Марія Тетерюк Перейти до переліку статей номеру 2013:#2
Для тих, хто цікавиться історією кіно


«Кіно» (1925-1933) : сист. покажч. змісту журн. / авт.-упоряд.: Н. Казакова, Р. Росляк. – К., 2011. – 256 с

«Радянське кіно» (1935-1938): сист. покажч. змісту журн. / авт.-упоряд. : М.А. Лук'яненко. К., 2012. – 143 с.

Національна парламентська бібліотека України в рамках науково-дослідницького проекту «Матеріали до історії українського кіно» видала два бібліографічні покажчики журналів про кіномистецтво початку минулого сторіччя: «Кіно» (за 1925–1933 роки) та його наступника «Радянське кіно» (1935–1938).

«Кіно» було засновано як друкований орган ВУФКУ, він видавався спершу в Києві, потім у Харкові, потім знову в Києві. Загалом вийшло 135 номерів журналу (враховуючи здвоєні). Розквіт та занепад видання припав на драматичні роки: з одного боку – українізація, з іншого – тоталітарні тенденції, що з кінця 1920-х років почали набирати дедалі більших обертів, не обмежуючись культурно-мистецькою сферою. Зокрема, вони вилилися у скасування автономії українського кіно та підпорядкуванні його Всесоюзному центру: 1930 року ВУФКУ було реорганізовано в «Українафільм», підпорядковане «Союзкіно» (яке виникло на залишках «Совкіно»), а ще через кілька років, з остаточною втратою економічної незалежності, і ця установа припинила своє існування. З 1933-го український кінематограф переходить під юрисдикцію всесоюзного Головного управління кінофотопромисловості при Раднаркомі СРСР. Тоді ж «Кіно» реорганізується в журнал «Радянське кіно», що стає офіційним виданням Управління у справах мистецтва Раднаркому УРСР.

На сторінках обох видань публікували статті відомі діячі української культури і науки, зокрема М. Бажан, І. Белза, О. Влизько, О. Довженко, М. Ірчан, Ю. Яновський та ін. В них можна знайти інформацію не тільки про кінематограф України, а й про кіно інших республік та зарубіжних країн — журнали мали своїх кореспондентів у Франції, США, Німеччині, Чехословаччині. Інтерес становлять не лише текстові, а й ілюстративні матеріали видань: портрети кіномитців, репродукції робіт кінохудожників, фотографії зі зйомок, кадри з кінофільмів і мультфільмів тощо.

Систематизація інформації про матеріали журналів покликана всебічно відобразити становлення та розвиток української кінематографії. В обох покажчиках матеріал систематизовано за тематичним принципом, а в межах розділів та підрозділів – у хронологічному порядку (покажчик «Кіно») та в алфавітному порядку («Радянське кіно»). Серед тематичних рубрик – кінопромисловість і кіновиробництво в Україні та за кордоном, кінотехніка, кінопрокат в Україні, міжнародні зв’язки, професійна підготовка, теорія та історія кіно, кінокритика, новини культурно-мистецького життя, огляди літературних сценаріїв тощо. За необхідності бібліографічні описи супроводжуються пояснювальними анотаціями, де наведено короткий зміст, вказано перелік згаданих у матеріалі фільмів та використаних ілюстрацій. Науково-допоміжний апарат містить покажчики: іменний, географічних назв, назв фільмів, установ та організацій. У роботі над виданнями було використано матеріали, що зберігаються в Національній парламентській бібліотеці, Національній історичній бібліотеці України та Книжковій палаті України.

Обидва покажчики викладено на сайті проекту «Електронна бібліотека “Культура України”», що містить оцифровані копії багатьох рідкісних видань з колекції Парламентської бібліотеки та інших бібліотек України(1). На цьому ж сайті у вільному доступі викладено повний архів журналів «Кіно» та «Радянське кіно». Таким чином, сучасний науковець, студент, викладач і кожен зацікавлений історією кіно може миттєво отримати доступ до унікального історичного матеріалу, пошук за яким є максимально зручним завдяки згаданим покажчикам.

1. Електронна адреса: http://elib.nplu.org/


Корисні статті для Вас:
 
Мей Вест – кінодіва-бунтарка2017-11-11
 
Лист Міністру культури і відповідь Міністерства2018-01-01
 
Біографія як видовище2018-01-01
 

 

 

Перейти до переліку статей номеру 2013:#2

                        © copyright 2022