Микола Мерзлікін: Пошук досконалості. – Збірник. – Упор. Валерія Чайковська. – К: Видавничий Дім «Києво-Могилянська

5 вересня в приміщенні Галереї мистецтв ім. О. Замостян Національного університету «Києво-Могилянська академія» відбулася презентація книги «Микола Мерзлікін: пошук досконалості». Упорядником видання виступила народна артистка України, яка працювала з Миколою Мерзлікіним, Валерія Чайковська. Здійснення проекту стало можливим завдяки Видавничому дому «Києво-Могилянська академія», сприянню Києво-Могилянської бізнес-школи, за особистої участі Лариси Брюховецької як редактора видання та редакції журналу «Кіно-Театр». Книгу видано до ювілею славетного майстра: 1 вересня йому мало б виповнитися 80 років.

Микола Іванович Мерзлікін – режисер, актор, народний артист України, лауреат Національної премії України ім. Тараса Шевченка, режисер багатьох славетних вистав (як-от «Сто тисяч», «Чортів млин», «Любов, джаз і чорт», «Вибір», «Стіна», «Пастка для відьми», «Лісова пісня», «Заметіль», що становлять гордість українського театру), педагог, послідовник традицій курбасівської школи. Закінчив Київський інститут театрального мистецтва ім. І. К. Карпенка-Карого у майстерні Михайла Верхацького 1964 року. Працював у Маріуполі, Київському ТЮГу, очолював Молодіжний театр, був режисером Театру-студії кіноактора, знімався в кіно, був головним режисером Музичного театру для дітей та юнацтва в Києві. З 1968 року розпочав педагогічну діяльність. З гордістю носив звання «Учитель». Сьогодні його учні успішно продовжують традиції школи в театрах, кіно, на телебаченні, в стінах університету.

Щедро ілюстрована книга «Микола Мерзлікін: пошук досконалості» складається з текстів та інтерв’ю самого митця, статей, рецензій на вистави і спогадів про нього. Багатий фотографічний матеріал – це сцени з вистав, документальні фото Мерзлікіна під час репетицій – упорядники ретельно зібрали з різноманітних джерел. Видання готувалося з великою шаною до Миколи Івановича і з великою любов’ю до нього. Серед авторів – колеги митця, актори, режисери, театральні критики, художники, його учні. Не всі вони змогли прийти на презентацію, та все одно порожніх місць у залі не було.

Презентація стала нагодою для спілкування давніх знайомих, колег, однокурсників, родичів і друзів. Теплу і невимушену атмосфера вечора створили Валерія Чайковська і Василь Вітер, директор Інституту екранних мистецтв КНУТКТ ім. І. К. Карпенка-Карого, учень та колега Миколи Івановича за педагогічною роботою, які вели дійство. Про співпрацю з Мерзлікіним-режисером згадав актор Олександр Гетьманський. Раїса Недашківська відтворила частину вистави «Лісова пісня» у постановці Майстра. Галина Стефанова запалила свічку з їхньої спільної вистави «Стіна» і прочитала поезію Василя Стуса. Театральний критик Віталій Жежера позаздрив акторам, яким пощастило працювати з Миколою Івановичем і навіть пригадав свої невеликі акторські спроби в його виставах… Слово про батька мовив також і син, уже знаний музикант Михайло Мерзлікін. Промовці, між іншим, відзначали ніби незриму присутність у залі самого Миколи Івановича… Кульмінацією вечора став виступ Віталія Савчука, актора, якого Микола Мерзлікін особливо цінував і який блискуче прочитав-прожив-пережив вірш Жака Превера «Як намалювати портрет птаха».

Численні виступи стали відвертим і відкритим спілкуванням творчих людей, особистостей, що прагнуть одкровення і порозуміння. Фактично всі говорили про особливу творчу стихію роботи з Миколою Івановичем, про його чуйність до актора, про його смак, про неповторний час перебування поруч із ним…

Схоже, самі організатори події не очікували такого резонансу. Розмова вийшла за межі відведеного часу, та навіть по її завершенні гості не поспішали розходитися. Вони продовжували жваве спілкування у приміщенні Галереї, у холі, на сходах, на вулиці аж допізна…

P.S. Книжку презентували також 17 вересня в рамках Книжкового форуму у Львові в приміщенні факультету культури і мистецтв ЛНУ ім. І. Франка, 25 вересня – в Музеї театру, музики й кіно, 11 жовтня – в Будинку кіно в рамках вечора пам’яті Миколи Мерзлікіна.