Премія журналу «Кіно-Театр»

14 грудня в Будинку кіно святкували ювілей кафедри операторської майстерності КНУТКіТ ім. І. К. Карпенка-Карого. Для нашої редакції він став особливо важливим, адже було вручено щорічну премію журналу авторові найкращого матеріалу. Переможцем став Сергій Лисецький, класик українського операторського мистецтва, автор статей «Як знайшли та як втратили Івана» і «Жарина ватри (ювілейне)». Він зауважив, що має змусити задуматись усіх кінокритиків і кінознавців: авторів, що фахово пишуть про операторську роботу, в нас, на жаль, немає. Тож про неї змушені писати самі оператори! Так, це справді сумно. Втім, і текстів «з перших вуст», написаних самими майстрами, ніщо не замінить. І ми, взявши до уваги слова Сергія Панасовича, все ж бажаємо йому і далі не лише яскравих кінематографічних і педагогічних досягнень, а й цікавих статей і спогадів.

Пам’ятна монета

19 грудня 2016 року Національний банк України ввів в обіг пам’ятну монету, присвячену Богданові Ступці. Її карбовано у серії «Видатні особистості України». Богдану Ступці були підвладні будь-які образи і персонажі: він зіграв понад 150 ролей у кіно і на театральній сцені. У кіно дебютував роллю Ореста Дзвонаря у фільмі Юрія Іллєнка «Білий птах з чорною ознакою» (1971), зіграв чимало історичних постатей – гетьманів Івана Мазепу, Івана Брюховецького, Богдана Хмельницького, а також Чингісхана, Бориса Годунова, Остапа Вишню та ін. За головну роль у виставі «Тев’є-Тевель» Богдана Ступку нагороджено Державною премією України ім. Тараса Шевченка в галузі театрального мистецтва (1993 рік). Над створенням монети працювали художники Володимир Таран, Олександр Харук і Сергій Харук та скульптори Анатолій Дем’яненко та Володимир Дем’яненко.

Інформація НСКУ

Виставка «Український кіногенезис»

120 років тому, 1 грудня 1896 року, в Україні відбувся перший комерційний сеанс українського кінематографа – хроніки Альфреда Федецького. На 25-му році Незалежності України створено розгорнуту ретроспективну експозицію, що відобразила розвиток національного кіно за 120 років. Мета виставки – правдиве висвітлення розвитку українського кіно, яке здобуло світове визнання й заслужену славу, збагатило і розвинуло світовий кінематограф ХХ ст. Представлено унікальні історичні матеріали з фондів МТМКУ, що демонструють історичний процес розвитку українського кіно: художні світлини А. Федецького (в т.ч. портрети М. Заньковецької і М. Садовського), ескізи В. Кричевського, Ю. Майер, М. Симашкевич, Г. Прокопця, Й. Юцевича, Т. Лящука, Г. Якутовича, Т. Левшунової, А. Мамонтова, документи й рукописи О. Довженка, Д. Демуцького, І. Мар’яненка, І. Кавалерідзе, І. Драча, кіноплакати 1920-х років (оригінали і копії), кіноапарати фірми «Пате» та фонограф початку ХХ сторіччя. Музей вдячний партнерам: Держкіно України, Національній кіностудії ім. О. Довженка, Центральному архіві кінофотофонодокументів України імені Г. С. Пшеничного, Національній бібліотеці ім. В. І. Вернадського, Державному архіву Житомирської області, Літературно-меморіальному музею О. П. Довженка в Сосниці, Національному центру Олександра Довженка.

Дні українського кіно в Брюсселі

У січні 2017 р. в Брюсселі відбулися Дні українського кіно, які почалися з показу класичної німої стрічки Олександра Довженка «Земля» у супроводі живої музики від етно-хаос гурту «ДахаБраха». Показали й чотири нових фільми: «Українські шерифи» Романа Бондарчука та «Маріуполіс» Мантаса Кведаравічюса – документи, зняті в областях України, що нині живуть під тиском російського агресора і переосмислюють свою ідентичність. «Українські шерифи» були відзначені Спеціальним призом журі на IDFA і висувалися на «Оскар» від України. Фільм Тараса Ткаченка «Гніздо горлиці» здобув Приз екуменічного журі МКФ у Мангеймі – Гайдельберзі, а виконавиця головної ролі Римма Зюбіна – Особисту нагороду за неперевершене виконання ролі. Стрічка дістала головний приз Одеського МКФ за найкращий український фільм.

«Рідні»

Після вторгнення Росії у Крим та на Донбас українці буквально зіткнулися з новими кордонами на півдні та сході країни. Документальний фільм Віталія Манського «Рідні» розповідає про сім’ю режисера, стосунки в якій зруйнувала війна. Світова прем’єра стрічки відбулася на МКФ у Карлових Варах, вона представляла Україну в офіційній програмі. В січні вона була в прокаті в Києві.

«Січень–березень»

Світова прем’єра фільму Юрія Речинського «Січень–березень» (міжнародна назва «Ugly»), відбудеться на МКФ у Роттердамі, відомому своєю увагою до новаторського та експериментального кіно. Драму Речинського, який нині живе і працює у Відні, – це спільне виробництво України та Австрії – відібрано до конкурсної програми «Bright Future» («Світле майбутнє»), в якій 16 дебютних п/м стрічок. За словами організаторів фестивалю, «всі ці нові твори є міжнародними та космополітичними – кожен у свій спосіб». До знімальної групи увійшли актори з Сербії, Росії, України та Австрії. «Січень–березень» знімався у 2014–2015 роках у Кривому Розі та Відні. Українським продюсеом є власник кінокомпанії «Пронто Фільм» Максим Асадчий («Поводир», «Брати. Остання сповідь», «Імпорт/Експорт», «Нюхач», «Головна роль»). З австрійського боку до виробництва долучилися Novotny&Novotny Filmproduktion у співпраці з Ulrich Zeidl Filmproduktion.

Ukraine: «Cargo 300»

12 лютого Київський МКФ «Молодість» презентує на «Берлінале-2017» проект «Ukraine: Cargo 300». Це соціальний проект, який закликає креативний клас Європи і світу подивитися на Україну як на бійця, якому потрібна підтримка. Підтримка світової кіноеліти. Тих, хто має авторитет у мільйонів людей. У тому числі і в європейських політиків.

Головна мета – показати мільйонам українців, що реальні люди, кінематографісти всього світу – підтримують нас. І ця підтримка – справжня. Акція під лозунгом «World Cinema, support Ukraine!» пройшла на одній з основних локацій європейського кіноринку на «Берлінале» – в готелі Марріотт.

Стартували зйомки фільму «Кіборги»

9 лютого розпочався знімальний період ігрового фільму «Кіборги». Сценаристка Наталя Ворожбит записувала бійців, які захищали Донецький аеропорт і стали для України взірцем мужності. Режисер – Ахтем Сеїтаблаєв, оператор – Юрій Король, продюсер – Іванна Дядюра. Виробник: «ІДАС-ФІЛМ». Зніматимуть під Києвом, де споруджено декорації аеропорту і біля Чернігова. Завершити планують у грудні 2017 року.