Редакція Перейти до переліку статей номеру 2016:#3
Мистецька хроніка


«Саша Х. Крила на Майдані»

14 березня в Рівному відбулася прем’єра документального фільму «Саша Х. Крила на Майдані». Реалізував його французький кінорежисер Еммануель Графф, який перебував у Києві під час знаменних подій. Ідеться про Олександра Храпаченка з Рівного – одного з Небесної сотні. «Оця величезна площа на лютому морозі, де старші весь день рубали дрова, а молодь складала їжу в наметах, де стільки людей надавали медичну допомогу пораненим і хворим, де замерзлі відігрівалися біля вогнищ – організовано, спокійно всі вони перетворювали світ. Ось ця спокійна цілеспрямованість, яку я бачив наприкінці грудня – початку січня, стала для мене одкровенням, – сказав режисер в інтерв’ю «Українській правді». – По-перше, це остаточно зруйнувало мої стереотипи про «покірних східноєвропейців» – досить поширене на Заході уявлення. По-друге, на цій площі панували творчість, спокій, цілеспрямованість та організованість – мені важко описати словами, наскільки це мене вразило».

«Кримські історії»

2 березня в кінотеатрі «Україна» відбулася прем’єра трилогії «Кримські історії» молодого режисера Нарімана Алієва. Складається вона з короткометражок – «Повернутися зі світанком», «Тебе кохаю», «Без тебе». Перша знімалася у 2013 році, друга – в 2014-му, а торік було завершено останню. Перегляд відвідали відомі громадські, культурні та політичні діячі кримськотатарської діаспори, зокрема голова Меджлісу кримсько-татарського народу Мустафа Джемілєв та співачка Джамала.

«Крим. Як це було»

Костянтин Кляцкін завершив документальний фільм під такою назвою. 14 березня відбулася його прем’єра в кінотеатрі «Жовтень». Фільм розповідає про частини Збройних Сил України, які перебували на території півострова під час його анексії Росією і про тих українських військових, що не зрадили Вітчизні, про їхню службу на материковій Україні. Проект здійснено за підтримки НАТО. Рецензія – в наступному номері.

Український кінопроект нагородили на «Берлінале»

Незавершений кінопроект «Танк» Максима Ксьонди (Виробництво: Noosphere Films) на ринку копродукції талантів отримав нагороду в розмірі 10 тис. Євро. Торік, у липні, «Танк» також переміг у конкурсі повнометражних кінопроектів на пітчингу VI-го Одеського МКФ, а в листопаді – у німецькому місті Котбус. Підліток із неблагополучної сім’ї на прізвисько Малий знаходить німецький танк часів Другої світової війни. Порившись разом із дворовим товаришем в Інтернеті, зрозумів, що його знахідка коштує близько мільйона доларів. Це шанс вирватися з цього Богом забутого місця. Малий намагається продати танк частинами.

Держава зменшила максимальне фінансування кінопроектів

Згідно з постановою № 81 Кабінету Міністрів від 27 січня 2016 року, знижено максимальний рівень державної підтримки національних фільмів із 70 до 50 %. В уточненому варіанті сказано, що «державна фінансова підтримка надається суб’єктам продюсерської системи (резидентам) у формі часткового фінансування виробництва національних фільмів. Частка державної участі не повинна перевищувати 50 відсотків кошторисної вартості виробництва фільму». Водночас за повним державним замовленням мають вироблятися просвітницькі, документальні та анімаційні фільми, фільми для дітей.

Вистава британського режисера в Україні

В Україні поставлено п’єсу Шекспіра «Троїл і Кресида» про події Троянської війни. Режисер – британець Джонатан Банатвал із компанії «Moving Theatre», а виконавці головних ролей – українські актори Ахтем Сеїтаблаєв, Сергій Сипливий, Олена Свірська, Валентин Бойко та Роман Халаїмов. У текст вистави ввійшли також монологи жителів сходу країни, записані під час інтерв’ю: люди розповідають про те, як їхнє життя змінилося внаслідок гібридної війни на Донбасі.

У Києві відбулися допрем’єрні покази, а тур почнеться з Дніпропетровська, продовжиться в Одесі, Харкові й завершиться прем’єрою у квітні в Києві. Спектакль, приурочений до 400-ліття від дня смерті Шекспіра, поставили за підтримки Посольства Великобританії в Україні, українського МВС і Фонду ім. Богдана Ступки.

Перекручення Поля Морейри

Комісія з журналістської етики України повідомила, що звернеться до французького Альянсу незалежних прес-рад Європи зі скаргою на дії телеканалу Canal+ та Поля Морейри. Йдеться про сюжет фільму «Україна: Маски революції», який вийшов у програмі «Спеціальне розслідування» на французькому телеканалі Canal+ 1 лютого о 22:30 за місцевим часом. Україна звертається до Франції з проханням розглянути та дати оцінку відповідності нормам професійної етики журналіста дій журналіста та редактора, які готували та приймали рішення про показ сюжету. «Французька прес-рада висловила готовність розглянути скаргу в рамках співпраці органів саморегулювання Альянсу незалежних прес-рад Європи, членом якого є Комісія з журналістської етики. Скарга ґрунтуватиметься на матеріалах українських журналістів та журналістів інших країн, обурених тенденційно підібраним відеорядом, синхронами, які перекручують зміст коментаря і, по суті, є спробами автора сюжету створити “доказову базу”, яка підтверджує їхні упередження», – зазначила секретар комісії з журналістської етики Тетяна Котюжинська.

Фільм Поля Морейри реалізований у дусі російської пропаганди та покликаний розповісти про «екстремістські націоналістичні батальйони в Україні, які стали загрозою для уряду», а також про «криваву бійню в Одесі». Про стрічку йдеться у статті в Le Monde, де її піддали жорсткій критиці. («Українська правда»)

Маловідома кінохроніка

9 лютого 2015 р. в Музеї Української революції 1917–1921 років показали давню автентичну хроніку «Der erste Friedensvertpag des Weltkrieges» («Перший мирний договір Світової війни») німецької кіностудії Universum Film AG. Кінодокумент фіксує підписання Берестейського мирного договору між УНР та Четвертним Союзом (Німеччиною, Австро-Угорщиною, Туреччиною, Болгарією) 9 лютого 1918 року. Після перегляду відбулося обговорення, присвячене як проблемі доцільності договору і його наслідків для України, так і паралелям між подіями сторічної давнини і сучасною ситуацією України. Публічний показ хроніки став першим з часів Української революції 1917–1921 років. Завдяки Бундесархіву, що виклав стрічку в Інтернеті, можливий її перегляд у вільному доступі.


Корисні статті для Вас:
 
«Майдан» Сергія Лозниці: анатомія масового протесту2014-02-11
 
«Український аргумент»2004-02-11
 
У мирний час полягли за Україну2004-02-11
 

 

 

Перейти до переліку статей номеру 2016:#3

                        © copyright 2024