До 120-річчя з дня народження Йосипа Гірняка згадаємо і його «Спомини» і його талант дослідника. Пропонуємо фрагмент рецензії (1955 рік) на книгу Yosyp Hirniak. Bieth and Death of thy Modern Ukrainian Theater. Soviet Theaters 1917 – 1941. – New York: Research Program on the USA, 1954.

Досі фундаментальна позиція Йосипа Гірняка в українській театральній культурі була збудована головне його березільськими акторськими шедеврами і згодом його театральною діяльністю в Західній Німеччині в 1945–48 роках. З появою в американському видавництві англійською мовою праці «Народження і загибель модерного українського театру» Гірняк до 40-ліття своєї праці в театрі (1915–55) здобув другу позицію – автора першої монографії про Леся Курбаса і його театр. Кращого ювілейного подарунку, як зробив сам собі Гірняк, йому ніхто не в силі дати.

Трудно досліджувати історію театру нації, що ще ніколи не здобула собі змоги по-державному документувати кожен день свого життя. А ще трудніше дослідити працю режисера театру, що діяв проти політики безпрецедентного тиранічного і варварського окупаційного режиму. Найбільший за всі часи український режисер Лесь Курбас разом зі своїм театром зник буквально протягом однієї ночі. Сліди по ньому були знищені із спеціяльною докладністю. Скажемо просто: якби доля не повернула нам із північних снігів Йосипа Гірняка, який сам належав до відважніших із загиблого корабля аргонавтів-березільців, то при сучасному стані джерел ніхто не впорався б із цим ділом і малою мірою. Гірняк розкопав і відкрив основний каркас засипаної будови, показав мистецький дух і спектр, відкривши дорогу й іншим для дальших студій. <…>

Курбас мав відвагу багато разів сказати чітке «ні». На вимоги деяких українців ставити п’єси з класичного репертуару українського народного театру він сказав, що шлях до того репертуару лежить через Шекспіра. Так через «Макбета» він прийшов до «Сави Чалого». Він заперечив і політбюрові ЦК партії на вимогу «соціялістичного реалізму», давши в «Маклена Граса» Куліша реалізм «шекспіровський», з глибокою правдою єства людського характеру.