21 та 22 вересня театр презентував прем’єру – виставу «Empty trash» («Спалюємо сміття») Тетяни Іващенко, режисура Юрія Одинокого, а 23 та 30 вересня продовжував прем’єрні покази «Звичайної історії» Марії Ладо (режисер Тарас Криворученко) – п’єси, яка, попри свій «підлітковий» вік, нараховує вже близько вісімдесяти постановок у багатьох країнах світу.

В жовтні та листопаді на глядача чекають нові прем’єри – вистави «Право на любов» за п’єсою О. Островського «Пізня любов» та «Коломба» за п’єсою Жана Ануя, а в грудні театр запросить на літературний вечір групи «Бу-ба-бу» за участю Юрія Андруховича, Олександра Ірванця та Віктора Неборака.

У планах театру – робота над новими виставами: «В палаючій пітьмі» Буеро Вальєхо (режисер С. Мойсеєв), «Конотопська відьма» Богдана Жолдака за повістю Г.Квітки-Основ’яненка (режисер М. Яремків), «Венеціанський купець» Вільяма Шекспіра (режисер С. Мойсеєв), а також нова редакція легендарної вистави Віктора Шулакова «За двома зайцями».

«Філармонічна Шевченкіана»

18 вересня Національна філармонія України відкрила свій 144-й сезон. Концерт у Колонному залі імені М.В. Лисенка був присвячений слов’янській музиці: лунали фрагменти з опер «Тарас Бульба» М. Лисенка та «Мазепа» П. Чайковського, а також Симфонії №9 «З Нового світу»

А. Дворжака. Окрасою нового сезону стане цикл «Вечори української музики. Спадщина і сучасність». Це три авторських вечори провідних українських композиторів: Валентина Сильвестрова (до 70-річчя), Мирослава Скорика (до 70-річчя), Євгена Станковича. Всі вони пройдуть за участю симфонічного оркестру Національної філармонії.

Національна філармонія – чи не єдина мистецька інституція, яка впродовж останніх років створила одразу три грандіозних полотна за творами Тараса Шевченка. В новому сезоні буде презентовано роботи, об’єднані в триптих «Філармонічна Шевченкіана», які висуватимуться на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка 2008 року. Концерти-вистави «Гайдамаки», «Сон» та «Думи мої, думи мої, квіти мої, діти…» побудовані на поезії Тараса Шевченка, музиці Бориса Лятошинського й Миколи Лисенка. Головний виконавець – народний артист України Анатолій Паламаренко, диригент-постановник – Іван Гамкало, режиссер-постановник – Володимир Лукашев.

Увічнено пам’ять

Сергія Бондарчука

25 вересня, у день народження Сергія Федоровича Бондарчука (1920), відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки видатного кінорежисера й актора на будівлі кінотеатру «Жовтень». Сергій Бондарчук залишив помітний слід в українському кіно – зіграв Тараса Шевченка в однойменному фільмі Ігоря Савченка (1951), Івана Франка у знаній картині Тимофія Левчука (1956) та знявся в стрічці «Овід» (1980) Миколи Мащенка (Державна премія ім. Т. Шевченка, 1982). Після офіційної частини шанувальники таланту Сергія Федоровича мали можливість переглянути фільм «Поема про море» («Мосфільм», 1958) за повістю О. Довженка – кінопоему про будівництво Каховської ГЕС.

Півтора року тому, 31 січня 2006 року, за ініціативою трудового колективу кінотеатру «Жовтень», яким керує Людмила Горделадзе (вона не раз організовувала прем’єри майстра в Україні), було подано звернення у КДМА з пропозицією назвати площу перед кінотеатром ім’ям Сергія Бондарчука. Звернення було підкріплене листом сім’ї Бондарчука до Президента України. Ідею підтримали Міністерство культури і туризму України, Спілка кінематографістів, чимало інших державних та громадських організацій.

Через те, що Комісія з перейменування тривалий час не збиралася на засідання, вона дала «добро» лише наприкінці квітня нинішнього року. Тепер питання має розглядатися на сесії Київміськради.

Старт «Гоголь-фесту»

У рамках проекту «ГОГОЛЬFEST», який проходив у київському Мистецькому арсеналі 7-14 вересня, відбулася прем’єра театралізованого дійста «Смерть Гоголя», поставленого Центром сучасного мистецтва «Дах». Режисер-постановник проекту – Влад Троїцький, хормейстер – Ганна Охрімчук. Як повідомлялося у програмці, «режисер запропонував на розсуд глядачеві нестанадртний підхід у декоруванні і сценографічному освоєнні простору» «Старого арсеналу». «Смерть Гоголя» чи художньо-містичний акт визволення утроби-лабіринту бога Ями, його черева «Арсеналу», що породжував і зберігав Смерть, містерією передсмертних видінь того, хто народився у цьому «краю-раю» і кого любили птахи-риби-боги, яких ми величаємо Геніями…».

Міжнародний кінофестиваль

у Торонто

На 32-му канадському МКФ (вересень) було показано 349 фільмів із 55 країн світу, майже третина з яких – прем’єри. Зазвичай на цьому фестивалі показують фільми, які потім можуть претендувати на «Оскарів».

Головну нагороду отримала стрічка канадського режисера Девіда Кроненберґа «Пророк на експорт», головні ролі в якій виконали Віґґо Мортенсен (зірка «Володаря перстенів») та Наомі Воттс. З-поміж інших відзначених фільмів – режисерський дебют телеведучого Філа Донах’ю «Тіло війни», «Джуно» («Юнона») Джеймсона Рейтмана, мексиканська «Зона» Родріґо Піа та «Мій Вінніпеґ» канадського режисера Ґі Міддена.На думку більшості критиків, головною особливістю цьогорічного фестивалю була заполітизованість й відверті антиамериканські настрої. У більшості стрічок із засудженням чи навіть гнівом показано американське вторгнення в Ірак або секретні в’язниці ЦРУ.

Така концентрація на Іраку – як повідомляють у пресі – викликала відразу навіть у дуже ліберально й пацифістськи налаштованих канадійців. Це позначилося і на призах.

«Все про мою матір» Педро Альмодовара на лондонській сцені

Фільм найвідомішого на сьогодні іспанського режисера, що приніс йому 1999-го року «Золоту пальмову гілку», а пізніше «Оскара» і ще низку нагород, 4 вересня було поставлено на сцені Лондонського театру Old Vic, художнім керівником якого вже третій рік поспіль є американський актор Кевін Спейсі. Подібна практика не є дивиною, і в Європі та Америці охоче роблять постановки фільмів, що мали успіх у глядачів.

Проте сам Педро Альмодовар упродовж останніх двадцяти років незмінно відмовлявся надавати права на театральні постановки за своїми фільмами. Що стало причиною його згоди в цьому випадку, залишається нез’ясованим.

І хоча сюжет вистави суттєво відрізняється від сюжету фільму, іспанський режисер, за його ж словами, лишився задоволений експериментом. Зауважимо також, що продюсер постановки – Кевін Спейсі, а остаточний варіант тексту затверджував сам Альмодовар.

Роль Мануели (в кіно її виконала аргентинка Сесілія Рот) у театрі зіграла британська акторка Леслі Менвіл (нагороджена 2002 року титулом «найкраща британська акторка»).

Театральним «двійником» Пенелопи Круз у виставі стала Даяна Ріґ (відома за своїми останніми ролями в кінематографі).

Вистава йтиме в театрі Old Vic до 24 листопада.

«Катинь» Анджея Вайди

Катинь – місце, де весною 1940 року за особистим наказом Сталіна було страчено майже 22 тисячі польських офіцерів. Офіційна ж комуністична пропаганда десятиліттями приписувала вчинені злочини німецькій стороні. І лише 17 років після здобуття Польщею незалежності класик польського кіно режисер Анджей Вайда взявся втілити цей трагічний момент історії на екрані. Сценарій написав один із найвідоміших на сьогодні польських сценаристів Анджей Мулярчик.

«Фільм постав із дуже особистої потреби, – зізнається режисер. – Одним із тих офіцерів [які загинули в Катині] був мій батько».

Фільм завершується довгою і докладною сценою розстрілу польських офіцерів. «Мені треба було показати машинерію смерті, яка вбила стільки людей», – каже Вайда.

Коппола-старший знову знімає

Відомий американський режисер, автор перших двох частин «Хрещеного батька» та «Апокаліпсису сьогодні», після десятилітньої перерви повернувся в кіно. Його нова робота «Молодість без молодості» (спільне виробництво США та Румунії) – про Домініка Матеї, румунського професора лінгвістики, який після випадкового опромінення знову стає молодим.

Фільм знято на основі новели відомого румунського філософа і письменника Мірча Еліаде, який є також і співавтором сценарію. Як і новела, фільм є складною, символічною медитацією над природою часу, мови та людської ідентичності. Це одна із можливих відповідей на споконвічні запитання людини: «А що, коли б можна було, не втрачаючи важко здобуту мудрість віку, знову стати молодим і почати все спочатку? Що можна зробити, якщо позаду тебе вже довге минуле, а попереду – неозоре майбутнє?».

Президент України

на кіностудії ім.О.Довженка

3 вересня, напередодні Дня українського кіно, на території кіностудії ім. О. Довженка відбулася зустріч Президента України Віктора Ющенка з кінодіячами України. Крім офіційних посадових осіб (Ю. Богуцького, О. Биструшкіна, Г. Чміль, М. Жулинського та ін.), участь в урочистостях взяли відомі режисери: Борис Савченко (Голова правління Національної Спілки кінематографістів України), Юрій Іллєнко, Михайло Іллєнко, Микола Мащенко, Микола Засєєв-Руденко, Олександр Муратов, Володимир Савельєв, Микола Ільїнський, Олесь Янчук, Віктор Гресь, Роман Балаян, Андрій Різоль, Тарас Томенко, а також генеральний директор Одеської кіностудії Олександр Ткаченко, директор компанії «Фільмотехнік», лауреат премії «Оскар» Анатолій Кокуш, художній керівник МКФ «Молодість» Андрій Халпахчі та інші працівники кіностудії.

Завершилась зустріч урочистим нагородженням відомого режисера та організатора кінофестивалю «Відкрита ніч» Михайла Ільєнка премією ім. О. Довженка.