«ЗЕМЛЯ: в кадрі Бориса Косарєва». – К.: Національний центр Олександра Довженка; «Майстер книги», 2011. – 164 с.

До відзначення 90-тої річниці ВУФКУ (Всеукраїнське фотокіноуправління, засноване 13 березня 1922 р.) Національний центр Олександра Довженка запланував низку заходів. Серед них – видання серії «Кінооко», присвяченої традиції українського модернізму у вітчизняному кіно 1920–1930-х років. Уже побачив світ перший альбом цієї серії – «ЗЕМЛЯ: в кадрі Бориса Косарєва», презентація якого відбулася 4 липня 2012-го, у «Ніч бієнале» в Мистецькому Арсеналі. Альбом – ще одна сторінка в історії «Землі» О. Довженка, що 1958 року в Брюсселі визнана одним з 12-ти кращих фільмів усіх часів і народів. У ньому вміщено багато досі невідомих знімків (це робочі моменти фільму та учасники знімальної групи), зроблених Борисом Косарєвим, асистентом оператора Данила Демуцького.

Борис Косарєв – нещодавно «перевідкритий» представник українського модернізму, живописець, графік, театральний художник, фотограф. В одному з попередніх номерів «Кіно-Театру»(1) розповідалося про експоновані в Харківському літератур­но­му му­зеї фотографії робочих моментів зйомок, що належали Б. Косарєву; тепер ітиметься про видання фоторобіт митця. В архіві Б. Косарєва – кілька видів фотоматеріалів. Це скляні негативи (фотохудожник знімав стереокамерою Verascop), кадри на плівці, відбитки, зокрема видрукувані фрагменти. Усе це лягло в основу альбому(2).

Фотоальбом продовжує тему українського «червоного ренесансу»; відповідною є структура книги. У вступній статті – коротка розповідь про ВУФКУ, інформація про заходи до відзначення її річниці. Про художника та його зв’язки з О. Довженком розповіла донька художника Надія Косарєва. І, нарешті, історико-культурологічний огляд харківського модернізму і творчості Косарєва, зокрема його фоторобіт, зробила дослідниця Тетяна Павлова. Окремо варто згадати про короткий розділ «Борис Косарєв – Олександр Довженко: паралелі» – зіставлення фрагментів полотен художника і кадрів із «Землі».

Цікава композиція фотоальбому: кадри з кіношедевра, розміщені на розгортках, стали свого роду лейтмотивом альбому. Таким чином, введена у фоторозповідь про робочі моменти тема вже готового фільму надає виданню багатства і водночас завершеності, поліфонії.

«Робочі моменти зйомок “Землі”» Бориса Косарєва значущі і з історичної, і з культурологічної(3), і з мистецької точки зору – на світлинах закарбовано унікальні моменти знімального процесу, навіть різні його «ракурси»: ось Довженко у позі полководця стоїть біля камери; ось він ретельно пояснює щось акторові; а ось… товариші по знімальному майданчику катають геніального режисера у тачці, а поруч із м’якою усмішкою споглядає це дійство Юлія Солнцева…. Так, фото дає уявлення про коло учасників зйомок і людей, які відвідували їх (зокрема Михайль Семенко), а також відкриває нові дані про знімальну групу: художника (ним був син Василя Григоровича Кричевського – Василь; про це згадує донька Косарєва; на фото можна побачити їх обох), асистента режисера – критика Василя Хмурого. Всі вони – і Косарєв, і Кричевський-молодший, що у 1944 році емігрував з України, і репресований Хмурий (Бутенко) – свого часу були вилучені з титрів «Землі». Але лишилися у цих фотороботах.

Утім, світлини цінні не лише як історичний документ. Це – художні фото, як повноформатні, так і викадрувані фрагменти; часом один фотовідбиток перетворюється на маленьку серію. Сюжет, втілення, подальша робота над знімками – усе свідчить про високу культуру мистецтва фотографії. Така «художня фотодокументалістика» стає цінним внеском до історико-мистецького простору Довженкової «Землі».

1. Див. статтю: Брюховецька Л. Як знімали шедевр: фотографії з колекції Бориса Косарєва // Кіно-Театр. – 2010. – №5.

2. Павлова Т. Хроніки «Землі» // «ЗЕМЛЯ: в кадрі Бориса Косарєва». – К.: Національний центр Олександра Довженка; «Майстер книги», 2011. – С. 34.

3. Фотографії не лише розповідають про зйомки «Землі», але й, як показує Т. Павлова, виявляють особливий – космічний, пантеїстичний, міфологічний – світогляд, риси якого можна простежити як у Косарєва, так і в Довженка.