У лютому в редакції журналу «Кіно-Театр» проходили практику семеро студентів-кінознавців Інституту екранних мистецтв КНУТКТ ім. І. Карпенка-Карого. Результатом спільних зусиль – студента В. Ільїна і моїх як керівника практики – стало звернення, яке пропонуємо увазі читачів.

Лариса Брюховецька

Ми бачимо, що класичні українські фільми «згадує» лише кіноінтелігенція та ще молоде покоління кінознавців. На жаль, їхня діяльність не може суттєво вплинути на популяризацію видатних творів мистецтва. Не в кращому становищі, ніж класика українського кіно, перебуває й сучасне українське кіно.

Популяризація української класики кіно є вкрай актуальною: в ній та документальних фільмах про діячів мистецтва показано українську самобутність, українську культуру. Перегляд цих фільмів школярами може значно підвищити рівень культурного та естетичного розвитку українців, істотно вплинути на рівень патріотизму та любові до прекрасного. Завдяки фільмам можна показати, які жертви принесено на вівтар вільної України. Популяризація класики підвищить і рівень сучасного українського кіно, викликавши до нього інтерес публіки та залучивши до нього нові кадри. Адже кіно, порівняно з іншими видами мистецтва, може значно відчутніше вплинути на соціум.

Задля того, щоб долучати до української кінокласики ще зі шкільного віку, в систему середньої освіти варто внести зміни, зокрема в таких дисциплінах, як «Українська література» та «Художня культура», виділивши додаткові години для перегляду української кінокласики учнями середніх навчальних закладів. На години «Української літератури» виділити час для перегляду екранізацій програмних творів української літератури, а до дисципліни «Художня культура» – години для показу екранізацій української класики, яку українські та зарубіжні мистецтвознавці шанують як шедеври світового кіно. Список фільмів для обов’язкового перегляду в цих дисциплінах має визначити комісія з українських кінознавців та українських практиків і теоретиків психології та соціології.

Такі ж рекомендації є актуальними й для вищих навчальних закладів. Для дисциплін, пов’язаних з українською культурою, також треба виділити додаткові години для показу класики українського кіно, а для заочної форми навчання (як і для очної) в основних і додаткових джерелах інформації з цих дисциплін треба додати класику українського кіно. Список фільмів складає згадана комісія, врахувавши вікові особливості глядачів та регламент часу і дисципліни, задля якої це робиться.

Популяризація української кінокласики та сучасного українського кіно може провадитися також через систему кіноклубів у вишах України з безкоштовними кінопоказами. Такі покази сприяли б культурному розвитку сучасних та майбутніх поколінь українців.

Всеволод Ільїн, студент 3-го курсу кінознавства Інституту екранних мистецтв КНУТКТ ім. І. Карпенка-Карого

Від редакції: У Польщі в школах відбуваються заняття з основ кіномистецтва і фінансують там це дуже активно – існує спеціальна програма виховання і поширення кінокультури. В рамках цієї програми випущено серію DVD «Шкільна фільмотека», де зібрано найзнаковіші фільми польського кіно, а до кожного диска додається фільмо-знавча книжечка. Перед фільмом іде кінознавчий вступ. Усього дисків 24, а фільмів (як ігрових, так і просвітницьких) – близько 50. Давно пора випустити «Шкільну фільмотеку» з українських фільмів і для школярів України, запровадивши перегляди у школах.