Шість днів у серпні тривав тринадцятий Бердянський МКФ. Біля його витоків були чудові актори Іван Гаврилюк, Віктор Степанов, Богдан Ступка. Нині його президент Володимир Горянський. Стартував фестиваль у Запоріжжі, де в історико-культурному центрі «700-літній запорізький дуб» відбулася колоритна вистава козаків просто біля легендарного дуба. Віце-президент фестивалю та голова гільдії акторів кіно Росії Валерія Гущина перевдяглась в українське народне вбрання і «залицялась» до Михайла Голубовича, актора і генерал-полковника Запорізького козацького війська. Розпочиналося свято, попри спеку й затримку літаків, а з ними і делегації з Росії. Сергій Никоненко не витримав очікування в московському задимленому аеропорту і здав квиток. Раїса Недашківська вже за гостинним обідом, щоб збадьорити присутніх, нагадала про день народження Наталі Сумської (насправді в цей день народилася Людмила Смородіна) та щиро, з гортензіями в горщику, під оплески вітала Наталю.

Вперше за історію форуму активну участь у ньому взяла держава. Та грошей фестиваль вчасно не отримав, у тому числі й від спонсорів.

На прес-конференції з нагоди відкриття відбулася спроба «круглого столу» «Проблеми українського кінематографа. Досвід кіновиробництва інших країн. Фінансування. Законодавство». Голова Державної служби кіно України Катерина Копилова повідомила, що сьогодні втілюється в життя політика державного протекціонізму. З фінансуванням кіно 2010 року складно, адже тягнеться борг з 2007 року, тож насамперед треба закінчити виробництво тих фільмів.

Кінорежисер Олесь Янчук підкреслив, що зберігається, на жаль, тривожна тенденція. З кожним роком падає виробництво українських фільмів. Екрани заповнюють здебільшого бездарні серіали, в яких акторам немає чого грати.

Заступник міністра культури республіки Білорусь Володимир Карачевський наголосив, що кожен фестиваль дає поштовх до розвитку, допомагає вирішувати спільні проблеми. Треба просувати наші фільми на ринки країн-сусідів у рамках правового поля. Тепер треба мати гроші не тільки на виробництво фільмів, а й на їх просування. В Білорусі кіно перебуває під особистим кураторством Президента Лукашенка. Кіно - це ідеологічна зброя, і не варто до нього ставитись тільки як до засобу заробляння грошей. Скоро ми можемо мати нації без духовності, без інтелекту. Треба знімати більше якісного кіно.

Увечері - прийом у Запорізькому академічному музично-драматичному театрі імені В.Г. Магара. Запорізька обласна рада долучилась до свята. Кінематографістів України, Білорусі, Росії, Італії, Болгарії, Туреччини, Гонконгу зустрічали керівники області на чолі з головою Павлом Матвієнком. Актори дали чудовий концерт. Серед них - Наталя Варлей, яка була ще й членом журі і єдиною жінкою в команді з російським композитором Іваном Бурляєвим, українським письменником Андрієм Курковим, актором Михайлом Голубовичем, турецьким кінорежисером, генеральним секретарем Турецького фонду кіно Айдіном Сайманом - володарем Гран-прі попереднього Бердянського МКФ.

Відкриття фестивалю відбулося на Приморській набережній Бердянська. Зінаїду Кирієнко, Раїсу Недашківську, Ніну Ільїну, Світлану Суховєй привезли на розкішних лімузинах. На зіркових гостей чекали глядачі. Грав симфонічний оркестр. Сцена сяяла вогнями. Делегації піднімались на сцену. Вели церемонію чарівна Сніжана Єгорова (обличчя ювелірного дому «ZARINA», що надав призовий фонд на 35 тисяч доларів) і галантний Олег Савкін. Глядачі вітали улюблених акторів... Наталя Варлей співала і читала власні вірші, Тарас Постніков віртуозно грав на козацькій бандурі, Володимир Карачевський співав і читав вірші. Наталя Сумська зачарувала піснею «Свобода». Після закінчення концерту небо осяяв салют.

Фестиваль працював за напруженим робочим графіком: зустрічі, концерти, покази, (от тільки не завжди дотримувався цей графік), відкриття дитячого кінофестивалю у оздоровчому таборі «Червона гвоздика» - цьогорічна новація.

Та найголовніше - змагання конкурсних фільмів. Програму цього року формувала Людмила Новікова , що має великий досвід такої роботи на МКФ «Молодість». Провальних фільмів не було. Перемогу за кращий сценарій отримав Душан Премович у сербському фільмі «Хтось іще в очікуванні», а Нада Шаргін - визнання за кращу жіночу роль у цьому ж фільмі. Кращий композитор - Ласло Пірізі за музику до угорської комедії «Рожевий сир» Барнабаша Тота, який виступив ще і як актор. Його герой шукає справжнього кохання та прагне налагодити стосунки з ексцентричним батьком. А от щодо фінансування виробництва фільмів за рахунок держави, то в Угорщині воно скоротилось з 30 до 10 фільмів на рік. Телебачення тримає лідерство, впливає на відвідуваність кінотеатрів, а за кордоном угорське кіно не має популярності. Скоротилось до 50 фільмів на рік державне фінансування і в Італії. Без допомоги держави за 12 днів минулого року італійський режисер П'єро Томасселі зняв драматичну історію про стосунки літнього моряка, що усамітнився від світу, з дівчинкою, яка випадково заплуталась у сітях на березі лагуни. Фільм був показаний на багатьох МКФ. Та шлях до глядача в Італії також нелегкий через конкуренцію телебачення.

А що стало поштовхом до створення фільму «Двоє», де тема війни розкривається досить незвично, а двадцять років тому таке взагалі було б неможливим?

Анатолій Матешко: «Мені запропонували зняти недорогий фільм про війну (фінансування телеканалу Інтер та студії Ілюзіон філмз). Я запросив сценариста Миколу Рибалка. Він з Києва, працювати з ним було зручно навіть у телефонному режимі в Новорічну ніч - професійна людина. Написали сценарій швидко. Враховуючи те, що бюджет не дозволяв масштабних військових дій, спецефектів, драматургію доводилося будувати на цікавих діалогах, психологічному стані людей в тяжких умовах війни. Це сподобалося російському актору Андрію Мерзлікіну, якого я запросив, бо дуже його люблю. Це актор, який входить не тільки в стан героя, а й у час дії фільму. Залишалось знайти німця. Стало зрозуміло, що цю роль може зіграти тільки німець, що має інший, ніж у наших акторів, менталітет. Він зовсім інакше реагує на події в яких опиняється його герой. Ми знайшли Маркуса Беккера в Німеччині (актор отримав приз за найкращу чоловічу роль). Він не знав мови і з цього приводу дуже хвилювався. Та для фільму це і не потрібно, бо було важливо, щоб партизан Бур'ян і німецький офіцер-шифрувальник Герберт в екстремальній ситуації, залишившись наодинці в морозному лісі, попри належність до ворожих армій, змогли знайти людське порозуміння». ЮНЕСКО оголосив 2010-й роком толерантності, зближення культур і примирення. Актуальний мотив, тому Анатолій Матешко здобув приз за кращу режисуру. Та головна нагорода, вважає він, успіх фільму у глядачів.

Приз за кращу операторську роботу дістався Павлові Зубрицькому (фільм «Вовки»). Володарем Гран-прі за одностайним вердиктом журі став режисер з Білорусі Олександр Колбишев за цей же фільм. Колись він починав свою творчу карєру як актор, бо закінчив акторський курс у Миколи Рушковського.

Ще одна з новацій цьогорічного фестивалю - сфокусувати програму на нових ігрових фільмах, відмовившись від конкурсу документальних і телевізійних стрічок. А на урочистому відкритті показали дипломні фільми студентів КНУТКіТ ім. Карпенка-Карого. Цей показ організатори не продумали, і він не став яскравою подією відкриття. Продюсер фільмів «Корольов», «Милосердний» Олександр Середенко (Москва) зацікавився творчістю Максима Буйницького. Чи відбудеться їхня співпраця? Чи створять вони високохудожнє, сповнене духовності кіно? Кіно, за яким сумує глядач, стомлений від потоку жорстокості і безглуздя. Бо, як сказав в одному зі своїх інтервю актор Юрій Назаров (фільми «Дзеркало», «Земля Санникова»), «Сьогоднішній ринок вбиває духовність. Народ без культури та історії - стадо».

Доклав зусиль, щоб фільми випускників потрапили на фестиваль, кінорежисер Олесь Янчук, коли звернув увагу на дипломні короткометражні роботи «Перешкода» за твором Даниїла Хармса Максима Буйницького, «Уві сні» Катерини Чепик (анімацію знято за допомогою мобільного телефона), «Зайвий» Дмитра Гуляєва з чудовою акторською роботою Володимира Ямненка, які він переглянув як голова держаної екзаменаційної комісії на кафедрі звукорежисури за спеціальністю «Звукорежисура».

Та молоді не чекають милості від держави і самостійно рухаються вперед. У Львові наприкінці серпня фільм «Перешкода» отримав Гран-прі на V МКФ незалежного кіно «КіноЛев». Може, це перший крок до Золотого лева у Венеції?