 |
|
|
| Зміст номера 2016:#3 |
|
|
|
Всеволод Ільїн
У лютому в редакції журналу «Кіно-Театр» проходили практику семеро студентів-кінознавців Інституту екранних мистецтв КНУТКТ ім. І. Карпенка-Карого. Результатом спільних зусиль – студента В. Ільїна і моїх як керівника практики – стало звернення, яке пропонуємо увазі читачів.
 |
|
|
Галина Цимбал
Сьогодні у творчому доробку драматурга Тетяни Іващенко – 15 п’єс і 31 успішна постановка за її творами в театрах Києва, Львова, Дніпропетровська, Івано- Франківська, Луганська, Коломиї, Херсона, Дрогобича, Вінниці, Луцька, Житомира, Ніжина, Хмельницького. Лише наприкінці минулого року відбулося одразу три прем’єри. А найуспішніша п’єса – «Таїна буття» про взаємини Івана Франка та його дружини Ольги Хоружинської не лише ввійшла в нещодавно випущену першу антологію сучасної біографічної драми, а й дала їй свою назву. Та найбільша гордість Тетяни Іващенко – це щойно виданий перший збірник її п’єс – «Сім акордів».
|
|
|
Організатори фестивалю
До 75-річчя з дня народження Івана Миколайчука 14–18 червня 2016 року в м. Вижниця та с. Чортория відбудеться Всеукраїнський фестиваль-конкурс українського кіно та пісні імені Івана Миколайчука «Миколайчук-Фест».
|
|
|
Юрій Гармаш
Фрагменти-уламки. До 75-річчя Івана Миколайчука
|
|
|
Сергій Лисецький
Кінець 1950-х – початок 1960-х був означений не тільки збільшенням фільмів у виробництві, відновленням Одеської та Ялтинської кіностудій, а й пошуками змістовного і виразного в тих стрічках. З цього приводу не існувало надто напрацьованих мистецьких концепцій, а керувались в основному партійними настановами про створення образу радянської дійсності методом соцреалізму, формулу якого ніяк не могли віднайти.
|
|
|
 |
|
Анастасія Пащенко
Демобілізований працівник політуправління 12-ї армії, випускник юридичного факультету Петроградського психоневрологічного інституту Георгій Тасін опинився в кіно за направленням партії. 25-річний комуніст робить стрімку (що не було рідкістю тоді) адміністративну кар’єру: голова новоутвореного кінокомітету в Києві (1920), далі – директор Ялтинської (1922) і Одеської (1923) кінофабрик. Паралельно пише сценарії; один з перших, «Квіти на камені», про голодуючих Поволжя (режисер Аксель Лундін), знаковий тим, що на всесоюзному з’їзді кінофотопрацівників його показували як перший продукт українського кіновиробництва. З 1924-го Тасін «перекваліфіковується» на кінорежисера, почавши з агітфільму. Їх випускали відповідні структури – політвідділи Червоної армії та кінокомітети, що обслуговували армію.
|
|
next page >>
|
|
|
|
Гарячі новини на Facebook
|
|
|
|
|
|
|
