30 червня 2016 року за участю Польського Інституту в Києві, Академії української преси, Міністерства освіти і науки, НСКУ та Інституту мистецтвознавства, фольклористики й етнології ім. М. Рильського НАНУ відбувся круглий стіл «Кіноосвіта Польщі: досвід синергії кіногалузі й освіти. Кіно як засіб формування національної ідентичності».

Голова Держкіно України П. Іллєнко відзначив необхідність системної роботи в царині кіноосвіти. Експерт з програмної діяльності Польського Інституту в Києві Олена Бабій підкреслила, що потрібно готувати викладачів для впровадження кіноосвіти, враховуючи польський досвід у цій сфері. Член Науково-методичної комісії з філософських і світоглядних дисциплін Міністерства освіти і науки, доцент кафедри методики навчання суспільних дисциплін і гендерної освіти НПУ ім. М. Драгоманова Тамара Бакка зазначила, що їхній університет уже розробляє курси медіаграмотності для своїх студентів. Президент Академії української преси, професор, доктор філології Валерій Іванов повідомив, що з 2010 року запрацювала програма з медіаграмотності.

Польська гостя Юстина Цальчинська – шкільна вчителька польської мови, культурології у невеличкому містечку. Зокрема, і її зусиллями як педагога діє програма кіноосвіти в Польщі. Вона – місцевий тренер програми Filmoteka Szkolna, співпрацює з Польським інститутом кіномистецтва (ПІК), автор програми кіно- та медіаосвіти. Проводить тренінги з молоддю, під час яких створюються художні етюди, документалістика, анімаційні фільми.

З чого все почалося? У 2009 році вивчення кіноаудиторії в Польщі показало, що глядачі мало обізнані з польським кіно і віддають перевагу іноземним фільмам, переважно американським. ПІК виступив з ідеєю підготовки глядачів іще в школі. Його зусиллями, зокрема провідних теоретиків кіно, було створено програму Filmoteka Szkolna за фінансової підтримки Міністерства культури і національної спадщини. Партнери: Центр громадянської освіти, Варшавська кіношкола й Асоціація польських кінематографістів.

На сьогодні програма Filmoteka Szkolna втілюється за кількома напрямами. По-перше, підготовано пакет, до якого входять: більше ста різних за жанрами та часом створення художніх, документальних та анімаційних фільмів; методичні рекомендації для використання фільмів під час навчального процесу в школах. Рекомендації та лекції розробили кінознавці, культурологи та дослідники медіа. Для впровадження кіноосвіти в школі було надано можливості в навчальній програмі загальної освіти Польщі. По-друге, створено інтернет-портал проекту Filmoteka Szkolna (http://filmotekaszkolna.pl/), який сприяє налагодженню контактів, обміну думками і матеріалами. На цьому ресурсі викладачі діляться досвідом практичної роботи з фільмами. Проводяться онлайн курси як для викладачів, так і для учнів. По-третє, Filmoteka виконує функцію центру кіноаматорського руху. На порталі розміщено навчальні матеріали для початківців, є інформація про різноманітні молодіжні конкурси. По-четверте, вона виступає потужною платформою популяризації національного кінопродукту. Польські кіновиробники навіть отримують платню за покази своїх фільмів у рамках програми, щоправда, вельми символічну.

Школи не відразу були готові до роботи з пакетами, та й Інтернет був доступний не в кожній школі. Тому спершу пакети так і лежали в директорських шафах. І вчителі навіть не знали, що можна працювати в такому форматі. ПІК, оцінивши ситуацію, запровадив кількагодинні тренінги вчителів для роботи з пакетами, ініціював видання методичних рекомендацій та їх розміщення зі структурами уроків на сайті Filmoteka Szkolna. Інтернет-портал продовжував збагачуватися матеріалами: поступово з’явилися інтерв’ю з режисерами, критичні статті, аналіз окремих фільмів і сцен тощо.

Впровадження кіноосвіти в школі дало можливість залучати фільми в навчальний процес як на заняттях, так і вдома. Короткометражні часто показують на заняттях, щоб залишився час для дискусій і аналізу. Повнометражні учніпереглядають самостійного і пишуть рецензії.

Велика перевага проекту – його візуальна привабливість. Одразу до роботи було залучено відомих польських дизайнерів: Анджей Понговський розробив фактично все оформлення проекту і логотип, а Моніка Завадська створила образи різних гаджетів. Юстина Цальчинська продемонструвала яскраві значки, записнички та флешки, які учні отримують як заохочення впродовж навчального процесу.

Кіноосвіта спонукає школярів до творчості. Вони самі починають знімати фільми і цікавитися кіно. В рамках програми відбувається раз на рік фестиваль аматорського кіно, а впродовж року – зустрічі з практиками польського кіно, лекції про кіновиробництво для вчителів, ігри, квести на тему кіно тощо.

Методичні та навчальні матеріали треба оновлювати постійно, тому робота Filmoteki Szkolnej не припиняється.

2014 року в кожному воєводстві було створено кіномайстерні, де можна переглядати фільми і їх обговорювати. Навколо кожної з’явились осередки вчителів, які впроваджують медіаосвіту в школах. Залучення кінопоказу в навчальний процес може відбуватися з будь-якого предмета: історії, літератури… Пакети фільмів із методичними рекомендаціями зберігаються в шкільній бібліотеці, і вчителі можуть користуватися ними у будь-який момент. Методичне забезпечення сформоване так, що кожен учитель може знайти фільми саме для своїх учнів. У пакетах є і прості для сприйняття фільми, які можуть дивитися молодші школярі, і складні, для старших учнів. В основному кіноосвіта в школі запроваджується з 13–14-річного віку.

Filmoteka Szkolna працює в межах школи, тобто показують фільми з пакета тільки в учнівській аудиторії.

Спершу польські кінотеатри виступили з протестом проти Filmoteki Szkolnej, побоюючись залишитися без глядачів. Та за сім років програми ці побоювання минули.

Пані Юстина продемонструвала одну зі схем можливого підходу до роботи з кіноматеріалами під час уроків:

1. Підготовка учнів до показу, обговорення історичних, соціальних контекстів тощо.

2. Підказки з інтерпретації у вигляді питань, записаних в індивідуальних конспектах учнів.

3. Показ фільму.

4. Перше враження після перегляду. Йдеться насамперед про емоційний ефект.

5. Додаткові рекомендації з інтерпретації, дискусій, домашніх завданнь тощо. Аналіз фільму.

Також пані Юстина показала приклад проведення тренінгу. Для цього вона запропонувала подивитися фільм Кшиштофа Кесльовського «Сім жінок у різному віці». Оскільки тренінги для викладачів відбуваються тільки практично, то аудиторію було поділено на чотири частини. За кожною була закріплена тема: молодість, час, мрії, доля. Після перегляду представники кожної групи мали сформулювати питання зі своєї теми. Зазвичай всі питання фіксуються, надалі з них обираються найважливіші, а тоді вже виносяться на загальний розгляд і обговорення.

Існують і інші шляхи, наприклад, навпаки, коли тему сформульовано, і фільм обирається до цієї теми. Хороший досвід використання фільмів – під час проведення виховних годин. Пані Юстина веде також і позакласну роботу: дискусійний кіноклуб з можливістю перегляду і обговорення фільмів, кіногурток для зацікавлених кіноаматорів, численні кіносемінари, зустрічі з практиками кіно. Спершу вона переживала, що кінодіячі, відомі й знамениті, не зацікавляться її пропозицією зустрітися зі школярами. Насправді режисери, актори, сценаристи зі світовим ім’ям радо відгукуються на її ініціативу і приїздять на зустрічі. Вона запровадила також і свята кіно з новою темою щоразу. Причому ініціаторами виступають самі школярі.

Якщо перед проходженням кіноосвітнього курсу на запитання, чи сподобався фільм, учні зазвичай відповідають однозначно і не можуть пояснити своїх вражень, то під час навчання вони завжди продовжують «тому, що…» і дають розгорнуту відповідь. Та найбільше пані Юстина пишається кінематографічними експериментами учнів. При такій нагоді вона з гордістю показала дуже щирий і зворушливий анімаційний фільм своїх вихованців.