Арешт студентів університету ім. Карпенка-Карого
20 січня на Контрактовій площі міліція затримала шістьох студентів (Олександра Шкрабака, Юрія Хробуста, Данила Окулова, Андрія Котляра, Вадима Ковалева, Остапа Вакулюка) та одного випускника (Андрія Іванюка) університету театру, кіно і телебачення ім. І. Карпенка-Карого, які поверталися з нічного Майдану. 21–22 січня з цього приводу відбулися студентські акції солідарності під Подільським ізолятором (Косогірний провулок, 7), а пізніше – біля Оболонського та Дніпровського судів. У приймальні Міністерства внутрішніх справ студентські активісти влаштували сидячий протест. 22 січня суд присудив Олександрові Шкрабаку та Андрієві Іванюку один місяць досудового перебування в СІЗО, решту було випущено під домашній арешт на період слідства. Затриманих звинувачують в організації масових заворушень, що передбачало максимальний строк покарання 15 років. Затримання студентів стало гучним прецедентом застосування диктаторських законів, ухвалених 16 січня ц.р., що обмежили права і свободи українських громадян.
Луцький театр хочуть закрити
Луцький народний аматорський театр «Гармидер» опинився під загрозою закриття. Директора театру Руслану Порицьку звільняють з роботи в Луцькому будинку культури, як пояснюють, через скорочення штату, а театр позбавляють приміщення. Справжньою ж причиною «гармидерівці» вважають показ 1 грудня документальної вистави на основі записів інтернет-користувачів «АУ, сказане мільйонам». Актори відреагували на жорстокий розгін Євромайдану, тому оформили кінцівку вистави на основі відгуків у соціальних мережах про ніч з 29 на 30 листопада.
Фестивальні маршрути українських фільмів
У програмі фестивалю у Клермон-Феррані (Франція) є дві українські стрічки: анімаційний фільм «Дідочок задумав женитися» Юрія Борисенка (кінокомпанія «Новатор-фільм», фінансування Держкіно) та фільм «Дорога» Максима Ксьонди. «Алкоголічка» Юлії Гонтарук (кінокомпанія «Directory films», фінансування Держкіно) здобула нагороду як кращий к/м фільм на МКФ у Делі (Індія).
Не стало Григорія Кохана
Помер видатний український кінорежисер, сценарист, народний артист України, лауреат Державної премії ім. О. Довженка Григорій Кохан. Кінематографічну діяльність почав на студії «Київнаукфільм» фільмами «Кам’яний живопис» (1967) та «Сотвори своє сонце» (1968), які стали справжнім відкриттям потужного прошарку вітчизняної культури, а в екранній виразності вписалися у напрям українського поетичного кіно. Звернувшись до ігрового кіно, зняв такі відомі стрічки, як «Хліб і сіль» (1970), «Жива вода» (1971), серіал «Народжена революцією» (1974), «Ярослав Мудрий» (1981), «Циганка Аза» (1987) та інші. Григорій Кохан неодноразово обирався до правління НСКУ, очолював Гільдію кінорежисерів, викладав у КНУТКТ ім. І. Карпенка-Карого.
Поновилися спроби вступу України в «Eurimages»
Українська Кіноасоціація спільно з Державним агентством з питань кіно розпочала процес вступу України до Європейського фонду підтримки кіно. Угода між Україною та «Eurimages» може бути підписана у жовтні 2014 року, а повноправним членом цього фонду Україна може стати вже з січня 2015 року. До «Eurimages» входять 36 з 47 країн – членів Ради Європи (в тому числі Грузія та Росія). Цей фонд із щорічним бюджетом 25 мільйонів євро сприяє аудіовізуальному сектору. Попередню спробу долучити Україну до «Eurimages» не було завершено.
Документальна шевченкіана
17 січня у Будинку кіно показали «Сторінки документальної шевченкіани (1918–1964 роки)», приурочені до 200-річчя з дня народження Т. Шевченка. Директор Архіву кінофотофонодокументів України ім. Г. С. Пшеничного, Ніна Топішко і співробітник Тетяна Макарова продемонстрували кінодокументи про вшанування пам’яті Кобзаря. Це кіносюжет 1918 року – відкриття пам’ятника Шевченкові в Петрограді, 1935-го – фільм «Великому народному поету», про відкриття пам’ятника в Харкові, сюжети з кіножурналів «Радянська Україна» 1939, 1944, 1949 років – про пам’ятні місця, вшанування могили Шевченка учасниками пленуму СПУ та відкриття в Києві музею Т. Г. Шевченка. Завершив підбірку фільм «Безсмертя Кобзаря» (1961).
Корисні статті для Вас:   Мей Вест – кінодіва-бунтарка2017-11-11   Лист Міністру культури і відповідь Міністерства2018-01-01   Біографія як видовище2018-01-01     |