Лариса Іванишина Перейти до переліку статей номеру 2020:#6
Бути художником кіно


Художник Эдуард Шейкин / Упор. Людмила Шейкіна. – К. : Мистецтво, Самміт-Книга, 2017. – 152 с., іл.

Едуар Шейкін (1929–1998) – український художник, 1962 року закінчив ВДІК і відтоді працював на Київській кіностудії ім. О. Довженка. Стараннями його дружини Людмили Шейкіної вийшов чудовий альбам, де вміщено роботи художника – ескізи до фільмів, дружні шаржі, портрети дружини, фотографії, два тексти Олени Парфенюк, вступна стаття Сергія Тримбача і фільмографія митця.

Найбільше вражають ескізи до фільмів. Вони влучно передають характер та атмосферу стрічок. Коли дивишся, наприклад, ескізи Едуарда Костянтиновича до телефільму Миколи Мащенка «Як гартувалася сталь» і бачиш персонажів з неймовірним напруженням фізичних сил, підсиленим нервовими лініями, думаєш про експресіонізм – напрям, що виник після Першої світової війни в Німеччині та Австрії, напрям, що передавав соціальне збудження, динаміку соціальних зрушень, експресію внутрішніх станів людей. На початку 1970-х художник майстерно зобразив ту добу, про яку свідчать постаті в русі, надлюдські зусилля заради будівництва Боярської вузькоколійки. З роками образ того будівництва набув символічного значення – такої самовіддачі вимагали більшовики від кожної радянської людини заради побудови «світлого майбутнього». Ті, хто не шкодував своїх сил, до того майбутнього не дожили.

Зовсім інший настрій постає в ескізах до відомого фільму «Грачі» Костянтина Єршова, художникового товариша й колеги. Тут домінує атмосфера пастки: великим планом подано обличчя персонажів, на яких прочитується готовність чинити злочин, не задумуючись про наслідки для самих себе. Й один із найперших фільмів Едуарда Шейкіна – «Експеримент доктора Абста» Антона Тимонишина (1968). Тут робота художника була надскладною, адже потрібно було в павільйоні студії збудувати декорацію підводної печери у відкритому морі. Дуже цікаві ескізи до фільму «Іду до тебе», зроблені для режисера Ролана Сергієнка, де зображено натовп людей у стародавньому Єрусалимі. Але фільм той поставив інший режисер – Микола Мащенко, і там був інший художник. Цікаві ескізи до діафільму «Борислав сміється», вони заслуговують на те, щоб стати ілюстраціями до окремого видання повісті Івана Франка. Зовсім інший стиль в ескізів до кінокомедії «Зозуля з дипломом», у них видно талант карикатуриста. Про цю грань таланту свідчать і дружні шаржі на кінематографістів.

Книга-альбом має чималий формат, видана елегантно, увиразненню робіт сприяють біле тло та високоякісний папір.


Корисні статті для Вас:
 
Початок для подальшої розмови2020-07-11
 
Пошук осягнення2020-07-11
 
Камера – око поета2020-12-11
 

 

 

Перейти до переліку статей номеру 2020:#6

                        © copyright 2022