Бюджет українського кіно на 2015 рік

15 січня у Національній кіностудії імені Довженка під головуванням міністра культури України В’ячеслава Кириленка відбулася нарада з питань розвитку української кіноіндустрії. Кириленко повідомив, що в держбюджеті України на 2015 рік виділено 74 млн грн на українське кіно (початково планувалося 22 млн). Переважна частина коштів піде на «старі борги Держкіно». Сума, зібрана від кінопрокату в 2014-му, становить 942 млн грн, з них іноземні фільми зібрали 922 млн грн. «Я зобов’язаний знову винести це питання на порядок денний. Нам треба виходити на спеціальний збір і на фонд, який розподілятиме кошти гласно, за участю громадськості, і це буде значно більше за будь-які бюджетні можливості», – зазначив міністр, закликавши розробити відповідний законопроект. При цьому запровадження нового збору викликає застереження в уряді, зокрема й через фактор недовіри.

Реконструкція «Жовтня»

У проекті бюджету столиці на 2015 рік заплановано виділити 12 млн грн на реконструкцію кінотеатру «Жовтень». Всього вартість реконструкції будівлі оцінюють у 60 млн грн. Решту 48 планується виділяти у наступні роки. Замовником проектування та реконструкції «Жовтня» визначене «Житлоінвестбуд-УКБ», комунальне підприємство з питань будівництва житлових будинків. Воно, після отримання вихідних даних на проектування, має відповідати за створення проектно-кошторисної документації, визначення проектної та підрядної організацій.

У Львові створюють історичний фільм

У Львові поновлено роботу над зйомками історичної стрічки «Дмитро Вітовський», розпочату у 2012 році й зупинену через фінансові проблеми. Герой фільму – історична постать, військовий міністр ЗУНР, командувач Української Галицької армії. У центрі – створення і діяльність УГА, історія ЗУНР. Фільм створює Товариство пошуку жертв війни «Пам’ять». Одним із авторів сценарію є голова «Пам’яті» Любомир Горбач; члени товариства виступають як актори, а також фінансують виробництво. Мета – патріотичне виховання. Уже відзнято 25% фільму, витрачено 50 тис. грн, потрібно ще бл. 200 тис.

Допомога східному регіону

Місія Всеукраїнської громадської організації «Громадський рух «Не будь байдужим!» на чолі з Оксаною Левковою – популяризація української мови, культури та історії в неполітичних форматах. Відвідавши редакцію «Кіно-Театру», Оксана Левкова сказала: «Ми збираємо книги і хочемо збирати фільми для інтелектуальних середовищ Дніпропетровської, Донецької, Луганської та інших російськомовних областей і підпільно – для Криму, даруємо їх студентським братствам університетів, бібліотекам шкіл, клубам вивчення української мови, найпрогресивнішим учителям, готуємо бібліотечки міськвно, культурним центрам, будинкам дитячої та юнацької творчості. Організовуємо перегляди». Редакція подарувала книги з питань українського кіно і примірники «Кіно-Театру» для потреб руху «Не будь байдужим!».

В Пісках під вогнем сепаратистів

На Святвечір у селі Піски нашвидкуруч було організовано кінозал для показу фільму «ТойХтоПройшовКрізьВогонь», який представив кінорежисер Михайло Іллєнко. У найгарячішу точку АТО, село Піски (2 км до Донецького аеропорту), він привіз свій фільм разом з волонтерами, що опікуються добровольчою ротою «Карпатська Січ», командира якої, Олега Куцина, було серйозно поранено напередодні. Показ організували в невеличкій хаті, куди набилися і кадрові військові, і бійці-добровольці, і волонтери. І саме цю хату наступного дня, в результаті обстрілу сепаратистами позицій українських військ, знищив прямим попаданням артилерійський снаряд.

Держкіно разом з Міністерством оборони вже тричі передавало для військ України на Сході DVD-копії з сучасними художніми, документальними і навіть анімаційними фільмами вітчизняного виробництва. (Держкіно України)

Дні українського кіно в Мюнхені

Показ дев’яти українських стрічок в Мюнхені, організований Благодійним фондом Ігоря Янковського «Ініціатива в ім’я майбутнього» за сприяння Держкіно України та Міністерства культури, пройшов з небувалим успіхом. Причому глядачів мюнхенського Інституту кіно та телебачення зацікавив не тільки касовий гігант українського прокату фільм Олеся Саніна «Поводир». Інші фільми («Брати» Вікторії Трофименко, «Молитва за гетьмана Мазепу. Нова версія» Юрія Іллєнка та «Істальгія» Дар’ї Онищенко) викликали не менший інтерес. Фільми представляли голова Держкіно Пилип Іллєнко, Андрій Халпахчі, Євген Нищук та Ігор Янковський. Важливість заходу ще і в тому, що кошти, отримані від проданих квитків, перевели для потреб дітей-біженців із зони бойових дій на сході України. (Держкіно України)

Поки що слова. Чи будуть справи?

Склалося так, що в Україні між кінематографістами і сферою телебачення майже відсутня творча комунікація. Голова НСКУ Сергій Тримбач докладає зусиль до налагодження співпраці. 17 лютого він взяв участь у круглому столі «Підтримка вітчизняного виробництва аудіовізуальної та кінопродукції: кращі європейські практики та шляхи розвитку в Україні», організованому Нацрадою України з питань телебачення і радіомовлення та спільною програмою Європейського Союзу та Ради Європи «Зміцнення інформаційного суспільства в Україні» за участі віце-прем’єр-міністра – міністра культури В’ячеслава Кириленка, голови комітету ВР з питань культури і духовності Миколи Княжицького, голови Нацради з питань телебачення і радіомовлення Юрія Артеменка, керівників провідних телекомпаній, кінорежисерів, громадських діячів. Сергій Тримбач показав трейлер нового українського кіно, адже в суспільстві мало хто нові українські фільми бачив. Чому – зрозуміло. «В кінотеатри ходить переважно молодь. Середнє та старше покоління майже не ходить. Іноді тому, що цих кінотеатрів немає в населених пунктах. Тому поруч із насиченням кінопростору повнометражними фільмами для кінопрокату, якщо хочемо зробити відчутним для масової аудиторії українське кіно, треба виробляти українські телесеріали. Ті, що були досі, переважно робилися за російські гроші, а в кадрі стиралися топографічні українські ознаки. Тому ніхто практично не ідентифікує як українські навіть ті, що знімалися за наші кошти. Вони орієнтувалися на ринок Росії. Ми якось соромимося самих себе». Голова Спілки закликав закласти в Держбюджет статтю «Створення та поширення українських телесеріалів». Непросте з економічної точки зору питання, але воно потребує вирішення. І потрібно створити координуючий орган, який розробив би тематичний план, програму, уклав договори зі студіями тощо. Потрібно також створити єдиний реєстр українських фільмів. Його відсутність є суттєвою перешкодою на шляху українських фільмів до масового глядача. Такий інформаційний ресурс мав би надавати відомості про фільми з усіма атрибутами. Адже телеканали часто не підозрюють про існування якісних вітчизняних фільмів. Парадокс, але російське телебачення, на відміну від українських каналів, частіше показує наші фільми. Навіть сьогодні. Коли спілкуємося з телеканалами, відчуття, що перед нами – стіна. Але зараз наша установка у тому, щоб справді підвищувати активність, поширювати інформацію. (Сайт НСКУ)