Сергій Наталушко

Сергій Наталушко — кінорежисер. В 1988 році закінчив акторський, в 1996 — режисерський факультет КДІТМ ім. І.Карпенка-Карого (майстерня В.Криштофовича). В 1989 — 1991 р.р. навчався в Москві на факультеті режисури ігрового фільму і сценарного мистецтва ВДІК (майстерня В.Наумова). Поставив короткометражні фільми «Вікно» (1994 р., премія ім. С.Параджанова на фестивалі «Пролог»), «Обережно, пофарбовано!» (2002 р., приз за найкращий ігровий фільм на фестивалі «Відкрита ніч. Дубль 6») та інші. В рамках циклу працює над стрічкою «Сонечко»:

— Кілька років тому я побачив у парку жінку, що везла порожню коляску з іграшками й розмовляла з уявною дівчинкою. Зовні ця жінка зовсім не здавалася дивною. Я дізнався, що вона має роботу, нормальне життя і взагалі — цілком нормальна людина. Спершу з побаченого народилось оповідання, а пізніше — ідея сценарію. Хочеться зробити фільм про любов до життя, про те, що в будь-яких ситуаціях не слід здаватися і втрачати надію, про те, що Бог є і приходить до людей в різних подобах. В моїй історії — це ангел-охоронець, що являється героїні в образі дитини, якої ніхто, крім неї, не бачить. З появою цього ангела доля жінки змінюється на краще, вона стає сповненою справжнього життя, а не примарою, що абияк доживає свого віку.

Я бачу в цьому сюжеті своєрідну філософську паралель із сучасною ситуацією: наше суспільство, образно кажучи, ніяк не спроможеться нічого народити, і всі вже кричать, що цього ніколи не станеться, що це неможливо, але якщо вірити в себе і не здаватися, то неодмінно народиться щось хороше. Може, для цього потрібно бачити те, чого не бачать інші. Подібна ситуація з мистецтвом: здається, воно нікому не потрібне, але якщо воно потрібне тобі й ти не можеш без нього жити, тоді те, що ти робиш, стає потрібним усьому людству.

— Яким чином здійснюватиметься прокат вашої стрічки?

— Покищо ми робимо відеоверсію. Якщо вона буде успішною, нам, можливо, виділять кошти на перезапис, озвучення (намагатимемося зробити звук «Долбі») і після цього вже можна буде говорити про кінопрокат. Відеоверсію сподіваємося показати по різних телеканалах. Крім того, оскільки це в мене вже не перший фільм, кожного року мені надходять запрошення на різні кінофестивалі: На Клемон-Феран, Берлінале, в Чехію, ДАнію, Торонто.