Почесна медаль президента Італії – українським кінематографістам

У конкурсі 63-го Міжнародного кінофестивалю короткометражних фільмів у м. Монтекатіні (Італія), який тривав 23–28 жовтня 2012 року, брали участь кінострічки Інституту екранних мистецтв КНУТКТ ім. І.К. Карпенка-Карого. Було показано 14 робіт. Студентка майстерні Євгена Сивоконя Олена Потьомкіна здобула нагороду за анімаційний фільм «Всередині». Поза конкурсом було продемонстровано дипломну роботу Ірини Правило «Кров», уже відзначену на інших кінофестивалях. У рамках МКФ мав місце «воркшоп», під час якого семеро українських студентів майстерні Василя Вітра разом з італійськими студентами зняли короткометражний фільм. Василеві Вітру, його курсу та українській кіношколі вручили Почесну медаль президента Італії Джорджо Наполітано за внесок у розвиток кіномистецтва. 3 листопада в Києві, в Інституті екранних мистецтв, відбулася зустріч студентів із президентом МКФ у Монтекатіні Марчелло Дзеппі, під час якої було обговорено майбутню співпрацю інституту і МКФ короткометражних фільмів у Монтекатіні.

Ця історія почалась тоді, коли Марчелло Дзеппі, президент Міжнародного кінофестивалю короткометражного кіно в Монтекатіні, мав розмову по скайпу з ректором нашого університету Олексієм Безгіним. Приїхавши в травні до Києва, Марчелло Дзеппі зацікавився нашим Інститутом екранного мистецтва і був здивований, що йому вже виповнилося 50 років. А незабаром ми одержали офіційне запрошення для одного викладача з режисури і його найкращих студентів. Нам повідомили, що на фестивалі відбудеться «воркшоп» (практична робота з режисури) спільно з італійськими студентами, а викладач має провести майстер-клас. Окрім того, Інститут екранних мистецтв мусив послати на конкурс фестивалю годинну програму, сформовану зі студентських робіт.

Своєрідність кінофестивалю в Монтекатіні проявляється в його номінаціях: короткометражні документальні, ігрові та анімаційні фільми. В Італії близько десяти фестивалів короткометражного кіно, але саме цей (і ще Венеціанський) патронує президент Італії.

Разом із сімома студентами четвертого курсу режисури телебачення ми опинилися у сонячній Італії. Летіли до Флоренції, мріючи оглянути чудові споруди, відвідати Галерею Уффіці, але сподівання помилуватися одним із найкрасивіших міст не справдилися. Прямо з аеропорту нас повезли в Монтекатіні, що за 50 кілометрів від Флоренції. Монтекатіні – це відомий у всьому світі курорт з термами, мінеральними водами та грязями. А ще тут 63 роки поспіль відбувається Міжнародний кінофестиваль короткометражних фільмів.

Наступного дня італійський режисер Роберто Мерліно, який привіз італійських студентів різних шкіл, зібравши учасників «воркшопу», дав прослухати фонограму – 47 секунд запису музики італійського композитора Джованні Кроче, який писав музику для фестивалю. Він помер 2012 року, і ця робота була присвячена його пам’яті. Завдання було таке: до запропонованої музики придумати ідею і сценарій фільму про місто. Почалась найцікавіша робота – за чотири години інтелектуального штурму студенти запропонували свої ідеї. Найцікавішими визнали ідею Олі Гончар і Марини Пешко, яку й схвалили як найкращу для виконання.

І ось на вулицях Монтекатіні то тут, то там з’являються молоді люди з відеоапаратурою, мешканці ставляться до них доброзичливо, бо знають, що знімається фільм про їхнє місто. За сюжетом, у містечко приїжджає турист з України і бачить: знімається кіно (до речі, кіно там нерідко знімали, зокрема «Очі чорні» Микити Михалкова), турист закохується в актрису, а вона – в туриста. Тим часом злодій краде в неї сумочку. Турист його наздоганяє, забирає вкрадену річ і повертає її дівчині. 16 студентів розділили на чотири групи (в кожній по двоє українців та італійців), і кожна група знімала свою частину фільму зі своїми виконавцями: хтось – експозицію, інші – зав’язку, наступні – перипетії, ще інші – розв’язку. Зняли. А в передостанній день потрібно було зняти весь фільм з єдиним виконавцем – туриста зіграв наш Дмитро Забарило (роль йому вдалася, італійці навіть сказали, що йому варто подбати про акторську кар’єру). Актрису грала італійська студентка Алесандра Убалі. Роберто Мерліно був дуже задоволений «воркшопом» з українськими студентами. На мою думку, для наших студентів цей захід виявився вельми корисним, адже у нашій практиці педагоги не можуть запропонувати студентам такого інтенсивного творчого спілкування з іноземними колегами.

На фестивалі показали програму фільмів нашого інституту, відбулися майстер-клас, презентація нашої майстерні.

Поки студенти працювали, тривали покази фільмів, змагалися стрічки різних країн. Кожен глядач перед сеансом одержував аркуш, на якому було вказано назву фільму, ім’я режисера, країну, і треба було виставити оцінку за 100-бальною системою. Потім цю інформацію підсумовували і визначали переможців. Дуже приємно, що серед нагород одна наша – за анімаційний фільм «Всередині» режисера Олени Потьомкіної.

Президент фестивалю Марчелло Дзеппі організував нам зустріч з мером міста Монтекатіні Джузеппе Беланді. Упродовж півгодинного спілкування ми відчули увагу, шанобливе ставлення до нас як до людей мистецтва.

В останній день фестивалю показали фільм, знятий українськими та італійськими студентами в рамках «воркшопу». Також на закритті було оголошено, що за рішенням організаторів фестивалю та муніципалітету міста Монтекатіні наша майстерня, студенти Інституту екранних мистецтв, а отже й Університет ім. І.К.Карпенка-Карого, нагороджено медаллю президента Італії Джорджо Наполітано «За внесок у розвиток кіномистецтва».

Після цього ми продемонстрували фільм «Кров» випускниці нашої майстерні Ірини Правило – зворушливу історію про діда і внука за оповіданням Нодара Думбадзе. Незважаючи на аскетичне чорно-біле зображення, стрічку дуже тепло сприйняли, і одна з викладачок попросила залишити їм диск із фільмом, щоб показувати його в італійських кіношколах. Нас запросили взяти участь і в наступному фестивалі.

Для моїх студентів це перший досвід роботи за кордоном. Маємо певні пропозиції від італійців, треба над цим розмірковувати. Спілкуючись з нами, італійські студенти розповіли, що їхнє навчання коштує від 5 тисяч євро на рік і що вони думають про навчання в Україні, бо це вигідно не тільки фінансово, вони бачать перевагу й у професійному вишколі. А вдова композитора Джованні Кроче, за музикою якого було знято стрічку, сказала нашим студентам: «Я ніколи не відчувала такої сильної і позитивної енергії, яку випромінюють ваші фільми».