1977 ро­ку на­чаль­ник об­лас­но­го ГУ­ЛА­Гу в Ко­му­нарсь­ку пол­ков­ник Бой­чен­ко одер­жав з Міністер­ст­ва внутрішніх справ з Моск­ви до­ру­чен­ня зня­ти фільм про пе­ре­ви­хо­ван­ня в’язнів у шко­лах для робітни­чої мо­лоді і проф­те­ху­чи­ли­щах, оскільки там відбу­вав ув’яз­нен­ня якийсь ре­жи­сер. Сце­нарій на­пи­сав на 10 сторінках Сергій Па­ра­джа­нов (ек­за­ме­наційні біле­ти здійма­ють­ся, не­мов го­лу­би, ви­пур­ху­ють че­рез вікно і зліта­ють над країною) і зро­бив роз­ка­д­ров­ки. Ди­рек­тор шко­ли до­пи­сав, що по­ступ у на­вчанні і свідо­мості учнів зро­с­тав. До ро­бо­ти над зйом­ка­ми са­мо­го Па­ра­джа­но­ва не до­пу­с­ти­ли, за­бо­ро­ни­ли зніма­ти. Замість фільму-інструкції з’явив­ся унікаль­ний до­ку­мент з ра­дянсь­ко­го та­бо­ру, ре­алізо­ва­ний Юхи­мом Галь­періним, сту­ден­том Київсько­го інсти­ту­ту те­а­т­раль­но­го ми­с­тецтва ім. І. Кар­пен­ка-Ка­ро­го. Після по­ка­зу фільму в та­борі Сергій Па­ра­джа­нов вис­ло­вив го­товність ку­пи­ти копію за мільйон кар­бо­ванців, аби про­да­ти її за кор­дон за мільйон до­ларів. У листі із зо­ни він пи­сав, що про шко­лу роз­ка­за­но мо­вою ми­с­тецтва і ком­по­зиції: «Ба­га­то не­потрібно­го, але в прин­ципі це «кіно»… Вза­галі, смішно го­во­ри­ти про «кіно», тим більше, як­що чо­ти­ри ро­ки я є «тру­пом», а по­пе­ре­ду старість та імпо­тенція».

Єди­ний публічний по­каз фільму з на­го­ди 100-річчя з дня на­ро­д­жен­ня Фелікса Дзер­жинсь­ко­го відбув­ся в пе­ре­пов­не­но­му залі на кіно­фе­с­ти­валі «Мо­лодість» у Києві 1977 ро­ку. Не­вдовзі всі ма­теріали фільму КДБ реквізу­вав і зни­щив. Ди­вом збе­ре­гла­ся єди­на копія.

Ка­та­лог «VІ Miedzynarodowy festiwal filmowy. Era nowe horyzonty».

Wroclav, Poland. 2006. – C. 376.

Пе­ре­клад з польсь­кої Ла­ри­си Брю­хо­вець­кої