Підлужна Алла. Код Володимира Дахна. – К.: АВІАЗ, 2016. – 144 с.; іл.

Українській анімації вже понад 90 років, а книги про її історію та митців можна на пальцях перерахувати. Тому поява будь-якого друкованого видання – це ніби цеглина у стіні пам’яті про тих, хто її зводив, будував і утримував. Книга Алли Підлужної «Код Володимира Дахна» є однією з таких цеглин, адже в ній зібрано різного роду інформацію, що буде цікава як історикам, кінознавцям, аніматорам, кінематографістам, так і звичайним читачам, які люблять кіно і мультфільми.

Основна частина книги – про творчий і життєвий шлях класика української анімації, лауреата Національної премії України ім. Тараса Шевченка, члена НСКУ, народного артиста України Володимира Дахна (1932–2006). Про його пошуки власного почерку, режисерського методу й образної мови, що згодом сформували власний мистецький «код». Про гумор митця, який, у поєднанні з його аналітичним складом розуму, дав поштовх фантазії творити «отаких неймовірно дотепних, добрих, вправних, веселих і розумних героїв» мультфільмів. А також про винайдення режисером власного стилю – «аніматури» (поєднав два поняття – анімація і карикатура), тобто одухотворених, наділених душею шаржів.

Авторка знайомить з роботами Дахна як аніматора, сценариста і режисера (створив 53 фільми!); окремо аналізує його найвідоміші твори: серію мультфільмів «Як козаки…» і повнометражну стрічку «Енеїда». Вона наводить вислів Володимира Дахна про те, що він «не дуже довго мудрував з козаками. Узяв та й намалював трьох запорожців на зразок трьох мушкетерів. Один вийшов кругленький, маленький, другий – худий і довготелесий, третій – здоровань-молодець». Недарма кажуть, що все геніальне є простим. Адже майстру, за словами авторки, вдалося у цих, на перший погляд, простих, персонажах влучно, у комедійній формі передати національний характер.

Книга містить спогади про Дахна його колег, друзів та рідних, які вважали його доброю, безкорисливою, інтелігентною та сердечною, щирою і простою людиною. Зокрема, режисер Давид Черкаський казав, що дар аніматора у Володимира Авксентійовича «був від Бога», адже він «ніде спеціально не вчився, а мультиплікація тоді була неораним полем…». Окрім того, Алла Підлужна зібрала цитати з прижиттєвих інтерв’ю режисера, завдяки яким читачі мають змогу відчути манеру спілкування, натуру майстра, осмислити його світогляд.

Окремий розділ – коротка історія світового анімаційного мистецтва і українського зокрема; про класичні і новітні жанри анімації. Другу половину видання становить архівна спадщина Володимира Дахна в літературному викладі. Авторка прагнула, аби читачі ніби «побували у творчій лабораторії митця», тому залишила без змін авторський стиль і мову режисера. Вперше оприлюднено його режисерські, літературні сценарії і сторі-борди мультиплікаційних проєктів, яким не судилося реалізуватися через брак державної підтримки і фінансування української анімації у 1990–2000-х роках.

Особливою книгу робить також оригінальне художне оформлення, здійснене видавництвом «АВІАЗ». Починаючи від обкладинки, на якій портрет Володимира Дахна, створений з безлічі маленьких кадрів (наче пікселів) його відомих мультиків. Для книги підібрано вигадливі кольорові шрифти, що роблять її простір позитивним, промовисто-ігровим. Майже кожен розворот доповнений фотографіями з життя режисера-аніматора, ескізами до майбутніх робіт і кадрами з реалізованих фільмів. А візуальними головними героями видання є веселі українські козаки Тур, Грай і Око – персонажі мультсеріалу «Як козаки…», що стали візитівкою української анімації і прославили Володимира Дахна не тільки на Батьківщині, а й за її межами.