Це мож­на на­зва­ти везінням кіно­к­ри­ти­ка: першо­го ж тиж­ня мо­го пе­ре­бу­ван­ня у США знай­омі по­ре­ко­мен­ду­ва­ли по­ди­ви­ти­ся фільм «Ви­ще не­ба» («Up in the Air») ре­жи­се­ра Рейт­ма­на. Прем’єра фільму відбу­ла­ся 30 ли­с­то­па­да, спер­шу йо­го по­ка­за­ли в кількох кіно­те­а­т­рах, а на Різдво – по всій Аме­риці. Вже 17 січня йо­го номіну­ва­ли на шість «Зо­ло­тих гло­бусів», в то­му числі за дві жіночі ролі, а 23 січня гільдія ак­торів оп­ри­люд­ни­ла своє виз­нан­ня.

Од­ну з жіно­чих ро­лей грає ук­раїнка. Не тільки за по­хо­д­жен­ням, а й за іден­тичністю – на­ро­ди­лась у США, в ук­раїнській ро­дині, бу­ла в «Пласті», не по­ри­ває з ук­раїнською гро­ма­дою. Ім’я її Віра Фарміга.

Фільм за­хотіло­ся по­ба­чи­ти. На по­чат­ку він роз­ча­ру­вав: якась ви­роб­ни­ча історія, у центрі – ме­не­д­жер авіаком­панії, три­ває чер­го­ве ма­со­ве ско­ро­чен­ня співробітників, і він мо­тається літа­ка­ми по всій країні, щоб повідо­мля­ти не­ща­сним цю не­приємну звістку, а ме­не­д­жер-по­чатківка, щой­но зі сту­дентсь­кої ла­ви, про­по­нує повідо­мля­ти че­рез інтер­нет-зв’язок: це і простіше, й еко­номніше. Ме­не­д­же­рові до­во­дить­ся ба­га­то чо­го по­яс­ню­ва­ти дівчині, адап­т­у­ю­чи до тру­до­во­го жит­тя юну ко­ле­гу. Джордж Клуні втілює об­раз успішно­го, діло­во­го аме­ри­кан­ця, який май­же весь час про­во­дить у літа­ках, до то­го ж, сим­па­тич­но­го і впев­не­но­го в собі.

Та ось з’яв­ляється Во­на – і відбу­вається ди­во­виж­на зміна фільму, йо­го на­ст­рою. Ви­пад­ко­ве знай­ом­ст­во, гра долі, як ска­за­ли б ав­то­ри відо­мо­го про­ек­ту. І ко­хан­ня. Ви­яв­ляється, і ме­не­дже­ри ко­ха­ти вміють...

Хо­ча, ко­ли він за­го­во­рив до неї в залі че­кан­ня – це бу­ло про­заїчно. Але роз­мо­ва зав’яза­ла­ся, і не­вдовзі во­ни вже зна­ли, що в них од­на­ко­ва про­фесія і ду­же схожі інте­лек­т і мис­лен­ня.

Віра Фарміга впев­не­но ве­де партію з ак­то­ром-зіркою. Їхні роз­мо­ви один з аме­ри­кансь­ких ог­ля­дачів порівняв з тенісною грою, в якій обоє пер­со­нажів лег­ко ки­да­ють м’ячи­ки од­не од­но­му. Ге­роїня Фарміги лег­ко ство­рює ат­мо­сфе­ру теп­ло­ти своєму парт­не­рові. Клуні-Ра­ян на на­ших очах міняється, на об­личчі з’яв­ляється щас­ли­ва усмішка. І зовсім ско­ро Алекс – так зва­ти ге­роїню Фарміги – стає йо­му про­сто не­обхідною. В якийсь мо­мент він навіть жерт­вує своїм ефект­ним ви­с­ту­пом пе­ред ши­ро­кою ау­ди­торією і мчить у Чи­ка­го, аби роз­шу­ка­ти той бу­ди­нок, в яко­му во­на меш­кає...

Справді, ду­ет Клуні й Фарміги – найцікавіше у фільмі. Емоційне по­ле цьо­го ду­е­ту втя­гує, зму­шує співпе­ре­жи­ва­ти не стан­дарт­ним ме­не­д­же­рам, а жи­вим лю­дям. Чу­до­ве по­ро­зуміння між парт­не­ра­ми на ек­рані дає очіку­ва­ний ефект, до­по­ма­гає збаг­ну­ти ди­во спілку­ван­ня чо­ловіка і жінки, яке при­во­дить до та­ко­го при­род­но­го і кра­си­во­го за­вер­шен­ня. Тим більше, що го­ло­вний ге­рой не од­ру­же­ний, до то­го ж, пе­ре­ко­не­ний па­ру­бок. Уявіть, якою при­ваб­ли­вою має бу­ти жінка, щоб та­ко­го ви­ве­с­ти з емоційної рівно­ва­ги! Та Алекс вчи­ни­ла не­очіку­ва­но: увійшов­ши в близькість – і не тільки фізич­ну, а й ду­хов­ну – не повідо­ми­ла про свій сімей­ний ста­тус. І приїзд до її бу­дин­ку за­вер­шив­ся для завжди успішно­го Ра­я­на по­вним кра­хом – во­на од­ру­же­на і має дітей...

Цей жіно­чий об­раз – щось но­ве для аме­ри­кансь­ко­го кіно, де су­часні ак­т­ри­си і їхні ге­роїні, як пра­ви­ло, є емоційно не­зво­руш­ни­ми.

Хто ж во­на, Віра Фарміга? На­ро­ди­лась на фермі у Флемінгтоні (штат Нью Джерсі) в ро­дині, де бу­ло се­ме­ро дітей. До ди­тя­чо­го сад­ка роз­мов­ля­ла тільки по-ук­раїнськи. Кожній ди­тині бать­ки доз­во­ля­ли ви­би­ра­ти собі тва­рин­ку, Віра ви­б­ра­ла вівцю. Хо­ди­ла до ка­то­лиць­ких шкіл і суб­от­ньої шко­ли. Закінчи­ла Сіра­кузь­кий універ­си­тет, потім жи­ла в Іст-Ви­лиджі в Нью-Йор­ку. Спер­шу пра­цю­ва­ла в ав­ст­ралійській ком­панії, яка за­пи­су­ва­ла шоу. Пізніше був те­атр. За 15 років в кіно Фарміга, якій 36 років, зігра­ла нар­ко­ман­ку, яка оду­жує, пси­хо­ло­га-конфлікто­ло­га, матір склад­ної ди­ти­ни, повію, тю­рем­но­го ліка­ря. Її роль у фільмі «Ви­ще не­ба» да­ла шанс ак­т­рисі зміни­ти по­хму­рий об­раз і по­ка­за­ти кра­си­ву і чуттєву лю­ди­ну. Во­на взя­ла­ся за цю роль, бо по­ба­чи­ла в цій жінці щось та­ке, що во­на хотіла зро­зуміти і за­хи­с­ти­ти.

Об­раз, ство­ре­ний Вірою Фармігою, і її кра­си­ва по­стать при­ваб­ливі. Це тим більш вра­жа­ю­че, що во­на міря­ла ко­с­тю­ми для ролі че­рез два тижні після на­ро­д­жен­ня ди­ти­ни, а зніма­ти­ся по­ча­ла, ко­ли ма­лень­ко­му бу­ло всь­о­го два місяці. Її но­вий чо­ловік Рен Хокі – пись­мен­ник і ки­ли­мар – та­кож виріс на фермі на півночі шта­ту Нью-Йорк. На їхньо­му весіллі, яке відбу­ло­ся 2008 ро­ку, бу­ли танці, співи, тра­диційні зви­чаї. Віра віддає пе­ре­ва­гу ком­панії сво­го чо­ловіка і де­ся­тимісяч­но­го си­на, – во­ни меш­ка­ють в селі, се­ред при­ро­ди.

Нью Йорк